«Стан атмосферного повітря в Одесі (в Одеському регіоні області)» – такою була тема прес-конференції начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталія Примака, яка відбулася в приміщенні облдержадміністрації 24 жовтня. В прес-конференції взяла також участь начальник атмосферного відділу цього Держуправління Тетяна Нігольчук. Подаємо нотатки нашого спеціального кореспондента.
У тому, що з повітрям в Одесі не все гаразд, ми переконуємося щодня, на своїх власних відчуттях і почуттях. І головний “охоронник” навколишнього природного середовища Віталій Примак не приховує, що стан атмосферного повітря в басейні Одеси справді погіршується. У “прес-релізі”, розданому журналістам перед прес-конференцією, так прямо і мовиться: “В останні роки відмічається збільшення обсягів викидів стаціонарними джерелами. Від стаціонарних джерел забруднення протягом 2006 року у повітряний басейн надійшло 42 тис. тонн шкідливих речовин. Порівняно з 2005 роком викиди в атмосферу зросли на 1,5 тис. тонн. Досить помітне збільшення викидів небезпечних речовин у повітря відбулося в десяти районах області та в містах Іллічівську (на 798 тонн), Одесі (на 671 тонну), Южному (на 110 тонн), Теплодарі (на 29 тонн).
Тенденція до збільшення інтенсивності забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних джерел обумовлена, насамперед, роботою підприємств в умовах зношеності основних фондів, недосконалості технологічних процесів базових галузей промисловості, недостатній забезпеченості останніх очисними спорудами для уловлення та утилізації забруднюючих речовин, введенням у дію нових підприємств, а також проведенням технологічного обслуговування газового обладнання та газопроводів на підприємствах ВАТ “Одесгаз”, Одеського лінійного управління магістральних газопроводів філії УМГ “Прикарпаттрансгаз” та “Газтранзит”.
А щоб шкідливість викидів названих підприємств була очевидною, відомство Віталія Примака стверджує, що лише викиди метану, внаслідок проведення названих робіт, складає половину від усіх викидів області. І погодьмося, що аргумент дуже серйозний.
Але ж коло небезпечних забруднювачів повітря названими підприємствами не обмежується. Серед тих, хто завдає шкоди легеням міста, а отже, й нашим з вами легеням, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області називає, зокрема, Припортовий завод, ЗАТ “Одесцемент”, Одеський морський торговельний порт та низку інших підприємств. Аналіз стану повітряного басейну неминуче пов’язаний з аналізом складових частин його забруднення, про наявність яких пересічному читачеві краще не знати.
– Щоправда, – зазначає Віталій Примак, – моніторинг стану атмосферного повітря надає можливість дійти висновку, що за останні роки спостерігається незначне зниження концентрацій забруднюючих речовин по діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту; водночас помічене збільшення середніх концентрацій сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду. Що ж до концентрацій пилу, сільфату, оксиду вуглецю та сажі, то вони залишаються практично на одному рівні.
Й ось тут ми підступаємося до сумної констатації того, що основним забруднювачем одеського повітря виявляються навіть не підприємства, а “пересувні джерела”, тобто транспорт. І якщо з підприємствами наші екологічні служби ще якось дають собі раду, оскільки підприємства здатні вдосконалювати системи очистки своїх викидів, застосовувати нові технології виробництва, вкладати кошти в ліквідацію чи переробку своїх відходів; то всі спроби приборкати іншого забруднювача – оті сотні тисяч машин усіх форм власності, які щодня створюють “пробки” на одеських вулицях, породжуючи угарні “смоги”, є невдалими. Навпаки, кількість машин у місті щодня збільшується і ситуація ускладнюється. Причому місто виявляється неготовим до такого різкого збільшення моторної орди ні за станом своїх доріг, ні за екологічною чистотою нашого пального та станом багатьох тисяч машин застарілих моделей, з невідрегульованими моторами; ні навіть психологічно.
Статистика тут досить сумна. Від усіх видів транспорту в одеське повітря минулого року потрапило 98,2 тис. тонн шкідливих речовин, в їх числі 80,2 тис. тонн припадає на автотранспорт, а 18 тис. тонн – на авіаційний, залізничний та морський. Якщо ж розкласти ці шкідливі речовини на складники, то, знову ж таки, бачимо, що понад 66 тис. тонн складають оксиди вуглецю, понад 15 тис. тонн – оксиди азоту, понад півтори тисячі тонн – сажа, понад тисячу тонн – сірчистий ангідрид та понад 13 тис. тонн – вуглеводні. Тобто, як бачимо, в повітря потрапляє досить жахаючий – і за складом своїм, і за обсягами – набір всього цього вбивчого непотребу.
Гаразд, скажете ви: картина сумна і вражаюча, але як запобігати цьому лихові, що слід робити, до яких заходів вдаватися, щоб повітря хоча б трішечки ставало чистішим?
На жаль, ніяких нових і радикальних рецептів людство в цьому питанні поки що не вигадало. Тому й рекомендації Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області теж усім нам відомі: треба модернізувати й удосконалювати вулично-дорожні мережі; споруджувати в межах міста нові транспортні розв’язки, в тому числі і на різних рівнях (до речі, такі розв’язки зараз споруджуються на багатьох ділянках автобану Київ – Одеса); створювати відособлені магістралі та шляхопроводи для руху пасажирського і вантажного потоків.
Чимале значення надається і створенню оптимальних систем управління рухом транспорту та розширенню автоматизованих систем управління дорожнім рухом, з підключенням до системи найважливіших транспортних розв’язок – Середньофонтанської дороги, Люстдорфської дороги, вулиць Краснова, Чорноморського козацтва та низки інших. Слід і далі практикувати спорудження підземних і надземних переходів, аби роз’єднати потоки транспорту і пішоходів.
І, звичайно ж, слід враховувати ті рекомендації, які надаються нам “Рамковою конвенцією ООН про зміни клімату” (1992 р.) та “Кіотським протоколом” до неї (1997 р.). До речі, В. Примак відзначив, що два підприємства області: ТОВ “Раф-плюс” (полігон ТПВ біля цементного заводу), та ТОВ “Енерго ТЕК ТЕЦ” (будівництво ТЕЦ у Іллічівську) вже успішно беруть участь у проектах спільного впровадження положень “Кіотського протоколу”, спрямованих на скорочення викидів парникових газів.
Якщо при оцінці стану повітряного басейну Одеси та її околиць користуватися медичною термінологією, то її слід формулювати так: “стан стабільно складний, з тенденцією до погіршення”. І тут є над чим замислюватися геть усім: від автолюбителів – до професійних транспортників; від дорожних будівельників до ДАІ та містобудівників. І завжди пам’ятати, що, дбаючи про легені міста, ми з вами дбаємо (або ж не дбаємо!) про власні легені, власне здоров’я.
