В суботу, 11 серпня, в ОдесІ відбулася презентаціяГромадської організації «Конгрес болгар України», президентом якої обраний Юрій Іванович Граматик
На прес-конференції, яка передувала заходові, керівники нової громадської організації, а саме Юрій Граматик, виконавчий директор «Конгресу» Дора Костова та голова Товариства щодо зв'язків з бессарабськими і таврійськими болгарами «Родолюбец» Нікола Караіванов ознайомили присутніх журналістів з основними позиціями і завданнями «Конгресу болгар України».
– Третього липня поточного року була офіційно зареєстрована наша громадська всеукраїнська організація, – сказав Юрій Граматик. – Одесу було обрано її центром не випадково. Справа у тому, що в Україні загальна чисельність діаспори болгар нараховує 203 тисячі чоловік, з яких 160 тисяч живуть в Одеській області. Це переважно Болградський, Ізмаїльський, Тарутинський, Татарбунарський та Арцизький райони.
Щодо мети, яку переслідує наша громадська організація, то у загальному вигляді її можна визначити як відродження болгарської культури, етносу, літератури та мови в Україні.
Все це є дуже актуальним для болгарської діаспори, оскільки, наприклад, в Одеському регіоні немає жодного болгарського навчального закладу, який забезпечив би потребу нашої національної меншини у вивченні своєї мови.
Важливим для нас є і відродження культурних цінностей болгарського народу. Я не можу сказати, що такі аспекти культури, як поезія, література і музика зараз перебувають у занепаді, однак людям творчим потрібна підтримка таких організацій, як наша.
Щодо економічної взаємодії України та Болгарії, то тут також є свої проблеми. Я, наприклад, на даний час не можу придбати в Україні пляшку болгарського вина. Цей факт не є значним, але великою мірою визначальним. Тому в одному з пунктів нашої програми ми відобразимо розвиток взаємних економічних зв'язків між Україною та Болгарією.
Так само ми плануємо приділити значну увагу проблемі працевлаштування української молоді, яка одержує освіту у Болгарії. Ні для кого не секрет, що болгарський уряд створює спеціальні умови для навчання студентів з України, Молдови, Македонії та Румунії з метою підготовки етнічних кадрів і повернення їх на батьківщину. На жаль, через проблемне працевлаштування на батьківщині, багато дітей, які навчалися там, вважають за краще залишитися у Болгарії. Так само, незважаючи на високий рівень освіти, у зв'язку із зазначеними проблемами, щороку все менше іноземців вирішують одержувати освіту у Болгарії.
* * *
Позначивши основні тези створення громадської організації, її керівники відповіли на численні запитання журналістів. Зокрема, на таке:
– Офіційно «Конгрес болгар України» був зареєстрований 3 липня 2007 року. Чому презентація відбулася тільки сьогодні, на початку серпня?
– Справа у тому, що народження організації розпочалося ще у грудні минулого року. Ми провадили велику підготовчу роботу для того, щоб зібрати, насамперед, установчу конференцію, яка відбулася у травні. А вже у липні ми одержали всі документи з Міністерства юстиції України. Щодо сьогоднішньої презентації, то її можна образно назвати хрестинами нашої організації, адже, відповідно до болгарської традиції, народжену дитину хрестять рівно через сорок днів.
– Якими будуть взаємини між «Конгресом болгар України» та Всеукраїнською асоціацією болгар?
– Ми не плануємо вести конкурентну боротьбу, тому у роботі, я сподіваюся, успішно один одного доповнюватимемо.
– А скільки чоловік в активі вашої громадської організації і чи налаштовані ви розширити її?
– Сьогодні наш актив – це п'ять чоловік. Проте, хочу підкреслити, що ми не плануємо брати вершини кількістю, а будемо доводити свою спроможність справами. Я так само хочу відзначити, що громадські організації існують для того, щоб сприяти реалізації тих існуючих законів, що стосуються діяльності цих організацій. Зокрема, Закон про національні меншини в Україні один з найцивілізованіших у всій Європі. Проте шляхи його реалізації потребують вдосконалення. А з врахуванням того, що в Україні 22% населення – це представники національних меншин, то кому, як не їм, ініціювати реалізацію своїх прав, які закріплені законодавчо.
