Чергове засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, охорони сім’ї, материнства і дитинства відбулося на базі Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. Цей лікувально-профілактичний заклад було обрано для проведення засідання комісії невипадково, тому що при розгляді винесеного до порядку денного питання про підсумки діяльності органів охорони здоров'я і ЛПЗ області за перше півріччя 2007 року серйозну увагу було приділено аналізові причин смертності немовлят в регіоні.
У засіданні комісії, крім її членів – депутатів облради, взяли участь заступник голови облради із соціальних питань Фелікс Петросян, начальник управління охорони здоров'я і медицини катастроф облдержадміністрації Василь Лапай, начальник управління охорони здоров'я Одеської міськради Олена Якименко, головлікарі обласних лікувально-профілактичних закладів.
Говорячи про пріоритетні напрями діяльності системи охорони здоров'я області в 2007 році, Василь Лапай виділив серед них такі, як профілактика і лікування хвороб серця, судин, мозку; попередження випадків дитячої смертності і смертності немовлят; боротьба з туберкульозом, онкозахворюваннями, ВІЛ/СНІДом; розвиток медичної допомоги населенню на основах сімейної медицини.
Сьогодні в області нараховується 1030 медзакладів, з них 961 фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів. Спеціалізовану допомогу надають мешканцям області 25 обласних ЛПЗ.
В. Лапай відзначив, що кількість вакансій медиків далі залишається значною. Як і раніше, чимало випадків недоїзду випускників медичних вузів до місць роботи в райони області. Причина відома: недостатня увага районної влади до проблем молодих фахівців, незабезпеченість їх житлом, а в багатьох випадках – і належними умовами для роботи. Отож проблема кадрів, особливо у сільській місцевості, де сьогодні не вистачає 242 лікарів, залишається гострою.
Аналіз стану здоров'я населення області показав, що картина захворюваності практично залишилася такою ж, як в аналогічному періоді 2006 року, найвищі ж її показники у Балтському, Березівському, Любашівському, Роздільнянському районах, у зв'язку з чим обласне управління охорони здоров'я планує провести там виїзні колегії.
Характеризуючи в цілому нинішню демографічну ситуацію в області, В. Лапай відзначив тенденцію до збільшення народжуваності (у першому півріччі 2007 року народилося 12399 дітей – на 620 більше, ніж у тому ж періоді 2006 року), проте показники смертності, хоча і трохи знизилися, як і раніше, перевищують показники народжуваності. У першому півріччі ц.р. померло від різних причин до досягнення однорічного віку 143 дитини (на 9 менше, ніж в аналогічному періоді 2006 року). У порівнянні ж із середньостатистичними даними по Україні, обласні показники дитячої смертності все ще залишаються досить високими. З померлих незабаром після пологів дітей 60% становлять недоношені діти. Як відомо, в Україні прийнято нові стандарти, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров'я: виходжування немовлят вагою від 500 грамів. А це потребує як високої професійної кваліфікації медперсоналу, так і відповідного оснащення медичної бази.
Високі показники ранньої неонатальної смертності говорять, насамперед, про низький рівень діагностики внутрішньоутробного стану плоду, вроджених вад розвитку. При народженні таких дітей потрібні термінові реанімаційні заходи, зокрема і штучна вентиляція легенів. Врятування дітей безпосередньо залежить від наявності у пологових будинках, дитячих стаціонарах необхідного обладнання і відповідного медикаментозного забезпечення. Для розв’язання проблеми необхідно якомога швидше збільшити кількість реанімаційних ліжок для немовлят, а також підвищити доступність допологової і пологової допомоги вагітним жінкам. Не секрет, що багато їх пізно стають на облік у консультаціях, далеко не кожна проходить медико-генетичне обстеження.
Здійснена у вересні минулого року реорганізація обласного пологового будинку, де відкрився перинатальний центр, допомогла розв’язати низку проблем: тут розгорнуто 6 ліжок інтенсивної терапії і реанімації для немовлят, ще 15 ліжок призначено для виходжування на ІІ етапі недоношених дітей.
Проте цього недостатньо для нашого регіону. З тривогою говорила про те, що у даний час в обласній дитячій лікарні діють всього 6 реанімаційних ліжок для немовлят, причому необхідною апаратурою оснащено 4, начальник управління охорони здоров'я Одеської міськради Олена Якименко. Ситуація у пологових будинках, особливо у пологових відділеннях районних лікарень, сьогодні досить складна через гострий брак обладнання, призначеного для врятування недоношених і тих немовлят, які з'явилися на світ з вродженими вадами розвитку.
Відзначалося, що в районах більша частина медичного обладнання та апаратури вичерпала свій ресурс на 70% – 90% і потребує заміни. Непроста ситуація і з кадрами лікарів-педіатрів: чисельність їх зменшується щороку, показники укомплектованості ними медперсоналів погіршуються. Якщо у 2006 році в області працювали 769 педіатрів, то сьогодні їх – 731.
За інформацією В. Лапая, до 30% дітей гинуть у дитячому віці в асоціальних родинах. Враховуючи всі причини, які загрожують здоров'ю і життю дітей, медики вважають за необхідне тісну взаємодію з державними соціальними службами, службами у справах неповнолітніх, сім’ї і молоді, міліцією, органами виконавчої влади на місцях і пропонують відновити й активізувати роботу відповідних координаційних рад при районних адміністраціях.
Члени комісії покритикували управління охорони здоров'я і медицини катастроф облдержадміністрації за те, що досі не розроблено обласної програми щодо репродуктивного здоров'я населення: таку державну програму було прийнято ще у грудні минулого року. Голова постійної комісії Людмила Будяк висловила обґрунтовану тривогу у зв'язку з тим, що несвоєчасне прийняття регіональної програми не дозволить закласти до обласного бюджету на 2008 рік її фінансування, а отже, таке питання, як, наприклад, заміна застарілого обладнання в тих же пологових будинках не буде додатково підкріплено матеріально. Враховуючи, що бюджетне фінансування забезпечує лікувальні заклади лише на третину від їхніх реальних потреб, упускати можливість виділення коштів на реалізацію такої актуальної у наш час програми непростимо. Комісія дала організаторам охорони здоров'я дуже стислі терміни на підготовку програми – не більше тижня.
Інформація про підготовку медичних установ до зими також викликала гостру дискусію. Як повідомив В. Лапай, у даний час до роботи в осінньо-зимовому сезоні цілком готові 49% ЛПЗ. При цьому у деяких районах (наприклад, в Іванівському, Красноокнянському, Миколаївському, Савранському) підготовка до опалювального сезону сільських лікарських амбулаторій і ФАПів і зовсім, як кажуть, перебуває на нулі. Всього ж по області сьогодні готові до зими 77 з 151 амбулаторії і 272 з 582 ФАПів. Члени комісії вирішили ще раз заслухати інформацію про підготовку медзакладів до опалювального сезону 15 вересня.
Як показала практика, виїзні засідання постійної комісії облради з питань охорони здоров'я, охорони сім’ї, материнства і дитинства на базі обласних ЛПЗ себе виправдовують і дають позитивні результати. Так, під час попереднього виїзного засідання на базі обласної психіатричної лікарні № 1 йшлося про проблему паспортизації осіб без певного місця проживання – пацієнтів таких медзакладів. Л. Будяк проінформувала про те, що комісія одержала листа з управління взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи облдержадміністрації: розв’язанням питання зайнялися впритул.
У перспективі на виїзні засідання планується запрошувати і головних лікарів центральних районних лікарень. А головне завдання голова комісії та її члени вбачають у тому, щоб максимально допомагати медзакладам розв’язувати наболілі проблеми, і в першу чергу – пов'язані з фінансуванням.
