В Ізмаїлі 17 жовтня вперше проведено аукціон з продажу одного із об'єктів комунального майна, який викликав неоднозначні оцінки. Вже після його проведення виконувачем обов'язків міського голови було видано розпорядження, яке забороняє начальникові ФКМ підписання договору купівлі-продажу у зв'язку із порушенням чинного законодавства.
На аукціон для продажу було виставлено будинок, де раніше розташовувалася міська станція «Швидкої допомоги». Як сказав начальник фонду комунального майна Володимир Волощенко, початкову вартість будинку було оцінено у 781 тисячу 794 гривні. Про свою участь в аукціоні, відповідно до інформації, обнародуваної у ЗМІ Ізмаїла, заявили два претенденти. У результаті аукціону власником будинку колишньої "Швидкої допомоги" став один із них, який запропонував за нього за підсумками аукціону 860 тисяч гривень. Торги тривали 13 хвилин.
Але, судячи із наявної інформації, цьому передували звинувачення у тому, що об'єкт продається занадто дешево, претендентів мало і т.д. Слід зазначити, що рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 5 березня 2007 року було затверджено мінімальну вартість цього об'єкта у 562974 грн.
Аукціон було призначено на 12.00, але розпочали його із запізненням на 20 хвилин: протягом двох із лишком годин до початку проведення аукціону провадилися переговори із депутатами міськради, іншими представниками міської громади, які переконували у необхідності перенесення аукціону на пізніший термін. Мотивувалося це низкою причин, зокрема й тим, що нібито інші претенденти не встигли підготувати документи.
Окрім того, в останню мить начальник ФКМ одержав вказівку від першого заступника міського голови призупинити аукціон. Але оскільки, як потім пояснив нам Володимир Волощенко, вказівку не було оформлено достатньою мірою офіційно, аукціон було все ж таки проведено.
– Часу для того, щоб виставити свої кандидатури й повністю підготувати пакети документів, як, до речі, це й зробили претенденти-учасники, було достатньо усім, – прокоментував ситуацію начальник ФКМ. – Рішення щодо приватизації даного об'єкта ухвалено сесією 5 березня 2007 року, а щодо зміни способу приватизації з конкурсу на аукціон ухвалено на сесії 22 червня на пропозицію самих же депутатів. За місяць до аукціону, як і належить за законом, у ЗМІ було опубліковано оголошення про нього. Перед цим було проведено відповідну роботу щодо оцінки приміщення. Причому попередньо було проведено конкурс на оцінювача, і суб'єктом оціночної діяльності було призначено ТОВ "Інспекторат Україна".
Рецензію на оцінку дав Одеський інститут експертизи управління власністю.
Не знайшли жодних суперечностей і оператори аукціону – фахівці Одеського ТОВ «Регіональне агентство з розвитку економіки». Вони здивувалися спробам скасувати аукціон на підставі порушення ст.15 Закону «Про продаж об'єктів малої приватизації аукціоном», оскільки, як вказується у листі в. о. міського голови на ім'я начальника ФКМ, не було зазначено конкретного терміну прийняття заявок на участь в аукціоні. На думку фахівців, які проводили аукціон, це мотивування на підставі заяв двох відомих у місті ізмаїльців – депутатів обласної та міської рад – малопереконливе, тому що принаймні один із них є членом комісії з питань комунальної власності. Малоймовірно, на їхню думку, що йому не було повідомлено про терміни та порядок підготовки документів, а також про ціну об'єкта. Тож залишається риторичним запитання – що заважало раніше, а не у день проведення аукціону, більш жорстко висловити свою думку? І друге: як слід було зробити чиновникові? Адже у разі скасування аукціону його учасники могли подати до суду на ФКМ!
Довелось почути й таку, можливо, дещо сувору думку, що під приводом захисту інтересів міста приховуються містечкові сварки, мета яких, можливо, далеко не патріотична.