Щодо розширення, то це залежатиме від того, які завдання ми перед собою ставитимемо і які ресурси нам знадобляться для їх розв’язання. Двері ж нашої організації відкриті для всіх людей і організацій, які поділяють наші цілі і ратують за збереження болгарської культури в Україні.
– Як Ви сказали, в Одеському регіоні живе досить багато етнічних болгар. Проте немає жодної школи, у якій би провадилося викладання болгарською мовою. Чи вважаєте Ви необхідним створення в Одесі такої школи?
– Так, справді, в усій Україні сьогодні немає жодної школи, у якій викладання велося б винятково болгарською мовою. Щодо того, чи є в цьому необхідність, то питання потрібно ретельно вивчити. На сьогоднішній день є сенс створювати українсько-болгарські школи. Адже ми все-таки живемо в Україні, а без знань державної мови можливість самореалізації зводиться до мінімуму. Можливо, у майбутньому, коли на повну силу запрацює Закон України про національні меншини, який передбачає в районах компактного проживання етнічних груп діловодство національними мовами, тоді і з'явиться можливість створення цілком болгарських шкіл.
Сьогодні у Кишиневі існує болгарський ліцей, третина предметів в якому викладається болгарською мовою. Крім цього, вивчаються державна та іноземна мови. Мені здається, що на даному етапі це оптимальний варіант.
– Сьогодні в пресі часто з'являються заяви деяких політиків про необхідність внесення до Конституції України пункту про «корінні нації». Незважаючи на те, що болгари понад двісті років живуть на території України, вони не внесені до списку народностей, які потраплять під дію цього закону у разі його прийняття. Як Ви прокоментуєте цю ситуацію?
– Справді, у цьому списку були позначені дванадцять народностей, серед яких наша етнічна група не була репрезентована. Проте, завдяки нашим заявам, болгар все-таки вписали до списку на підставі того, що в Україні існує культурна присутність болгар протягом тривалого періоду. Історики ж, у свою чергу, заявляють, що болгари жили на цих землях, починаючи з IV ст. н.е.
На мій погляд, це питання ще досить довго обговорюватиметься. Проте як законопроект він ще не винесений на розгляд Верховної Ради. Справа у тому, що питання пошуку коренів дуже складне і викликає серйозні дискусії. Тому воно тимчасово відкладене і не виноситься на широке обговорення, щоб уникнути зіткнень інтересів і думок.
* * *
Після закінчення прес-конференції відбулася презентація «Конгресу болгар України», на яку з'їхалися представники болгарської діаспори з усієї України. На зустрічі були присутні також керівники міста і області. Звернувшись до присутніх, президент «Конгресу» Юрій Граматик сказав:
– Наша майбутня діяльність, до здійснення якої ми докладемо великих зусиль, буде спрямована на зміцнення болгарської діаспори, поліпшення культурного, соціального й економічного рівня життя кожної людини, яка з великим самоусвідомленням гордо називає себе – Болгарин.
Ось вже понад рік, як залишив нас Михайло Дихан – один з найкращих дослідників болгарської діаспори в Україні і Молдові, який брав активну участь у русі збереження рідної мови та культури. У цей важливий для мене момент я не можу не процитувати слова видатного історика, професора Дихана, який прозорливо відзначив: «Забувши свою мову, забув і історію».
На презентації виступив голова обласної ради Микола Скорик. Він висловив впевненість, що «Конгрес болгар України» посяде гідне місце у широкій палітрі національно-культурних товариств, які існують сьогодні в нашій країні.
Заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Ткачук у своєму виступі відзначив, що будь-яке об'єднання людей на основі національних, релігійних або культурних цінностей є необхідною умовою формування громадянського суспільства, якого так потребує наша держава. За його словами, важко недооцінити значимість виникнення нової потужної громадської організації, яка виступає за збереження болгарських національних і культурних цінностей.
З привітальними словами виступили також єпископ Білгород-Дністровський Алексій, секретар Одеської міської ради Олександр Прокопенко та інші гості.
Завершилася презентація великим святковим концертом болгарських народних колективів.
