Голова обласної ради Микола Скорик відвідав Одеський обласний шпиталь інвалідів ВВВ (вул. Бєлінського, 2) і Палац студентів, який вже став скандально відомим (вул. Маразліївська, 34). Мета робочого візиту – особисто ознайомитися зі станом справ на цих об'єктах спільної власності територіальних громад області, що перебувають у близькому сусідстві, і визначити подальші кроки для підвищення ефективного використання майна облради.
Будинок, у якому розташувався обласний очний шпиталь для інвалідів ВВВ, побудований ще в 1850 році. Із самого початку там перебувала Стурдзівська богадільня, де незаможні одержували необхідну медичну допомогу. Сам же очний шпиталь має свою славетну історію. Заснований він був у 1941 році в Ташкенті, а після визволення нашого міста у 1944-му передислокований до Одеси. Протягом багатьох років у цьому лікувальному закладі лікувалися інваліди війни із усього Союзу. Сьогодні допомога надається всьому пільговому контингенту: інвалідам і ветеранам ВВВ, учасникам бойових дій, реабілітованим, родинам загиблих воїнів.
У 1963 році шпиталь було передано в обласне підпорядкування.
– Раніше фінансування йшло з державного бюджету. Але для того, щоб легше було вирішувати питання на місці, а не їздити увесь час до Києва, шпиталь перепідпорядкували області. На сьогоднішній день, коли Бюджетний кодекс змінився, це вже відіграє свою роль. Наприклад, питання щодо пацієнтів з інших областей завжди перебуває у підвішеному стані. За які кошти ми можемо їх лікувати, якщо гроші за це ніхто не перераховує? Але ми їм однаково не відмовляємо. Багато хто приїздить і говорить: я захищав і визволяв Одесу. Ну як його не прийняти? – розповідає головлікар обласного очного шпиталю для інвалідів ВВВ Анатолій Доброгурський.
Втім, керівник лікувального закладу не скаржиться на брак фінансування щодо медикаментів. А ось з матеріально-технічною базою і облаштованістю самого шпиталю, за словами Анатолія Івановича, справа набагато складніша.
– На гроші, які виділялися, ми перекрили дах, оновили сантехніку, а ось на ремонт фасаду або косметичний ремонт будівель коштів завжди бракувало.
Зовнішній вигляд цьогої лікувального закладу помітно засмутив голову обласної ради.
– І побутові умови, у яких живуть наші ветерани, і той рівень медичних послуг, які вони одержують, не відповідає жодним сучасним вимогам. Якість і терміни випуску медичного устаткування не можна порівняти навіть із рівнем обласної клінічної лікарні. І те, що ветерани живуть по 12 чоловік у палаті – не витримує жодної критики. Чесно кажучи, враження після цього відвідування – дуже сумне. Ми подумаємо, як можна цю ситуацію змінити. Шпиталь користується популярністю серед наших ветеранів. При плановому завантаженні у 110 ліжко-місць, на сьогоднішній день зайнято 106. На рік робиться понад 1000 операцій. Тобто, медичний заклад потрібний, важливий. Якщо ми за рік-півтора закінчимо реконструкцію шпиталю, підведемо його до нормальних сучасних стандартів, це буде знаковою справою. Гадаю, це реально, – відзначив Микола Скорик. Що стосується Палацу студентів, то, як відомо, з огляду на гостроту затяжного конфлікту, і стан, у якому перебуває пам'ятка культурної спадщини, голова обласної ради в міжсесійний період видав розпорядження, відповідно до якого цей будинок передається в оперативне управління обласному комунальному підприємству «Облтрансбуд». Перед новим керівництвом Палацу студентів поставлені завдання забезпечити належну охорону будинку, розробити заходи щодо його ремонту і реконструкції, провести оцінку приміщення і укласти договори оренди з усіма орендарями, зокрема і з громадською організацією «Палац студентів», котра до нещодавна виступала в ролі самовільного власника будинку.
Чи можна ставити крапку в цій суперечці? Із цим запитанням представники ЗМІ звернулися до начальника управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини Наталії Штербуль, яка супроводжувала голову облради.
– Крапку – не знаю… Напевно, ми зараз перебуваємо лише на початку шляху. Тому що проблеми, про які ми так багато говорили, – не надумані. Ви, напевно, звернули увагу на тріщини в будинку. Протягом багатьох років тут провадилися несанкціоновані роботи щодо пристосування приміщень до різних гуртків, для передачі у суборенду. Стіни-стелі пофарбували, але ніхто не замислювався, що з будівлею, не аналізував. Сьогодні все поставлено на правильні рейки, і ми будемо розв’язувати проблему саме в тому порядку, який потрібен для забезпечення найбільшого й найкращого результату щодо збереження об'єктів культурної спадщини.
– Чи встановлюються якісь терміни щодо реконструкції будинку?
– Терміни встановлювати сьогодні не потрібно, тому що це впливає потім на якість виконаних робіт і на технічний стан будинку. Тут знову ж потрібно працювати за певною схемою. І під час огляду будинку від голови обласної ради вже отримано завдання підготувати пропозиції щодо змін у бюджеті області. Для того, щоб починати тут серйозні дослідження, які повинні визначити першочергові проблеми, і вже залежно від цього буде визначено вартість ремонтно-реставраційних робіт з рекомендаціями щодо їхнього виконання і терміни, – говорить Наталія Анатоліївна.
