Споконвіку на українській землі поціновується працелюбність. Якщо людина трудиться від зорі до зорі, завдяки чому, як кажуть, має і в хаті, і біля хати, то, без сумніву, від односельців про неї почуєш лише схвальні відгуки.
Користується повагою у Слюсаревому сім’я Карюкіних, яка утримує чи не найбільше домашнє господарство в селі. Анатолій Олександрович працює вчителем, а Ольга Анатоліївна – куховаркою в місцевій школі.
Анатолія Олександровича і Ольгу Анатоліївну їхні батьки з раннього дитинства привчали до селянської праці, напучували, що тільки власним трудом можна забезпечити добробут своєї родини.
30 років тому утворилася сім’я Карюкіних. Заробітної плати вистачало лише на нагальні потреби. Та питання поповнення сімейного бюджету на стало проблемою. Молода сім’я відразу почала обзаводитись домашнім господарством. На обійсті з’явилися корова, декілька свиней, кури, гуси, індики. Деякий час були і кролі. Разом з тим основний акцент робився, як і у інших односельців, на виробництві віників. З часом подружжя дійшло висновку, що для їхньої родини найвигідніше займатися тваринництвом.
В останні кілька років Карюкіни утримували трьох корів і стільки ж свиноматок, а також кнура-плідника. З птиці залишили тільки курей. На переважній частині своїх городів загальною площею близько гектара почали вирощувати люцерну і кукурудзу. Аби легше господарювалося, придбали коня з возом. Свого часу Анатолій Олександрович працював у місцевому сільгосппідприємстві, тож мають пай, на який щороку отримують певну кількість зерна, частину якого використовують в якості кормів. Недостаючу кількість фуражу докуповують на базарі. Там же реалізовували поросят, молоко, сир, сметану.
Минулорічна посуха дошкульно вдарила по селянських господарствах. Власних кормів не вдалося заготовити вдосталь. А вартість зерна, дерті, висівок значно зросла. До того ж закупівельні ціни на свиней і поросят – нижче собівартості. У зв’язку з цим Карюкіним довелося дещо зменшити своє домашнє господарство. Продали одну корову, свиноматок. Чималі проблеми останнім часом виникли з випасанням корів. Не маючи можливості заготовити корми на зиму, багато слюсарівців спродали свою худобу. Тож нині сільська череда нараховує всього 13 (!) корів.
В той же час віднедавна поліпшилася ситуація із збутом молока. У слюсарівців почали закуповувати молокосировину заготівельники із сусіднього Кривоозерського району. У жовтні закупівельна ціна становила 1 грн 90 копійок за літр, а в листопаді піднялася до 2 гривень. Розрахунки заготівельники здійснюють щодекади. Здаючи щодня по 15 літрів молока, Карюкіни поповнювали сімейний бюджет щомісяця на 900 гривень.
– Якщо ситуація з кормами не зміниться на краще, то утримувати велику кількість живності немає сенсу, – каже Анатолій Олександрович . – В такому випадку залишимо лише одну корову та пару свиней для власних потреб. А в питанні поповнення сімейного бюджету будемо шукати інші шляхи.
Безсумнівно, вони їх знайдуть.
Любов до праці Анатолій Олександрович та Ольга Анатоліївна успадкували від своїх батьків, передали доньці Наталці, а тепер прищеплюють її своїм онукам.
