В Одесі відбулося засідання Ради єврорегіону «Нижній Дунай». Як відомо, головування у цій міжнародній структурі кожні два роки переходить до одного із регіонів-учасників.
– Ми дуже хочемо, щоб ці два роки (2007-2008), які головує Одещина, запам'яталися усім нашим колегам, по-перше, гарними результатами роботи, а по-друге – нашою гостинністю, – говорить голова Одеської облради Микола Скорик.
Що ж, у традиційній одеській гостинності сумніватися не доводиться. А наступного року для неї буде ще й дуже вагомий привід – десятирічний ювілей єврорегіону «Нижній Дунай». Що стосується роботи (як результатів, так і планів), то тут потрібна більш докладна розповідь.
Отже, Будинок представництв Одеської облради, засідання Ради єврорегіону "Нижній Дунай". Серед закордонних гостей: Георге Бундука – голова ради повіту Тулча, а також Єуджен Кебак та Нікуліна Моісеску – віце-голови рад повітів Галац та Бреїла (Румунія), з молдовської сторони – Андрій Малашевський та Георге Василакі – голови рад районів Кантемир та Кагул. До речі, у зв'язку із виборами, які пройшли у Молдові, виникла необхідність частково змінити склад комісій та самої ради єврорегіону "Нижній Дунай". Зокрема, вищезгаданого Георге Василакі було призначено головою єврорегіону.
Звертаючись до присутніх із привітальним словом, Микола Скорик привітав румунську сторону із нещодавно минулим святом – національним Днем Румунії. Він нагадав, що у серпні поточного року відбувся візит офіційної делегації Одеської області до Галаца, у ході якого було підписано програму двосторонньої співпраці між Одеською обласною радою та повітовою радою Галац на 2007-2008 рр. Проекти аналогічних угод вже направлено до інших румунських регіонів – членів Єврорегіону "Нижній Дунай" (Бреїла та Тулча). Вивчаються й можливості активізації спільної роботи із молдовськими партнерами. Тут так і "напрошується" цитата від імені т.в.о. голови Одеської ОДА Миколи Сердюка:
– Транскордонна співпраця – пріоритетний напрям регіональної політики ЄС до 2013 року. Для нас це інструмент розвитку прикордонних територій та інтеграційних процесів, можливість наблизитися до європейських стандартів життя. Єврорегіон "Нижній Дунай" справедливо вважається одним із єврорегіонів, які найдинамічніше розвиваються. Але майже десять років роботи показали, що настав час змін, які потрібні для ефективнішої співпраці.
Однак повернемося до доповіді голови обласної ради. Микола Скорик коротко доповів про діяльність єврорегіону "Нижній Дунай" у таких напрямах, як транспорт, екологія, туризм, інформаційно-комунікаційна політика, культура та спорт, а потім заявив таке:
– Питання щодо реформування єврорегіону "Нижній Дунай" останнім часом усе частіше звучить із уст експертів та представників регіонів-учасників. Гадаю, сьогодні ні в кого із наших колег не виникає сумнівів про те, що задля динамічного розвитку наших територій необхідна організаційна реформа єврорегіону.
Одним із головних положень прийдешньої реформи має стати надання єврорегіону статусу юридичної особи. Адже як "юридична особа", що має власний рахунок, єврорегіон зможе залучати не лише фінанси учасників, але й кошти Європейського союзу, що виділяються на різні програми. Наприклад, Одеський облводгосп вже є учасником одного із міжнародних проектів з управління водними ресурсами (моніторинг стану Дунаю).
– Якщо ми, не зловживаючи національними інтересами, зможемо залучити кошти ЄС, то це лише піде усім на користь, – впевнений Микола Скорик. – Без такої допомоги здійснювати завдання, які стоять перед єврорегіоном "Нижній Дунай" було б надзвичайно складно.
Таким чином, у наших земляків є шанс одержати міжнародну технічну допомогу, зокрема у рамках розробленої Європейською комісією Програми європейського інструменту сусідства та партнерства – ENPІ 2007 – 2013. Докладніше цю тему висвітлила Галина Безікович, начальник Головного управління економічного розвитку та європейської інтеграції ОДА (на цій зустрічі вона виступала як представник комісії єврорегіону з економіки та фінансового аудиту, а також керівник робочої групи щодо вдосконалення структури та правової бази діяльності єврорегіону). Як повідомила Галина Анатоліївна, відповідні проекти мають бути подані на розгляд Європейської комісії до середини січня. А щоб полегшити різним нашим структурам оформлення заявок, для них було проведено навчальний семінар. Адже образливо було б "не пройти" через не зовсім точно оформлені документи! Втім, віддаючи належне завантаженості Галини Анатоліївни, голова Одеської облради та голова єврорегіону "Нижній Дунай" Микола Скорик, просив її звернути особливу увагу на роботу групи щодо зміни статусу єврорегіону. Саме цей напрям він вважає особливо актуальним. Спочатку передбачалося, що формату "юридичної особи" єврорегіон набуде вже на нинішньому засіданні, але... через причини, зокрема й об'єктивні, це питання затяглося. Проте учасники нинішніх зборів домовилися про те, що під час наступної зустрічі дане питання вже має бути остаточно вирішеним. Точних термінів ніхто поки що не називав.
– Орієнтовно – перші місяці 2008 року, – говорить Микола Скорик, – як тільки-но ми будемо готові ухвалити рішення про набуття статусу юридичної особи. Гадаю, зі мною погодяться усі члени ради, що без цього рішення нам поспішати із засіданням не варто. Але, повірте, відтягувати ми його теж не будемо, тому що в цьому зацікавлені усі регіони-учасники.
