Другий рідний дім

За визнанням заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Андрія Ткачука, з широкого блоку соціальних питань, який він курує, проблеми дитячої безпритульності, сім’ї та молоді – найбільш гострі. Багато в чому їхньому розв’язанню допомагають спеціалізовані благодійні організації. У планах віце-губернатора і депутата обласної ради – ознайомлення з роботою усіх установ подібного профілю та надання їм необхідної підтримки. 18 жовтня Андрій Ткачук відвідав обласний центр соціально-психологічної допомоги, центр денного перебування для ВІЛ-позитивних дітей «Вулик» і центр денного перебування для бездомних дітей. Усі три організації розташовані за однією адресою: вул. Сортувальна, 34-а, в районі Лузанівки.

Комунальна установа “Обласний центр соціально-психологічної допомоги” створена рішенням Одеської обласної ради у липні 2005 року на базі приміщення спеціалізованого кризового центру. Його мета – надання комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної та юридичної допомоги молоді віком 18 – 35 років. За час існування центру його мешканцями були молоді люди, що пережили насильство у сім’ї, психологічну травму, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, випускники ПТУ та вузів, які не мали житла та коштів. Центр розрахований на тимчасове (до трьох місяців) перебування відразу 24 чоловік. Клієнтом центру може стати кожна людина, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Наявність паспорта та проходження медогляду є необхідною умовою для вступу до центру. Хоча установа розрахована на молодь, сюди часто приходять люди значно старшого віку. Фахівці центру не відмовляють їм у консультативній допомозі. Тільки за 9 місяців поточного року сюди звернулося понад 1300 чоловік. Один з колишніх клієнтів цієї установи – Олександр Корнюшкін тепер живе у власній квартирі. Але все одно не забуває заходити в гості у дім, який свого часу був для нього своїм.

– Працівники цього центру дуже допомогли мені з житлом, з роботою, надали моральну підтримку. Після інтернату і ПТУ держава виділила мені квартиру, але вона була ще недобудована. Я звернувся до обласного управління у справах сім’ї та молоді, розповів про своє складне становище. Мене направили сюди. У центрі працюють хороші фахівці, психологи. Гадаю, що на сьогодні цей центр є рідною домівкою для всіх, хто сюди приходить. Добре, що сьогодні існують такі центри, вони допомагають багатьом людям вирішити різноманітні проблеми, дарують їм радість, пробуджують інтерес до життя, – розповідає він.

Центри денного перебування для ВІЛ-позитивних дітей “Вулик”, громадської організації “Життя +” і для бездомних дітей існують на кошти іноземних благодійних фондів. Значення їхньої роботи важко переоцінити. Тут батьки можуть отримати консультації педагога, дитячого лікаря, психолога, юриста, пройти тренінг щодо догляду за ВІЛ-позитивними дітьми. У центрі діти безкоштовно харчуються, граються, навчаються. Соціальні працівники забезпечують патронаж сімей з ВІЛ-інфікованими дітьми, їхній супровід до державних та медичних установ, допомагають в оформленні субсидій, пенсій за інвалідністю та іншої соціальної допомоги, передбаченої законодавством. Дещо складніша справа з бездомними дітьми. Отримуючи притулок, харчування та психологічну підтримку у центрі вдень, після 18-ї години вони знову вимушені йти на вулицю, займатися бродяжництвом та нюхати клей. За такого режиму багато зусиль працівників центру пропадають марно. Тому у центрі серйозно замислюються про те, щоб перейти на цілодобовий режим роботи. Але для цього поки що не вистачає фінансування. Віце-губернатор вважає, що для розв’язання подібних проблем потрібно активніше залучати спонсорів.

– Враження від побаченого неоднозначне. З одного боку, ми переконуємося, що вже досить багато зроблено у цьому напрямі, держава усвідомлює важливість цих питань. Це дає певний привід для оптимізму. Але, з другого боку, ще існує велика кількість проблем, пов’язаних, насамперед, з питаннями додаткового фінансування. Тут ми будемо сподіватися і на підтримку з обласного бюджету. Але тільки за рахунок бюджетних коштів, чи то державний бюджет чи обласний, підняти цю роботу на належний рівень, гадаю, буде дуже складно. Тому я також звертаюся до підприємців міста, спонсорів з проханням надати фінансову допомогу установам такого профілю, – підсумував свій візит Андрій Ткачук.

Выпуск: 

Схожі статті