Микола Скорик ще раз підкреслив, що відносини між власником і орендарями повинні бути цивілізованими:
– Хочу ще раз переконати громадськість, що про виселення звідси дитячих гуртків не йдеться. Попереднє керівництво Палацу студентів, на жаль, не мало жодного договору оренди з жодним орендарем. Позиція ради в цьому питанні полягає ось у чому. Орендарі, які справді займаються з дітьми, справді мають стосунок до дозвілля молоді, дитячого навчання, повинні бути чітко переведені в окрему категорію. Вони одержать пільгову оренду. Але для цього, зрозуміло, повинні бути укладені нормальні договори оренди на максимально пільговій основі. Ті заклади, які мають комерційну складову – закритий бар, більярдна, банкетна зала тощо, – повинні платити комерційну оренду і приносити доход в бюджет. Так само, як і автостоянка, що платила 700 грн на місяць за всю територію у дворі Палацу студентів. Зараз провадиться робота щодо укладання нормального договору оренди з урахуванням кожного паркувального машино-місця.
Крім того, буквально за сто метрів за Палацом студентів триває активне будівництво високоповерхової монолітної будівлі. Зрозуміло, що це будівництво негативно впливає на стан пам'ятки архітектури. Будинок починає елементарно роз'їжджатися. Ми повинні привести його у нормальний стан. Гадаю, в питанні фінансування цих робіт ми будемо орієнтуватися на три складові. Перша з них – бюджетна. Оскільки будинок – спільна власність територіальних громад області, то обласний бюджет повинен брати участь у його реконструкції. По-друге, у цьому повинні взяти участь орендарі, які займають приміщення і дану територію на комерційній основі. І, по-третє, гадаю, ми будемо звертатися до ради ректорів нашого міста для того, щоб вузи знову ж на концесійній основі допомогли нам привести Палац студентів у нормальний стан, і щоб він справді відповідав своїй назві. Гадаю, спільними зусиллями найближчим часом разом з новим керівництвом Палацу студентів ми наведемо в цьому питанні порядок. На колектив Палацу студентів ці зміни не вплинуть. Він досить професійний, знає будинок і всі ті проблеми, якими Палац студентів живе, – підсумував Микола Леонідович.
Ця поїздка ще раз продемонструвала на конкретних прикладах позицію обласної ради щодо розпорядження і підвищення ефективності використання обласної комунальної власності. Подальшу політику щодо цього питання прокоментував начальник управління з майнових відносин Юрій Загоруйко:
– До цього ми йдемо з комплексом заходів. У першу чергу, у 2007 році ми привели у відповідність із вимогою законодавства орендні відносини на більшості наших об'єктів. Надходження до бюджету від орендної плати зросли з 6 млн грн до 12 млн грн на рік. Мова йде про оренду об'єктів обласної комунальної власності за винятком пам'яток культурної спадщини. В 2008 році активно займаємося упорядкуванням орендних взаємин на об'єктах культурної спадщини. Я не називаю в цьому зв'язку Палац студентів, оскільки тут трохи інша ситуація.
Далі. Зараз уважно вивчаються об'єкти комунальної власності не тільки в м. Одесі, але й ті, які перебувають на території області в частині реалізації на них інвестиційних проектів. Наприклад, у нас є одеський Палац спорту, він у незадовільному технічному стані, але у обласної ради в найближчі роки не буде десятків мільйонів гривень на його реконструкцію. Найближчим часом ми офіційно оголосимо в пресі про конкурс на інвестиційний проект щодо цього об'єкта. Тобто, ми хочемо на певних умовах запропонувати інвесторові участь у реалізації цього проекту, але за умови, що це буде сучасний льодовий Палац спорту, що він розташовуватиметься на своєму нинішньому місці і залишиться у власності територіальної громади області.
Також готується низка інвестиційних проектів у сферах освіти і охорони здоров'я, зовсім не применшуючи достоїнств ані цих навчальних або лікувальних закладів, ані громадян громади. Щоб це було вигідно і громаді, і інвесторові. Один з таких прикладів – інтернат у селищі Чорноморка, він розташований на 4-х територіях. Відстань між цими територіями становить близько 1,5 км. Діти змушені за будь-якої погоди – взимку й влітку, восени й навесні ходити між цими об'єктами: там помилися, там сплять, там їдять, туди йдуть відпочивати. Тому ми маємо намір підшукати за допомогою інвестора в тому ж районі якусь територію, на якій інвестор зміг би побудувати сучасну будівлю інтернату. Взамін він одержить право власності на ці будівлі й на цю територію. Знову ж потрібно правильно розуміти мету й не вбачати в цьому плані того, чого насправді немає.
Дуже важливий момент ефективності використання майна – це ремонт і утримання наших об'єктів. Як добру новину можу сказати, що цього року вперше за всі роки було виділено 50% обласного бюджету розвитку на ремонти і утримання винятково об'єктів територіальної власності Одеської області. Мова йде про суму близько 40 млн грн. Для порівняння, в 2003-2004 рр. з цією метою виділялося близько 2-4 млн грн. Тобто, цього року депутати чітко зайняли позицію, що ми повинні утримувати свої об'єкти – інтернати, будинки культури, музеї, лікарні, школи тощо, як на території міста, так і в області. Це теж, на мій погляд, зовсім новий погляд власника на свою власність, бажання нормально її утримувати і експлуатувати відповідно до мети і завдань.
