Это надо знать ЧЕМ РЕСТОРАН ОТЛИЧАЕТСЯ ОТ КАФЕ
В соответствии с рекомендациями «Характеристики предприятий общественного питания по типам и классам», изложенными в Письме Министерства внешних экономических связей и торговли Украины № 15-03/29-577 от 09.09.98 г., ресторан – предприятие общественного питания с высоким уровнем комфорта, материально-технического оснащения, квалификации работников, широким ассортиментом блюд сложного приготовления, включая фирменные, винно-водочные, табачные и кондитерские изделия, с повышенным уровнем обслуживания в соединении с организацией отдыха потребителей.
Торговые помещения для обслуживания посетителей должны быть в полном наборе и оборудованы с комфортом. Производственные помещения обособлены от торговых залов перегородкой (стеной), предусматривается заготовочное и дозаготовочное складское хозяйство, вспомогательные и бытовые помещения. Организация обслуживания потребителей в ресторанах осуществляется официантами, но в зависимости от месторасположения ресторана (гостиница, вокзал, поезд и т.п.) и времени обслуживания могут применяться такие формы обслуживания, как предварительное накрытие столов, комплексные обеды, «шведский стол» и т.п. Об особенностях обслуживания при входе в ресторан должна быть соответствующая информация. В основном рестораны бывают трех классов: «люкс», «высший», «первый».
Кафе – предприятие общественного питания с ограниченным по сравнению с рестораном ассортиментом блюд, винно-водочных напитков, табачных, булочных, кондитерских изделий и покупных товаров.
Кафе различают:
– по ассортименту реализуемой продукции – кафе-мороженое, кафе-кондитерская и т.п.
– по контингенту потребителей;
– кафе молодежное, кафе детское и другие;
– по месторасположению – кафе-отдел (кафетерий).
Состав помещений для посетителей: вестибюль, гардероб, торговый зал (для кафе вместимостью более 50 мест – женские и мужские туалеты).
Применяется в основном метод самообслуживания, а также обслуживание официантами.
Специализированные кафе характеризуются наличием в продаже кулинарной продукции, соответствующей названию кафе, допускается также продажа продукции собственного производства несложного приготовления, фруктов, соков и напитков.
СПРАШИВАЙТЕ – ОТВЕЧАЕМ
Как садовое товарищество (бывший кооператив) может изменить свой правовой статус?
Н. СЕРЕНКО, Ильичевск
Ответ: Большинство существующих сейчас обществ получили земельные участки для ведения САДОВОДСТВА по законодательству УССР. Затем их уставные документы были изменены в соответствии с законодательством Украины и выполнены требования Законов «О местном самоуправлении», «О местных государственных администрациях» и Земельного кодекса от 13.03.1992 г.
В связи с введением в действие с 01.01.2004 г. Гражданского кодекса Украины должны быть соблюдены нормы главы 7 этого кодекса, а также требования ст. 35 нового Земельного кодекса от 25.10.2001 г.
Законодательство Украины требует соблюдения правопреемства, т.е. при изменениях в уставных документах основной вид деятельности общества – САДОВОДСТВО – остается неизменным, а дополнительные виды деятельности не должны противоречить основному.
Как влияет приватизация земельных участков садоводческого общества на объем прав их владельцев?
Л. ИВЧЕНКО, Южный
Ответ: Согласно ст. 78 Земельного кодекса граждане имеют право получить в собственность земельные участки, которые они использовали для садоводства.
Бесплатная передача таких земельных участков указана в ст. 81 ЗК.
Однако это не влияет на объем прав и обязанностей владельцев приватизированных участков как членов садоводческого общества. Они не имеют права изменить функциональное назначение земельных участков ни по своему усмотрению, ни по решению общего собрания общества. (ст. 3 ЗК).
Контроль за использованием земель возложен на органы местного самоуправления и государственной власти (ст. 187 ГК).
Н. ДОЦЕНКО, правовой инспектор ФПО
Як оплачують працю у вихідні, святкові, неробочі дні та нічний час?
М. ДМИТРЕНКО, Красні Окни
До державних норм і гарантій з оплати праці належать норми оплати за роботу в надурочний час; святкові, неробочі дні; нічний час тощо.
Залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні, перелік яких визначено ст. 73 КЗпП України, обмежується законодавством України.
Відповідно до ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством.
Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається в таких виняткових випадках:
1. Для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків.
2. Для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна.
3. Для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів.
4. Для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадяться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ст. 107 КЗпП України, якщо працівник працював у святкові і неробочі дні, його робота оплачується у подвійному розмірі:
1. Відрядникам – за подвійними відрядними розцінками.
2. Працівникам, робота яких оплачується за годинними або денними ставками, – в розмірі подвійної годинної або денної ставки.
3. Працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму праці.
Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий дні.
Розмір додаткової оплати праці працівникам, яким установлено місячні оклади, розраховують діленням місячного окладу на встановлену норму робочого часу на підприємстві для відповідних категорій працівників та множенням частки від ділення на фактично відпрацьовані години у святковий чи неробочий день. При цьому для працівників, які працювали у святкові та неробочі дні понад установлену на підприємстві норму робочого часу, зазначена частка від ділення подвоюється.
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий дні, йому може бути надано інший день відпочинку.
Якщо за роботу у вихідний день згідно зі ст. 72 КЗпП України передбачено або компенсацію у вигляді оплати у подвійному розмірі, або надання іншого дня відпочинку, то робота у святковий день працівнику оплачується в подвійному розмірі або надається, за його бажанням. Інший день відпочинку (цей день буде вихідним, і оплата не буде за нього проводитись).
Щодо оплати роботи в нічний час, то відповідно до ст. 108 КЗпП України робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче від 20% тарифної стави (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Норми колективного договору не можуть погіршувати становище працівників порівняно з чинним законодавством, генеральною, галузевою угодами, а можуть тільки його поліпшувати.
Наприкінці кожного облікового місяця працівнику мають нараховувати належну йому заробітну плату: основну (тариф, оклад), доплати і надбавки, в тому числі за роботу в нічний час, за роботу у святкові і неробочі дні тощо.
В. ЖУКОВ, головний державний інспектор праці територіальної державної інспекції праці в Одеській області
