В інформаційній агенції «Контекст-Причорномор’я» відбувся «круглий стіл» на якому йшлося про черговий етап конституційного процесу, який розпочався в Україні. Як відомо, 27 грудня минулого року Президент України своїм Указом створив Національну конституційну раду (НКР) для підготовки проекту нової редакції Конституції.
Сьогодні ніхто не ставить під сумнів необхідність реформування системи влади, оскільки політична реформа 2004 року призвела до загострення відносин та виникнення дисбалансу між Президентом, Верховною Радою і Кабінетом Міністрів.
Разом з тим, конституційний процес, ініційований Главою держави, викликає цілком обґрунтовані зауваження. Зокрема, увагу аналітиків та експертів привернула спроба Президента усунути із процедури ухвалення нової редакції Основного Закону Верховну Раду та ухвалити Конституції на Всеукраїнському референдумі. Аналіз президентських ініціатив свідчить також і про те, що практика написання Конституції «під себе», без урахування перспективи розвитку держави, у нашій країні ще довго буде використовуватися найвищими посадовцями.
Про це під час засідання «круглого столу» заявив член Національної Конституційної Ради України Георгій Крючков.
– За Конституцією ми ще не жили, – підкреслив він.
На його думку, до Основного Закону на сьогоднішній день застосовують два підходи. Перший стосується істотних змін, спрямованих на оптимізацію роботи Конституції у сучасних реаліях. Інакше кажучи, необхідно вирішити найактуальніші проблеми. З другого боку, деякі провідні політики намагаються вносити корективи, які відповідають їхнім власним амбіціям та найближчим планам. Іноді це доходить навіть до спроби й зовсім змінити Конституцію.
– Такий шлях із правової точки зору неможливий, оскільки чинна Конституція не передбачає ухвалення нової Конституції, – відзначив Георгій Крючков.
У створенні Національної конституційної ради фахівці вбачають спробу Гаранта Конституції провести системне оновлення Основного Закону.
Георгій Крючков, пославшись на свій значний юридичний досвід, висловив думку, що створення НКР є досить сумнівним із правової точки зору. Адже Президент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи у межах бюджетних асигнувань. У даному ж випадку створено Національну конституційну раду, рішення якої можуть бути впроваджені Указами Президента. Це означає, що винесення нової редакції Конституції нашої держави на Всенародний референдум може бути здійснено без участі парламенту, що порушує порядок, записаний у нині чинній Конституції.
– Чи зроблено це через недосвідченість ініціаторів створення ради, чи навмисно ігнорується Основний Закон, вже не настільки важливо. Насторожує те, що Конституція порушується, причому не кимось, а Президентом країни.
Тут ключове питання полягає у тому, чи стане Конституція новим суспільним договором, який буде визначати подальші умови розвитку держави, чи перетвориться у предмет політичних торгів та спосіб акумулювання влади конкретної політичної сили?
– Я вважаю, що було б правильно з боку Президента визнати неправомочність своїх дій і не вводити ситуацію в конфліктну фазу, – резюмував Георгій Крючков.
