Цієї осені виповниться 170 років пам'ятці архітектури національного значення – Спасо-Преображенському собору у Болграді. Сьогодні ж на цьому об'єкті відбуваються реставраційні роботи за рахунок коштів обласного бюджету.
Спасо-Преображенський собор у Болграді було споруджено біженцями-болгарами. Рятуючись від турецького ярма, вони знайшли на бессарабській землі спокій і нову батьківщину. Життя їхнє змінилося, преобразилося (кажучи книжною мовою), тому і собор одержав назву "Преображенського". Перший камінь заклали у 1833 році, а завершили будівництво через п'ять років – у 1838-му. Цікаво, що створено храм за проектом, який свого часу архітектор Мельников подавав на конкурс щодо спорудження відомого Ісаакіївського собору. З Петербургом тоді не склалося, а от Одещина – хоча і у зменшеному вигляді – одержала чудовий храм, рівного якому немає у нашій області. Та й за її межами не так вже і багато. Всередині можна побачити чудовий розпис і старовинні ікони, багато з яких були подаровані під час візитів перших осіб України і Болгарії.
– Собор є справжнім духовним центром всіх болгар,– вважає його настоятель протоієрей Василь Шкімбов, благочинний храмів Болградського округу. – Зараз тут провадяться реставраційні роботи, на які виділяються кошти з обласного бюджету. Уже помітно, яку красу зробили. Але, на жаль, роботи ще не завершено. Хотілося б ще раз попросити обласну владу, щоб звернула на нас увагу, і до свого ювілею собор набув благоліпного вигляду.
Щоб переконатися у правоті слів батюшки Василя, досить завернути за ріг будинку. Якщо центральний фасад собору вже відреставровано, то в обдертій кладці бічної стіни видно тріщини у палець завтовшки. Одразу стає зрозуміло, що до завершення робіт ще далеченько. З другого боку – і об'єкт дуже масштабний. Реставрація собору розпочалася кілька років тому з ініціативи парафіян. Не залишилася осторонь і обласна влада.
– З 2004 по 2006 рік виконано реставраційних робіт більше ніж на 2 млн гривень, – інформує головний фахівець обласного управління охорони об'єктів культурної спадщини Юрій Дмитрієнко. – У 2007 році кошти не виділялися, а в планах на цей рік – 300 тисяч гривень. Всього ж, за нашими підрахунками, для повного завершення фасадних робіт необхідно майже 2 млн гривень.
Різниця між сумами у 300 тисяч і 2 мільйони досить велика. Звичайно, і настоятелеві храму, і віруючим, і міській владі дуже хотілося б, щоб ремонт фасаду було завершено до 170-ї річниці храму. Багато хто вважає, що заради такого цікавого об'єкта можна було б знайти і якісь додаткові джерела фінансування. Не будемо поки що говорити про те, чи є в обласному бюджеті додаткові резерви. Нехай рахують фахівці. Але слід відзначити, що навіть у Болградському районі собор – не єдина пам'ятка архітектури, на яку виділяється бюджетне фінансування.
Свого часу каміння, що залишилося від будівництва цього храму, було використано при спорудженні Митрофанівської церкви на Болградському кладовищі. Згодом церква стала усипальницею славетного генерала Інзова. Мабуть, ви чули історію про те, як болгарам дозволили перепоховати його останки у Болграді. На знак поваги і скорботи люди всю дорогу несли труну на плечах... У минулому році на реставрацію церкви, у якій покояться останки Інзова, було надано майже 700 тисяч гривень субвенції з державного бюджету.
Ще один цікавий об'єкт – так звана ратуша у самому Болграді. Колись тут засідала Міська дума, потім було розташовано штаб військової дивізії. Зараз приміщення стоїть пусткою, але після ремонту тут планують розмістити працівників суду. У минулому році на першочергові протиаварійні роботи щодо цього будинку було виділено двісті тисяч гривень. У цьому році – ще сімсот. Це дозволить відремонтувати і задіяти одну частину приміщення, поки в другій триватиме реставрація. При цьому загальна сума робіт оцінюється приблизно у три мільйони гривень. Як бачимо, на відродження визначних пам'яток архітектури з обласного бюджету виділяються досить значні суми. Можливо, не все робиться так швидко, як хотілося б. Але щороку іде планомірна робота.
