Перша в новому році сесія Одеської обласної ради була нетривалою, але досить жвавою. Що і не дивно, оскільки винесені на порядок денний питання щодо бюджету і підготовки до Євро-2012 можна віднести до розряду не лише соціально значимих, але і скандальних. Не порушуючи традицію, по закінченні пленарного засідання голова облради Микола Скорик дав вичерпні відповіді на уточнюючі запитання представників місцевих ЗМІ.
– Миколо Леонідовичу, Ви назвали цей бюджет соціально спрямованим. За якими позиціями вважаєте його можна назвати таким?
– Як я вже говорив на засіданні президії обласної ради, за своєю природою бюджет не може бути ідеальним у силу обмеженості ресурсів, з одного боку, і необхідності досить серйозних фінансових вкладень по різних галузях, з другого. Що стосується того, наскільки він соціально спрямований… Цього року збільшилися як абсолютні цифри бюджету, так і відносні показники з цілої низки напрямів. Вселяють оптимізм кошти, заплановані на медицину й освіту, питання, пов'язані з розвитком культури в нашому регіоні, зокрема й активно обговорювана підтримка декларацій Європейської хартії регіональних мов. Але також залишається дуже багато питань, за якими доведені Міністерством фінансів показники могли б бути і кращими.
– Чи можна сьогодні припустити, які галузі будуть фінансуватися з бюджету розвитку області?
– На жаль, бюджет розвитку не такий великий, але в нас залишається досить багато «згорнутих» коштів у рамках галузевих програм, які ще будуть обговорюватися. Практично це соціальна сфера. Ми хочемо приділити увагу в цьому році Одеському музею західного і східного мистецтва, є необхідність серйозних вкладень у такий відомий навчальний заклад, як Болградська гімназія, якій цього року виповнюється півтора століття, і в цілу низку інших об'єктів.
– Деякі депутати висловлювали зауваження з приводу того, що в них не було часу докладно ознайомитися з проектом бюджету. Чи буде у депутатів можливість у подальшому вносити якісь свої пропозиції і зміни до обласного бюджету?
– Звісно, ще раз повторюся, багато статей витрат ми залишили в «згорнутому» вигляді з тієї причини, що в нас не було часу оцінити необхідність і адекватність тих чи інших програм і витрат на них. Але найголовніше – нинішній склад обласної ради на відміну від попередніх наших колег бере участь у прийнятті рішень. І для того, щоб мати час на прийняття цих рішень, ми постаралися відсунути все, що можливо, на сесію, яка відбудеться 29 лютого, де будемо приймати звіт про виконання бюджету і Програми соціально-економічного розвитку за 2007 рік і затверджувати Програму соціально-економічного розвитку області на 2008 рік. У нас буде можливість чітко визначити пріоритети в межах галузевих програм з охорони здоров'я, освіти, соціальної сфери тощо. Таким чином, депутати разом з обласною державною адміністрацією будуть реально впливати на процес ухвалення рішень.
– Миколо Леонідовичу, ще раз окресліть позицію обласної ради щодо ситуації з підготовкою до Євро-2012. Чому виникла необхідність звертатися до Одеської міськради і міського голови?
– Ситуація пов'язана ось із чим. В області працює оргкомітет з підготовки до Євро-2012, який очолює губернатор (свого часу це був Іван Васильович Плачков, нині – Микола Дмитрович Сердюк). Співголовами організаційного комітету є я, як голова обласної ради, і мер Одеси Едуард Йосипович Гурвіц, за доручення якого на засіданнях в основному був присутній його заступник і депутат обласної ради Михайло Ілліч Кучук. На багатьох засіданнях ми спільно ухвалювали ті або інші рішення, багато доручень стосувалися дії міста стосовно спортивного блоку підготовки до Євро-2012. На жаль, з цього блоку спільних доручень, за які голосували і керівники Одеси, жодне не було виконано. Викликають тривогу і певні плани (Михайло Ілліч у сесійній залі назвав їх чутками, чому я дуже радий) про перенесення стадіону ЧМП за межі міста, до Лузанівки або кудись ще. Для уболівальників, для аматорів футболу це звучить знущально, тому що місце, де починалася історія «Чорноморця», для них по-своєму святе. Це величезний пласт історії футболу. І якщо будувати новий стадіон, то саме на цьому місці. Це дуже витратний захід, що обійдеться приблизно в 100 мільйонів доларів чи євро, у залежності від якості будівництва. Коли міська влада говорить про інших інвесторів (крім ФК «Чорноморець»), потрібно розуміти, що будь-який інвестор за свої непродуктивні вкладення (а стадіон – це непродуктивне вкладення, тому що заробити на ньому неможливо) попросить землі в міста на адекватну суму. Навіщо ж віддавати проект сторонньому інвестору, якщо його може виконати свій? При цьому в межах тієї ж земельної ділянки, зберігши історичні корені цього стадіону, цього парку тощо. І найголовніше – існує проблема відставання в календарному плані підготовки до чемпіонату. Ми зобов'язані були на сьогодні вже ухвалити і міську, і регіональну програми підготовки до Євро-2012. Фактично цей форум для нас – добра сходинка до того, щоб дати новий поштовх розвитку не тільки міської економіки, але й економіки області. Будівництво дороги Одеса – Рені і багато інших моментів ми могли б долучити (у доброму розумінні слова) до планів з підготовки до Євро-2012. Тому, з огляду на стурбованість футбольної громадськості, ми звернулися до міської ради з проханням прискорити ухвалення рішень з тих або інших питань. Або ж чітко сказати, що місто не хоче приймати чемпіонат, що це нам не потрібно, і що ми будемо займатися чимось іншим.
