Працювати на перспективу. Такий один із девізів Одеської обласної Ради миру. І невипадково підготовка до проведення Дня миру, що ось уже вп'яте буде відзначатися в Україні 21 вересня, розпочалася в серпні. Символічно, що Указом Президента України від 5 лютого 2002 року визначено його збіг із Міжнародним днем миру. Цим самим підкреслено причетність незалежної, демократичної держави України до всіх процесів і планетарного, й локального масштабу на нашій чудовій блакитній планеті – Землі.
У цей день миротворці будуть сприяти тому, щоб кожен із нас гідно оцінив той факт, що в нашій країні, яка здобула незалежність, ось вже майже 16 років зберігається громадянський мир – запорука розвитку та процвітання суспільства будь-якої формації. Тому що мир, у його споконвічній сутності, є одним із найцінніших надбань людства. І ті, хто розв'язував і розв'язує сьогодні війни, позбавляють життя ні в чому не винних людей, творили й творять злочин не лише перед своїм народом, а й перед усією земною цивілізацією, завдають непоправної шкоди її устремлінням до прогресу.
Одеська обласна Рада миру, усіма їй доступними формами й методами прагне довести до свідомості людей нагальну необхідність збереження миру й спокою, починаючи від сім’ї, дитячого садка, школи, вузу, робочого колективу до владних структур, які визначають поведінкові параметри громади й диктуючи умови їхнього виконання. Готуючи й розповсюджуючи методичні матеріали для уроків миру, насамперед в навчальних закладах, і провадячи широкомасштабні акції типу «Мир через культуру», «Діти – творці ХХ сторіччя», «Мир через науку й освіту», миротворці роз'яснюють широкій аудиторії те, якою дорогою ціною дісталося нам наше мирне сьогодення. Звертаючись до вчителів шкіл, викладачів ПТУ, ліцеїв, вузів, усіх, хто бере участь в організації та проведенні уроків і акцій миру, члени президії ОРМ просять акцентувати увагу на відповідальності кожного із нас за збереження миру, переконливо розкривати згубність жорстоких кровопролитних воєн, а людство пережило їх понад 1400. Вони забрали життя понад 3 мільярди 700 мільйонів чоловік. А дорожче за людське життя немає нічого на світі. І жодною метою не можна виправдати жертв, зазнаних на полях бойовиськ, які зростали у міру того, як удосконалювалися засоби й методи боротьби, зростала витонченість агресорів, терористів. Якщо в XVI сторіччі у двох найбільших війнах загинуло 22 тисячі чоловік, у наполеонівських війнах – 3,7 млн, у Першу світову – 10 млн, то у Другій світовій – понад 55 млн. Непоправні й жертви, яких зазнали у різних наступних локальних війнах та конфліктах, що обпалили долі мільйонів людей, ставили під загрозу саме існування цілих держав: Корея, В'єтнам, Афганістан, Фолкленди, Югославія, Ірак...
Дуже важливо, що під час проведення уроків миру на конкретних фактах і прикладах доводиться згубність усіх війн, терористичних актів. Дієвість таких уроків гранично ефективна, якщо в них беруть участь ті, хто боровся із фашистами у роки Великої Вітчизняної війни, під час неоголошеної афганської війни, виконував миротворчу місію в різних країнах. Це підтверджує досвід членів президії обласної Ради миру, кавалерів багатьох бойових нагород генерал-майора у відставці Р.П. Агрікова, почесного члена обласної Ради миру Я.А. Савченка, фронтовички В.І. Лучинкіної. Лекторська група, яку очолює відомий учений В.В. Попков, розробляє актуальні методичні матеріали із урахуванням залучення на зустрічі в школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах Героїв України, Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної Праці, кавалерів ордена Слави, ветеранів праці. Саме вони, як ніхто інший, знають справжню ціну мирного, творчого життя, вміють донести до розуму тривогу за стан Землі, яку самі ж люди штовхають до прірви. Якщо Перша світова війна охопила територію у 200 тисяч квадратних кілометрів, то Друга – у 3,3 мільйона квадратних кілометрів, на яких нещадно знищувалося все живе. За роки ВОВ було вирубано або пошкоджено 20 млн га лісів. А у В'єтнамі американці, застосувавши гербіциди, знищили посіви на 364 тисячах га землі, було завдано збитку 5,6 млн га лісів. Жахаючих прикладів про невідновні втрати превелика безліч.
Уроки миру пройшли в Одеському національному політехнічному університеті, в ОІСВ, в Одеській національній академії харчових технологій, у Приморському та Економічному ліцеях, у багатьох школах. Після проведення одного із уроків миру студенти були одностайними у думці: такі зустрічі необхідно провадити регулярно. Інформація, одержана на них із уст очевидців подій, про які йдеться, глибокий аналіз історичних фактів та сучасності змушує молодих людей замислитися про своє місце у житті, про свою причетність до збереження миру. І переконуватися у тому, що воістину чудова посада бути на землі людиною, з її головним призначенням – творити добро, підтримувати взаємини злагоди, вирішувати всі спірні питання у словесному змаганні під контролем розуму, виключаючи ворожнечу, як дії, проняті ненавистю.
Провадячи уроки миру й надаючи методичну допомогу тим, кого вони залучають до цієї шляхетної справи, члени обласної Ради миру завжди нагадують своїм слухачам та колегам з питань пропагандистської роботи слова Антуана де Сент-Екзюпері про те, що бути людиною – це відчувати свою відповідальність. Відчувати сором перед злиденністю, яка, здавалося б, і не залежить від тебе. Усвідомлювати, що, кладучи свою цеглину, і ти допомагаєш будувати мир.
Будувати мир... Ці, актуальні й сьогодні, слова великого Сент-Екзюпері не підвладні нівелюванню, як і та незаперечна істина, що доля миру – обов’язок не обраних, а кожного із нас, тому що, як точно підмітив тонкий психолог людських душ та неперевершений знавець природи Михайло Пришвін, усе прекрасне на землі – від сонця, і усе добре – від людини. Пам’ятаючи про це, миротворці Одещини «кладуть свою цеглину» в такий ще ненадійний нині будинок миру, прагнучи донести до свідомості своїх одноплемінників необхідність щохвилини, щогодини, щодня пам'ятати про те, що вони відповідальні і за мирне сьогодення, й за спокійне завтра. Розмовляючи із головою Одеської обласної Ради миру, Героєм України, почесним громадянином м. Одеси В.С. Філіпчуком, його заступниками академіком В.М. Шаровським, відомою громадською діячкою Т.А. Сазоновою, які провадять разом зі своїми численними соратниками предметну миротворчу роботу на добровільних засадах, я переконувався у справедливості висновку Ромена Роллана про те, що істинно великі ті, чиї серця б'ються для всіх. І чудово, що мир буяє людьми, які оберігають його від зла, ненависті, злості, ворожнечі. Вони, творячи добро, віддають перевагу родині перед собою, батьківщині перед родиною, людству перед батьківщиною. Уроки миру, різні миротворчі акції, проведені обласною Радою миру та її сподвижниками, сприяють тому, щоб таких людей, істинно чесних, високоморальних, позбавлених марнославства та егоїзму, ставало все більше. На благо загального миру.
