Красноокнянська центральна районна лікарня розташована на невеличкому пагорбі у досить мальовничій зеленій зоні. Але головному лікарю району Сергію Борисовичу Санду зовсім не до місцевої краси. Його більше турбують будівельні проблеми медзакладу.
– Бачите котлован? На самому початку дев'яностих розпочали будувати новий корпус. А тут гримнула війна у сусідньому Придністров’ї. Кошти було спрямовано на спорудження прикордонної застави. Справа важлива, шкода лише, що будівництво лікарні тоді занедбали.
Зате зараз закінчується будівництво довгоочікуваного пологового відділення на десять ліжок. За словами головлікаря, це буде сучасний корпус із усім потрібним устаткуванням. А поки що йде ремонт у хірургічному відділенні ЦРЛ. Заміні підлягає сантехніка й лінолеум. Дитяче відділення чекає на косметичний ремонт, на черзі палата для інвалідів війни і котельня. Головлікар підкреслює, що районна влада, знаючи ситуацію у ЦРЛ, підтримує лікарню. Є й спонсори, які допомагають у ремонті приміщень. Роботи, до речі, провадяться силами персоналу лікарні. До такої картини в районах починаєш звикати...
А хірург Сергій Полтавець та гінеколог Віктор Рагозний прибули із обласної лікарні, щоб замінити колег, які пішли у відпустку. У вирішенні подібних кадрових проблем на допомогу ЦРЛ приходить управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації.
Але головне питання, яке цікавило мене – робота служби «03». Район обслуговують дві бригади «швидкої допомоги». Вісім фельдшерів, два диспетчери. При цьому у розпорядженні медиків цілих шість спецавтомашин типу «автомобіль санітарний із носилками». Чи не занадто багато? Як мені повідомила заступник головного лікаря Антоніна Біла, один з них – «раф» – використовується для транспортування важких хворих до обласного центру. Цій машині вже 13 років, вона давно підлягає заміні. На балансі лікарні також перебувають «уази» випуску 1999 – 2001 років. У медиків є претензії до якості складання автомобілів. Виходить так: доки одні працюють, інші стоять на ремонті. Окрім того, «уази» призначено для транспортування пацієнтів, надавати допомогу хворому в салоні вкрай важко у зв'язку із відсутністю необхідного обладнання.
У планах медиків є створення відділення «швидкої допомоги» для обслуговування прикордонних сіл (Дубове, Ткаченка та ін.), і йому теж знадобиться автомобіль. Антоніна Борисівна висловила надію на збільшення фінансування «швидкої допомоги», зокрема, для придбання наркозо-дихальної апаратури та інших медикаментів.
Про те, як працює служба «03», я цікавився у мешканців віддалених населених пунктів. Раїса Компаніченко із села Гавиноси згадує лише один випадок, коли не приїхала «швидка» – сказали, що закінчився бензин. Сталося це понад два роки тому і, на щастя, поки що не повторювалося. Однак потрібно враховувати, що усі випадки, і прості, й складні, контролює фельдшер. Якщо, борони Боже, занедужала дитина віком до одного року або у пацієнта кровотеча, то «швидка» зобов'язана приїхати за викликом. І приїжджає.
Римаровська сільрада минулого скликання, намагаючись поліпшити ситуацію із медобслуговуванням населення, придбала спецавтомобіль. Але коштів на його утримання бракує, тому, як і раніше, надія на «швидку» із райцентру. Час у дорозі – 40 хвилин. Фельдшер Наталя Бубська за сім років не пригадує випадку невиїзду карети за викликом. Цього року сільрада виділила ФАПу одну тисячу гривень на придбання засобів для надання невідкладної допомоги. Інакше кажучи, до районної лікарні звертаються лише у випадку гострої потреби.
Так само чинять і в селі Федосіївка, яке розташоване поблизу державного кордону. Трапляється, що завідувачка Федосіївського ФАПу Анжела Ярмуратій набирає «03» і по кілька разів на місяць: серед її пацієнтів є маленькі діти. Радіти б, так багато малят – із неблагополучних сімей... Буває, що родичі хворого самі знаходятодятанспортні засоби й везуть його до райцентру.
У Чорнянської сільської амбулаторії є свій «уаз». На ньому головлікар Сергій Мацько здійснює об'їзди хворих із віддалених сіл, привозить пацієнтів для амбулаторного лікування. Однак зараз спецавтомобіль простоює – необхідний ремонт двигуна. Машина, випущена у 1987 році, давно випрацювала свій ресурс. У Маяківській амбулаторії один «уаз» перебуває в аналогічному стані, а інший вже списано.
Зрозуміло, навряд чи можна розраховувати на європейську якість медичного обслуговування у дотаційному районі. Та й самі селяни не звертаються до лікарів, доки не «скрутить». Тобто, налякані дорожнечею ліків, прагнуть заощадити на своєму здоров'ї. І потрібно сказати, що в таких умовах виправдала себе система ФАПів. По суті справи, фельдшер у селі став сімейним лікарем, тому що знає всіх хворих. А служба «03» виконує свої функції невідкладної допомоги. Адже матчастина ще повністю не зносилася...