Під час засідання було заслухано доповіді керівників усіх семи комісій єврорегіону "Нижній Дунай" щодо виконання планів цього року та презентація проектів на 2008 рік. Для того, щоб викласти це «громаддя планів», тут знадобилося б дуже багато часу та місця. Здається, що розумніше буде у майбутньому висвітлювати ці події поетапно, із докладною розповіддю з кожної теми. Але найболючішими на сьогоднішній день темами, з погляду Миколи Скорика, є екологія та транспорт. Щодо першого пункту – комісія з навколишнього середовища та транспорту зобов'язалася протягом місяця надати чіткий план заходів, з другого – процитуємо безпосередньо Миколу Леонідовича:
– Робота транспортного комплексу потребують серйозної інтенсифікації. На сьогоднішній день існують чотири проекти створення поромних переправ між українською та румунською сторонами. Це Орлівка – Ісакча, Ізмаїл – Тулча, Рені – Галац та Рені – Тулча. Проекти ці досить не нові. Ті, хто стежив за розвитком нашої міжнародної організації, напевно бачив ці назви, які переходять із одного засідання до другого. Сьогодні ми поставили нашій транспортній комісії завдання – визначити один найпріоритетніший маршрут та терміни його реалізації. У разі ж неможливості реалізації жодного із цих маршрутів необхідно чітко й чесно сказати про це і організації, і громадськості.
Аналогічна ситуація спостерігається і в розвитку авіасполучення між нашими трьома країнами. Є кілька аеропортів, які ми могли б зав'язати у досить цікавий транспортний комплекс. З румунської сторони – це аеропорт в Тулчі, з молдовської – аеропорт у Кагулі, з української – аеропорти в Ізмаїлі та Одесі. Одним словом, перспектив дуже багато, а конкретні кроки для їхньої реалізації ми розпочали на сьогоднішньому засіданні.
Микола Скорик висловив також припущення, що, окрім залучення міжнародної допомоги ЄС, Одеський регіон міг би також залучити й кошти інвесторів Євросоюзу (наприклад, на розвиток Ізмаїльського аеропорту).
Поряд із цим, важливе значення для дружніх взаємин між нашими регіонами відіграють різні культурні та спортивні заходи. Одесити можуть пишатися тим фактом, що хореографічний колектив Одеського училища мистецтв та культури імені Данькевича "Чорноморський сувенір" одержав гран-прі на міжнародному фольклорному фестивалі в Галаці. У планах комісії єврорегіону з соціо-гуманітарної діяльності провадження навесні наступного року футбольних змагань між представниками місцевого самоврядування регіонів "Нижнього Дунаю". Що ж, якщо подібна практика вже є, і на футбольному полі зустрічаються представники обласної, міської та районної рад Одещини, то чому не надати їй "міжнародного звучання"? Микола Скорик заявив, що одесити готові підтримати ідеї своїх колег по єврорегіону й щодо інших видів спорту. До цього можна додати, що до активної фази вступили двосторонні консультації щодо підготовки туристичних маршрутів через Дунай між Тулчею та Одеською областю. Готується карта маршрутів "винного" та "зеленого туризму" у регіоні, провадиться робота щодо підготовки Міжнародного форуму виноробів і енологів (лютий 2008 року).
На завершення – ще кілька цитат, які безпосередньо стосуються нинішнього заходу.
Єуджен Кебак: "Єврорегіон "Нижній Дунай" повинен зробити крок вперед для того, щоб привести своє законодавство у відповідність із нормами європейського законодавства. Наголос робиться на міжетнічних дружніх відносинах та розвитку демократії, жодних територіальних та інших претензій".
Георге Василакі: "Сьогоднішнє засідання було дуже ефективним – ухвалено тринадцять рішень. У нашій команді із Кагулу після виборів у Молдові відбулися деякі зміни. І ми приїхали із найсерйознішими намірами для поліпшення діяльності у складі єврорегіону "Нижній Дунай".
Нікуліна Моісеску: "З 1 січня 2007 року Румунія стала членом ЄС, і кордони Євросоюзу впритул наблизилися до України та Молдови. Зі свого боку, ми готові надавати нашим сусідам усіляку підтримку. Сподіваємося, що питання щодо статусу єврорегіону "Нижній Дунай" як юридичної особи буде вирішено вже на наступному засіданні".
Андрій Малашевський: "Сьогоднішнє засідання довело, що пан Скорик може бути дипломатом та керівником високого рівня. Це приклад для усіх нас. На даному етапі єврорегіон потребує змін. Я дуже задоволений рішеннями, які ми ухвалили. Будемо й надалі просувати вперед європейські ідеї".
Микола Скорик: "Одне із головних завдань, яке зараз стоїть перед нами, – довести стандарти життя до європейських. А там вже нехай ЄС вирішує: приймати Україну чи ні, гідні ми чи ні. Нинішнє засідання для Молдови та України – додатковий крок у напрямі до Євросоюзу, а для Румунії – ще одна можливість просунути свої національні інтереси".
Ні, можна, звичайно, було, трохи додати "перцю" до нашої інтернаціональної страви. Згадати, наприклад, про розбіжності, які існують між Україною та Румунією на державному рівні (і горезвісний нафтотермінал Джурджулешти, й ГСХ Дунай – Чорне море...) Але, по-перше, це не стосується компетенції учасників зустрічі (як сказав Єуджен Кебак: "Ми можемо впливати на керівництво країни, але не можемо вирішувати за нього"). А по-друге, завдання учасників єврорегіону не розпалювати суперечності, а шукати точки дотикання. "Будь-яке рішення (особливо, коли в ньому задіяно три сторони) – продукт компромісу, – говорить Микола Скорик. – Але це має бути компроміс, від якого усі виграють".
