Коли тридцять п’ять літ тому Борис Петрович Тимофєєв одержував документ про закінчення Ісаївського зооветеринарного технікуму, навряд чи він думав про те, що присвятить цій справі все життя.
Сьогодні Борис Петрович працює завідувачем Червонокутської дільниці ветеринарної медицини. До сфери її обслуговування входять дев’ять населених пунктів. А це – 2500 голів ВРХ, 3600 свиней, 1000 овець та понад 12 тисяч голів птиці.
Звичайно, до цього фахівець піднімався сходинками професійної майстерності поступово. Спочатку він працював ветлікарем у колгоспі “Маяк”. Набував досвіду і одночасно поповнював знання на факультеті ветеринарної медицини Одеського сільгоспінституту. Тепер він щедро ділиться досвідом і професійним набутком з молодими колегами.
У ці зимові дні «уазик» Б.П. Тимофєєва невтомно “бігає” від одного села до другого. Адже ветлікар обслуговує тваринництво СТОВ “Агрофірма “Новоандріївська”, ПСП “Маяк” та приватний сектор.
Мешканці цих сіл кажуть, що їхній Петрович знає, де в кого обора і в який бік в ній хвіртка відчиняється.
За тривалий час роботи Борис Петрович не раз і не двічі вставав серед ночі і їхав туди, де потребували його допомоги. Хоча хтось може сказати, що свиня чи корова - тож не людина, що треба так квапитись. Можна було б і до ранку почекати. Але то не так. Б.П. Тимофєєв розуміє, що нерідко корова в господарстві – то єдина годувальниця. А затримка з лікуванням може загрожувати її життю, тож Борис Петрович квапиться, щоб якомога швидше надати допомогу. Серце його радіє, коли вдається врятувати тварину. І дуже засмучується, коли хвороба виявляється сильнішою.
Познайомилися ми з Борисом Петровичем, можна сказати, в недуже зручну для нього мить. Він разом з колегами саме готував дільницю до проведення обласного кущового семінару з питань організації сервісного обслуговування тварин, як у колективах, так і в приватних господарствах. Зрозуміло, що йому хотілось якомога краще підготуватися до приймання гостей. Проте він не відмовив показати своє господарство, познайомити з дільницею, розповісти про свою роботу. Коли він зайшов в обору до телят на території другої МТФ СТОВ “Агрофірма” “Новоандріївська”, вони упізнали його, як свого кормача, або доглядача. Це засвідчило, що, по-перше, Борис Петрович тут буває часто і телятка добре знають його, по-друге, що він не лише добрий, кваліфікований фахівець, а ще й добра людина. До злих, нещирих людей, тварини не горнуться.
