АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ З ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА
Запитання: Згідно з Законом України від 16.03.07 р. № 760 чи має право підприємство не оподатковувати 50% суми свого прибутку, що підлягає оподаткуванню від імпортування на митну територію України енергозберігаючого обладнання і матеріалів?
Відповідь: Закон України від 03.16.2007 р. № 760-V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” вніс зміни в Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України таких видів товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
– устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії;
– енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
– засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
– устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва. У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов'язаний визначити прибуток, неоподаткований у зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його у поточному періоді, а також сплатити пеню у розмірах та за період, що визначені законодавством України (пп. 7.21.1).
Прибуток підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи, організації, які включені до галузевих програм з енергозбереження та за результатами проведення експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих програм енергозбереження (7.21.2).
Тобто, підприємство, яке здійснює імпортування на митну територію України енергозберігаючого обладнання, не має законодавчих підстав для неоподаткування прибутку отриманого від продажу цього обладнання.
Запитання: Як у податковому обліку відобразити та оподатковувати поворотну фінансову допомогу, отриману від платника податку на прибуток?
Відповідь: Відповідно до пп. 1.22.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Така допомога повинна бути повернена позикодавцю в термін та в повному обсязі. Якщо платник податку не повертає отриману допомогу по закінченню терміну позовної давності, то непогашена сума заборгованості стає безнадійною заборгованістю та повинна включатися до його валового доходу.
Якщо позикодавець є платником податку на прибуток підприємства на загальних підставах, то сума вказаної допомоги не враховується отримувачем у валові доходи у випадку її неповернення на кінець звітного податкового періоду. При поверненні в наступних податкових періодах вона також не відображується у валових витратах.
Запитання: Який порядок оподаткування операцій з продажу іноземної валюти, отриманої в якості кредиту від нерезидента – фінансової установи?
Відповідь: Отримання грошових коштів у вигляді фінансового кредиту є операцією особливого виду, оподаткування якої здійснюється відповідно до пункту 7.9 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, як оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.
Так, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених даним Законом:
– не включаються у валовий дохід і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податків у зв’язку з отриманням фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів (пп. 7.9.1 Закону);
– не включаються у валові витрати кошти, надані платником податків у зв’язку з поверненням основної суми кредиту іншим особам-кредиторам (пп. 7.9.2 Закону).
У разі продажу іноземної валюти за гривні, відповідно до підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону, валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.
Таким чином, в результаті продажу іноземної валюти, отриманої в якості кредиту від нерезидента – фінансової установи, у підприємства виникають валові доходи на суму, що надійшла на поточний рахунок в національній валюті від продажу такої іноземної валюти та валові витрати на суму балансової вартості іноземної валюти.
Запитання: При виплаті дивідендів підприємство нараховує та сплачує авансові внески з податку на прибуток підприємства. Як правильно заповнювати в цьому випадку рядок 13.5 додатка К6 та рядок 20 декларації з податку на прибуток підприємства?
Відповідь: Для відображення цих сум передбачено два рядки: рядок 20 декларації та рядок 13.5 додатка К6 до декларації. При заповненні рядка 13.5 таблиці 1 додатка К6 дані цього рядка повинні співставлятися з даними рядка 20 декларації.
Згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про прибуток" у разі прийняття платником рішення щодо виплати дивідендів та прирівняних до них платежів (відрахування частини прибутку (доходу), що вносяться до державного бюджету господарськими організаціями) платник податку нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. Згідно з підпунктами 7.8.3 та 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про прибуток" платник податку має право зменшити суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів (рядок 13.5.1 таблиці 1 додатка К6). У разі коли сума такого внеску перевищує суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, різниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду (рядок 13.5.2 таблиці 1 додатка К6).
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів та відображається у рядку 20 декларації та рядку 13.5 таблиці 1 додатка К6 до цієї декларації. Наприклад, якщо авансовий внесок сплачено у червні, то платник податку має право зменшити податок на прибуток за півріччя, при цьому сума авансового внеску повинна відобразитися одночасно у рядку 20 декларації та рядку 13.5 таблиці 1 додатка К6 за винятком випадку, коли за наслідками такого звітного періоду сума податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення (у даному випадку сума авансового внеску відображається лише у рядку 20 декларації).
Запитання: Яка звітність передбачена по податку на репатріацію?
Відповідь: Відповідно до п. 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок на репатріацію необхідно сплачувати в момент виплати доходу нерезиденту. На практиці банк при прийомі платіжного доручення на перерахування коштів нерезиденту одночасно вимагає і платіжне доручення на перерахування податку. В противному випадку платіжне доручення на виплату нерезиденту не буде прийнято до виконання.
При виплаті нерезиденту доходу та утриманні з нього податку на репатріацію необхідно подавати Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.01.98 р. № 28. Звіт подається в терміни, передбачені для квартальної звітності; складається щоквартально наростаючим підсумком окремо по кожному нерезиденту, якому виплачено доход. Якщо в звітному кварталі виплата доходу нерезиденту не відбулася, то Звіт не подається.
Запитання: Як відображати в декларації з податку на прибуток підприємства суму податку на репатріацію?
Відповідь: В декларації з податку на прибуток підприємства сума податку на репатріацію наводиться довідково в рядках 19.2 (по всіх доходах, окрім фрахту) та 19.3 (по доходах у вигляді фрахту). Необхідно зазначити, що сума податку на репатріацію, утримана за рахунок нерезидента, додатково не включається до складу валових витрат і, відповідно, не відображається у рядку 04.6 Р1 декларації. Вартість отриманих від нерезидента послуг або сума інших нарахованих йому доходів (процентів, роялті тощо) включаються до складу валових витрат резидента (без вирахування утриманого податку на репатріацію). В декларації з податку на прибуток нараховані нерезиденту доходи в залежності від їх видів відображуються у відповідних рядках декларації 04.1, 04.11 Р3, 04.13.
Запитання: Який порядок відображення в декларації з податку на прибуток підприємства суму штрафу, самостійно нарахованого у зв’язку з виправленням помилок?
Відповідь: Якщо платник податку допустив помилку та прийняв рішення виправити її в поточній декларації, то в рядку 22 декларації з податку на прибуток підприємства вказується сума 5 % штрафу (якщо така помилка привела к недоплаті). Заниження податкового зобов’язання може бути викликано, зокрема, заниженням валових доходів або завишенням валових витрат і амортизації.
Запитання: Підприємство отримало кредит в іноземній валюті (долар США) на один рік. Чи включати до валового доходу чи валових витрат курсову різницю. Як правильно вирахувати курсову різницю при зміні курсу валюти, по якому курсу?
Відповідь: Так, курсові різниці по валютному кредиту відображаються в податковому обліку.
В підпункті 7.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображується у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
Курсові різниці від такого перерахунку відображауться в податковому обліку, збільшують валові доходи або валові витрати. У випадку якщо різниця між балансовою вартістю заборгованості на дату її виникнення та балансовою вартістю заборгованості на дату її погашення додатна, то в податковому обліку збільшуються валові доходи. І навпаки, якщо ця різниця від’ємна, то збільшуються валові витрати.
Це підтверджено в абзацах 2, 3, 4 підпункту 7.3.3 зазначеного Закону. В них вказано, що у разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку – кредитора та валові витрати платника податку – дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку – кредитора та валові доходи платника податку – дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Запитання: Підприємство у 2007 році працювало на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку у розмірі 10 %. У 2008 році перейшло на загальну систему оподаткування. Як в цій ситуації обліковувати запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку?
Відповідь: Відповідно до п. 5.9 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів). Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону.
Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Одеській області
