14 лютого виповнилося десять років з часу створення в Одеському державному медичному університеті кафедри онкології. Її першим керівником був заслужений лікар України, кандидат медичних наук, професор Вілен Васильович Степула. Сьогодні його спадкоємцем став доктор медичних наук, професор Сергій Георгійович БУГАЙЦОВ. Кафедра, за рахунок об'єднання двох кафедр, значно розширила спектр своїх наукових інтересів. І тепер вона називається кафедрою онкології з курсом променевої діагностики, променевої терапії та радіаційної медицини. Десятирічний ювілей кафедри послужив приводом для бесіди із Сергієм Георгійовичем, присвяченої, насамперед, найперспективнішим та найзначимішим напрямам роботи колективу.
– З огляду на те, що ваша докторська дисертація була присвячена проблемам комплексної реабілітації жінок, які страждають на рак молочної залози, чи можна припустити, що реабілітація усіх груп онкохворих є одним із пріоритетних напрямів роботи кафедри?
– В усьому світі сьогодні дуже велику увагу приділяють питанням підвищення якості життя хворих із злоякісними новоутвореннями. І етап реабілітації, коли пацієнт уже пройшов програму спеціального лікування, у цьому плані залишається надзвичайно важливим.
Візьмемо радикальні операції з приводу раку молочної залози. Зрозуміло, що жінки, які перенесли їх, найчастіше перебувають у важкому морально-психологічному стані. Їх не завжди підтримують близькі, непоодинокі випадки розпаду сімей через хворобу жінки. Тому відділення реконструктивно-пластичної хірургії молочної залози обласного онкологічного диспансеру, яким керує заслужений лікар України Сергій Володимирович Бондар, розвиває пластичні, реконструктивні, відновні операції на молочній залозі. Вони дозволяють, зокрема, відновити молочну залозу після її видалення за допомогою шкірно-жирового шматка на ніжці із найширшого м'язу спини. Таких дуже складних операцій виконано вже понад десять. Після них пацієнткам набагато легше пройти етап психофізичної реабілітації, обминаючи стан важкої депресії та розпачу.
– За кордоном почали особливу увагу приділяти питанням психологічної підготовки пацієнтів до операції. Психологи та психотерапевти супроводжують їх і на етапі реабілітації. Такий підхід, безумовно, правильний. Людина не має залишатися віч-на-віч із непростими думками про свою недугу.
– Завдяки ініціативі головного лікаря обласного онкологічного диспансеру Миколи Андрійовича Добровольського, у нас створено перше в Україні відділення реабілітації хворих із злоякісними пухлинами. Я брав активну участь у розробці його структури і штатному розкладі. У відділенні є психолог, психотерапевт, фахівець із лікувальної фізкультури, фізіотерапевт. Завідує відділенням Сергій Миколайович Єрмак. Роботу працівників відділення спрямовано на формування у пацієнтів правильного ставлення до своєї хвороби, що має бути заснованим на розумінні важливості співпраці із лікарями на шляху до одужання.
– Ви працюєте поруч із патріархом вітчизняної радіаційної медицини, доктором медичних наук, професором Віктором Миколайовичем Соколовим – співробітником вашої кафедри, що теж підтверджує комплексність сповідуваних підходів до діагностики та лікування онкологічних хворих.
– Нагадаю, що Віктор Миколайович є піонером комп'ютерної томографії в СРСР. І зараз залишається найавторитетнішим фахівцем у цій галузі в Україні, користується величезною повагою закордонних колег. Комп'ютерна томографія дозволяє домагатися головного – забезпечувати профілактику та ранню діагностику онкологічних захворювань, а також контролювати ефективність комплексного лікування хворих.
– Коли пацієнти проходять променеву терапію, їх найбільше хвилює, наскільки велику дозу опромінення вони одержать. Якщо ж мова заходить про хіміотерапію, основним стає питання про отруєння організму. Проте, саме із розвитком хіміотерапії пов'язують перспективи успішної боротьби із багатьма раковими захворюваннями.
– Так, за лікарською терапією справді майбутнє. Пов'язано це із тим, що хірургічні методи та променева терапія відносяться до методів локального впливу. А хіміотерапія, імуно- та гормонотерапія – це методи системного впливу на організм хворого.
Історія хіміотерапії розпочиналася зі створення ліків на основі бойової отруйної речовини іприту. Нині провадиться пошук та розробка нових хіміопрепаратів, які були б ефективнішими у плані лікування й легше переносилися пацієнтами. До них відносяться хіміопрепарати антрациклінового ряду, таксани. Робота у цьому напрямі триває.
– У рекламі популярних нині біологічно активних добавок (БАД) часто можна прочитати рекомендації вживати їх онкологічним хворим. Тим часом, багато з БАДів містять імуностимулятори, які протипоказані онкохворим, тому що можуть прискорити ріст пухлини.
– Біологічно активні добавки справді є імуностимулюючими препаратами. А імуностимуляція та імуномодуляція далеко не завжди безпечні для людей, які страждають на онкологічні захворювання. Ми ще не настільки добре знаємо усі взаємозв'язки, які існують між різними ланками імунітету організму людини, щоб самостійно, за принципом самолікування, втручатися до них. Безконтрольне застосування БАДів може стимулювати ріст пухлини та появу метастазів. Тому я категорично проти біологічно активних добавок. Наші пацієнти мають одержувати спеціалізовану онкологічну допомогу, а не займатися самолікуванням. Тим більше, що і клінічна база, й досвідчені фахівці у нашому регіоні є.