– Як цього року вирішуватиметься питання щодо фінансування Одеського національного театру опери та балету? Чи правда, що держава не готова брати його у власність?
– Я б так не ставив питання. Держава готова. Гадаю, що фінансування театру – процедурне питання. Ми домовилися з облдержадміністрацією, що спробуємо вирішити його якомога швидше. З другого боку, сподіваюся, що Міністерство культури України прискорить цей процес, і жодних проблем з приналежністю театру не буде. Сьогодні немає логіки активно його фінансувати з обласного бюджету. Основною причиною того, що ми відмовилися від Одеського оперного театру, як від своєї обласної власності, було те, що держава, прийнявши його у свою власність, може забезпечити набагато більший рівень фінансування як для акторської творчої групи, так і для підтримки технічного стану самого будинку. Від облради тут мало що залежить. До кінця першого кварталу коштів обласного бюджету на нормальну підтримку театру вистачає. Але якщо трапиться так, що театр до того часу не буде прийнятий у державну власність, ми будемо приймати адекватні рішення з цього питання.
– Буквально тиждень тому губернатор заявив про те, що на дорогу Одеса –Рені держава не виділила кошти. Чи змінилася ситуація? Якщо ні, звідки планується вишукати ці гроші?
– Кошти справді поки що не виділені в силу того, що Президентом поки що не підписані відповідні документи. Але ніхто не говорив, що траса Одеса – Рені повинна будуватися винятково за рахунок державних грошей. Її географічне розташування дозволяє використовувати цю дорогу в платному режимі. Це дає можливість говорити про концесійне будівництво автодороги за тими планами, що ми обговорювали з керівництвом Одеського облавтодору ще торік. У бюджеті 2007 року були виділені кошти на техніко-економічне обґрунтування даного проекту, і воно вже завершено. З врахуванням цього вже повинні були початися, зокрема, і концесійні процедури. Зараз в “Укравтодорі” нове керівництво. Гадаю, як тільки воно ознайомиться зі справами, такий перспективний і важливий не тільки для області, але і для країни в цілому проект, буде підтримано.
– Що Ви можете сказати з приводу висловлених на сесії зауважень про те, що апарат обласної ради за останній час значно розширився?
– У порівнянні з 2004-2005 роком справді апарат обласної ради зріс. Але таким чином можна порівнювати і з роком 1913-м. Ті завдання, які на сьогоднішній день стоять перед обласною радою, принципово відрізняються від тих, що були кілька років тому. Крім того, ніхто не знімав з нас відповідальності за виконання повноважень, які ми повернули до себе, як свого часу делеговані обласній державній адміністрації. Гадаю, звіти управління обласної ради з майнових відносин щодо ефективності використання обласного майна – яскравий приклад результатів роботи управління й апарату в цілому. Ви бачите, наскільки частіше сьогодні збираються сесії обласної ради. Раніше вони провадилися 3-4 рази на рік. І в рамках тих сесій всі проекти рішень у процесі прийняття майже не мали ніяких змін. Зараз принципово інша ситуація. Ви знаєте, що обласна рада нарощує свою міжнародну діяльність. Тобто розширення апарату пов'язано з необхідністю підтримки нормальної роботи Одеської облради. Тому поставлене на сесії питання, з мого погляду, було чисто популістським.
– Ваш коментар щодо стадіону СКА. Як могло статися так, що доки місто й область намагалися домовитися з Міноборони, стадіон продано невідомим людям?
– Це, мені здається, вищий ступінь нахабності. Приймається Указ Президента про передачу місту стадіону, визначається компенсаційна основа, що місто повинно передати у вигляді відповідної кількості квартир Міністерству оборони. І в цей час провадяться такі дії. Мені здавалося, що в нашій державі вже бути такого не може, щоб такий об'єкт був просто украдений у міської громади. Гадаю, до цієї ситуації повинні втрутитися правоохоронні структури – прокуратура, МВС. Суди також повинні сказати своє слово, тому що, на жаль, у справі узаконювання незаконних дій стосовно стадіону СКА є і певний суддівський слід. Я впевнений, що правоохоронні структури наведуть порядок у цьому питанні. І що звернення, яке ми прийняли сьогодні, буде додатковим аргументом, щоб наші силові структури відчули громадську думку з цього питання.
– У грудні з'явилося чергове звернення редакцій трьох газет: «Юг», «Вечерняя Одесса» і «Чорноморські новини» з приводу пресингу з боку облради. Що Ви можете сказати про це?
– Пресингу ніякого немає. Ми намітили відповідні зустрічі з головними редакторами даних газет. На жаль, переважно за спиною головних редакторів провадилася певна робота щодо суборенди даних приміщень, де перебувають ці редакції. Суборенда комунального майна з боку орендаря заборонена. Можливо, і були якісь різкі дії з боку управління щодо майнових відносин. Але, гадаю, поспілкувавшись з головними редакторами, ми спільно знайдемо ту розумну середину, при якій з одного боку редакційні інтереси не постраждають, а з другого – буде досягнута ефективність використання обласної власності.
