Фітопатологічна ситуація на посівах зернових культур в Україні погіршується. Це обумовлено як порушенням технології вирощування (підбір попередника, додержання сівозміни, строки посіву, збалансоване мінеральне добриво, якість знезаражування насіннєвого матеріалу, обсяги застосування фунгіцидів), так і ураженістю сортів.
В останні роки зафіксовано зміну в фітопатогенному комплексі хвороб озимої пшениці. Так, з’явилися такі хвороби, як піренофороз, фузаріозний опік листків, жовта листкова іржа, бактеріоз листя і колосу, гельмінтоспоріозні плямистості на озимій пшениці. Екстенсивний тип господарювання призвів до накопичення інфекції твердої та летючої сажок, фузаріозно-гельмінгоспоріозної, офіобольозної, церкоспорельозної кореневої гнилі та інших. Посіви ярої та озимої пшениці все частіше уражуються летючою сажкою, яка раніше зустрічалася досить рідко.
Певне занепокоєння викликають гриби роду Alternaria, які часто зустрічаються на зерні (рівень ураження 37 – 53%), рослинах, корінні. Результати попередніх досліджень свідчать, що при ранньому ураженні колоса збудником Alternaria tenuis може спостерігатися щуплість зерна й істотне зниження його маси.
Склад патогенного комплексу насіння включає десятки видів грибів, бактерій і вірусів, серед яких домінують збудники сажок, фузаріозної та гельмінтоспоріозної гнилей, різних плямистостей та пліснявіння насіння, які викликають здебільшого гриби роду Fusarium, Alternaria, Bipolaris, Penicilliom та ін. У грунті та на рослинних рештках також знаходиться значна кількість патогенних організмів, які можуть викликати захворювання проростків і рослин.
Боротьба з хворобами зернових культур шляхом протруювання насіння давно стала аксіомою землеробства. Іноді протруювання насіння є єдиним можливим методом контролю окремих хвороб, наприклад, сажкових. Певне занепокоєння викликає набуття резистентності патогенів до фунгіцидів, особливо коли вони застосовуються беззмінно тривалий час або мають одноділянкову дію. Тому оновлення арсеналу препаратів, а також застосування препаратів, які поєднують різні діючі речовини, з одного боку, дозволяє забезпечити більш надійний контроль фітопатогенів, які поширюються різними шляхами (через насіння, грунт, повітря), розширювати спектр контролю, а з іншого – зменшити ймовірність селекції більш стійких рас збудників хвороб.
Для виробництва рекомендовано десятки протруйників, застосовуючи які для передпосівної обробки насіння, можна отримати здорові сходи навіть за наявності досить високого рівня насіннєвої інфекції. Сучасні протруйники здебільшого системної або системно-контактної дії, рідше – контактної. Добирають потрібний протруйник залежно від наявності тих чи інших патогенів на насінні та в грунті, що визначається лабораторними дослідженнями та фітосанітарним обстеженням полів господарства з урахуванням погодно-кліматичних умов, стійкості до хвороб вирощуваних сортів та ін.
ННЦ “Інститут землеробства УААН” в своїй практиці використовує дуже багато різних протруйників як хімічної, так і біологічної дії практично з часу їх появи на ринку, досліджує їх ефективність на зернових культурах. В останні роки в наукових підрозділах було виконано порівняльну оцінку декількох популярних протруйників компанії “Сингента”: Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с., Максим 0,25 FS, т.к.с., Максим Стар 0,25 FS т.к.с.
Для того, щоб поєднати високу ефективність проти сажкових хвороб, кореневих гнилей і пліснявих грибів, компанія «Сингента» у 2006 р. вивела на ринок України новий препарат для протруювання насіння Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. Цей препарат містить у собі дві діючі речовини контактно-проникаючої та системної дії, що забезпечує надзвичайно високу ефективність та широкий спектр фунгіцидної дії цього протруйника. Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. контролює хвороби, спори яких зберігаються як на поверхні насіння (наприклад, сітчаста плямистість, тверда сажка), так і в зародку насіння (летюча сажка).
Завдяки флудиоксонілу, що входить до його складу, Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. має унікальні властивості щодо контролю збудників хвороб роду Fusarіum (наприклад, снігова пліснява, фузаріозна коренева гниль). Ці властивості доповнюються надзвичайно високою ефективністю проти летючої сажки ципрконазолу, іншої діючої речовини, що входить до складу препарату.
На довершення, новий препарат відзначається не тільки цілковитою фітобезпечністю для культурної рослини, але й має біостимулюючі властивості, сприяючи наростанню кореневої системи і листкової поверхні в осінній період. Друга позитивна властивість цього препарату – надзвичайно тривалий захисний період. Його дія подовжується до 6 місяців, тобто практично до початку колосіння озимої пшениці, що підтверджують дані випробування Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. у дослідах лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи ННЦ “Інститут землеробства УААН”. Завдяки застосуванню цього препарату для протруєння насіння озимої пшениці у дозі 1,5 л/т і тривалому періоду його захисної дії на посівах озимої пшениці в умовах 2007 р., необхідність оброблення посівів фунгіцидами виникла в період колосіння-цвітіння. Застосування препарату Амістар Екстра 280 SC, к.с. з нормою витрати 0,6 л/га дозволило повністю контролювати весь спектр хвороб листків, стебел і колосу, які викликані ураженням основними збудниками в період активної вегетації, й стримати розвиток сапрофітних грибів після випадіння інтенсивних опадів у період дозрівання зерна. Ці заходи дозволили отримати приріст врожайності зерна озимої пшениці у кращих варіантах технології вирощування в межах 10,8 – 11,0 ц/га високоякісного зерна озимої пшениці.
Високу біологічну ефективність препарату Максим Стар 0,25 FS т.к.с. отримали і при протруюванні насіння інших зернових культур, у т.ч. і пивоварного ячменю. Завдяки високій біологічній ефективності проти фузаріозних і гельмінтоспоріозних грибів за обробки насіння ярого ячменю препаратом Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. з нормою витрати 2 л/т відпала необхідність оброблення посівів фунгіцидами у період вегетації. Крім цього, протруювання насіння препаратом Максим Стар 0,25 FS, т.к.с., стимулювало кущіння рослин, наростання більшої площі листкової поверхні, вегетативної маси, формування більш озерненого колосу, що дозволило отримати приріст врожайності культури у кращих варіантах технології вирощування 8,5 – 10,1 ц/га сорту Європрестиж й 11,2 ц/га сорту Гетьман.
Така висока ефективність протруйника Максим Стар 0,25 FS, т.к.с. відмічена і при його випробуванні у виробничих умовах у 2006 р. на пивоварному ячмені на полях ЗАТ “Оболонь” у Хмельницькій та Тернопільській областях та ФГ В.В. Власюка (Рівненська область, Корецький район, с. Іванівка).
Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння та погодних умов, які складаються на період проведення посівних робіт. Правильний вибір протруйника, що враховує дані фітоекспертизи насіннєвого матеріалу і особливості дії препарату, дозволяє надійно захистити молоді паростки – основу майбутнього врожаю – від насіннєвої та ґрунтової інфекції.
І.М. СВИДИНЮК, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи, ННЦ «Інститут землеробства УААН», кандидат с.-с. наук,
О.В. СКОТАР, науковий співробітник
