Одеський футбол Віталій РУДЕНКО: «ЧОРНОМОРЦЕВІ» БРАКУЄ ТАНДЕМУ ФОРВАРДІВ КОСИРІН – БАЛАБАНОВ»
Воротар «Чорноморця» Віталій Руденко – улюбленець одеських уболівальників. «Гераклові» подвиги голкіпера неодноразово дозволяли нашій команді гідно виглядати в матчах із дуже грізними суперниками. Одну з найкращих ігор у кар'єрі Віталій провів 6 квітня у гостьовому матчі 24-го туру чемпіонату країни проти донецького «Шахтаря». «Чорноморець» сенсаційно виграв 1:0. Практично всі вболівальники і журналісти визнали, що цей матч виграв Руденко, який «тягнув» просто неймовірні м'ячі!
Про спортивну кар'єру, виступи сьогоднішнього «Чорноморця» тощо Віталій Руденко розповів в інтерв'ю кореспондентові «ОВ».
Довідка «ОВ»:
Віталій Руденко народився в Одесі 26 січня 1981 року.
Вихованець одеського футболу: перший тренер – Валерій Мельник (СДЮШОР «Чорноморець»).
Виступав за команди: «Лілія-Факел» (Одеса) – 1996-97; СК «Одеса» – 1997-98, 1999; КФК «Локомотив» (Олександрівка) – 1998.
В «Чорноморці» – з 1999 року.
Грав у молодіжній та юніорській (до 21 року) збірних України. У складі юніорської команди брав участь у чемпіонаті світу-2001, що відбувався в Аргентині, і був визнаний найкращим гравцем нашої команди.
Срібний призер першості Європи серед юніорів-2001.
Бронзовий призер чемпіонату України 2005-2006.
Закінчив Південноукраїнський педагогічний університет.
Одружений, має доньку.
– Віталію, розкажіть, як Ви прийшли у великий футбол?
– Досить просто, напевно, так само, як виходить у багатьох дітей. Мені було шість років, я часто грав у дворі, і один раз розговорився зі своїм другом – Ігорем Покариніним, який на той час вже ходив до футбольної секції. Ігор розповів про свої перші тренування, і я зацікавився. З тих пір закоханий у футбол всерйоз і надовго.
– А інші види спорту подобаються?
– Звичайно, хоча в мене завжди був футбол на першому місці. Я раніше, хоч і рідко, але грав у настільний і великий теніс. У принципі, я міг би займатися багатьма видами спорту. Хіба що гімнастика точно не для мене.
– Вам доводилося працювати з багатьма одеськими тренерами. З ким із них було найлегше?
– З усіма було комфортно. Починав ще в Олександра Голоколосова у команді СК «Одеса». Саме з неї я прийшов у «Чорноморець», у якому працював з Анатолієм Азаренковим, Анатолієм Скрипником, Семеном Альтманом. Найбільше грав під керівництвом Семена Йосиповича, і з ним домігся поки що найбільшого успіху – став бронзовим призером чемпіонату України 2006 року.
– А з Віктором Прокопенком вдалося попрацювати?
– Ні, на превеликий жаль. Ми просто спілкувалися. Коли він тренував уже інші команди, то частенько приїжджав до нас на базу у Совіньйон. Віктора Євгеновича знали й поважали всі. Його смерть була для мене, як і для багатьох, величезним шоком.
– Останнім часом одеські вболівальники говорять, що половина успіхів команди – це Віталій Руденко...
– Це неправда. У нас є команда, є добрі виконавці. І в нас бувають як невдачі, так і гучні успіхи. Взагалі кожен повинен займатися своєю справою. Щодо себе скажу: намагаюся робити свою справу принаймні добре і, звичайно, радий, що мою гру оцінюють із кращого боку.
– Ви вже понад 9 років виступаєте в Одесі, а чи були пропозиції пограти за кордоном?
– Так, 8 років тому я був на перегляді в італійській «Перуджі». Ознайомився з організацією справ, потренувався з командою. У мене була невелика травма, і в Італії я одночасно пройшов курс реабілітації. Не секрет, що керівництво «Перуджі» планувало продати свого стража воріт, а одним з кандидатів на вакантне місце, крім мене, вважався Олександр Філімонов, який у підсумку опинився в київському «Динамо». Але і зі мною там не склалося, я залишився в «Чорноморці», про що ані на секундочку не шкодую. Взагалі у мене і зараз є пропозиції, але говорити про це немає сенсу. Я гравець «Чорноморця» і поки що планую грати тут.
– Ви ставали срібним призером молодіжного чемпіонату Європи і володарем бронзових медалей першості України. Якщо покласти на терези ці медалі – яка важливіша?
– Важко відповісти одразу. Срібні медалі були першим великим успіхом, що дуже приємно згадувати. Але і бронзові медалі чемпіонату дісталися з великими труднощами, і ми, нарешті, відчули, що чогось варті на внутрішній арені. Взагалі весь «бронзовий» сезон був дуже важким, але, я вважаю, ми чесно заробили третє місце. Ми не один рік ішли до цієї нагороди. У чомусь, можливо, нам пощастило, але тоді, як говорив Семен Альтман, це везіння ми заслужили самі, своїм бажанням перемогти, своєю завзятістю. Тому були гідні цих медалей. Мені складно передати, наскільки я був цьому радий. Це може зрозуміти лише людина, яка пройшла такий же шлях. Коли я прийшов у команду, вона переживала складні дні – була і у першій лізі, і аж унизу турнірної таблиці вищого дивізіону. Прихід Семена Йосиповича, який став тренувати нас, і зусилля Леоніда Клімова, який робив все можливе для розвитку «Чорноморця», принесли свої плоди, і ми опинилися в трійці найкращих команд країни. Та бронза – результат завзятої роботи всіх людей, які були нагороджені, які хоч у чомусь робили свій внесок у перемогу.
– Чим займаєтеся у вільний час?
– Переважно, у колі родини. Останній рік у мене не було часу навіть на хобі. Дружина Катерина була вагітною, а нещодавно і донька Маргарита народилася, тому в нас багато домашніх турбот. А раніше, при гарній погоді, я завжди їздив на природу, на риболовлю під Одесу. Іноді вдавалося повернутися з великим уловом. Також любив сходити у кіно.
– Чи любите Ви подорожувати?
– Мені доводиться часто робити це за обов'язком служби. У постійних роз'їздах і полягає вся специфіка моєї роботи. Так що майже цілий рік перебуваю в дорозі: в автобусах, літаках...
– Як Ви вважаєте, хто стане новим чемпіоном – «Динамо» чи «Шахтар»?
– Гадаю, що «Шахтар». У нього на одне очко більше, ніж у киян, і він у останніх двох матчах вже не повинен припуститися помилки. Адже це дуже сильна команда. Взагалі на такі клуби потрібно рівнятися.
– Що для Вас означає виходити на поле з капітанською пов'язкою?
– «Чорноморець» для мене не порожній звук. Бути капітаном для мене велика честь і відповідальність.
– Як Ви гадаєте, якого гравця з тих, які пішли з команди останнім часом, «Чорноморцеві» бракує найбільше?
– Вважаю, що тандему нападників Олександра Косиріна і Костянтина Балабанова. Це був супердует форвардів, але так склалося, що вони вирішили грати в інших командах, і це їхнє право.
– «Чорноморець» другу половину чемпіонату виступав невдало і не потрапив до єврокубків. У чому, на Ваш погляд, причина такого виступу?
– У нас з'явилося багато нових гравців, які ще не зовсім зігралися. У другому колі в команді виник якийсь спад. І вболівальники цілком об'єктивно дорікають нам за невиразну гру. Особливо це стосується тих матчів, які ми провадили на своєму полі. Можливо, в нас нагромадилася якась втома, адже в березні-квітні ми грали кілька двобоїв через три дні на четвертий. Все це і вплинуло на такий результат. Я гадаю, що в літнє міжсезоння гравці і тренерський штаб обов'язково врахують допущені помилки, тому в наступному чемпіонаті ми обов'язково поборемося за «зону» єврокубків.
Євген НИЗОВ
НАПЕРЕДОДНІ ВСЕНАРОДНОГО СВЯТА
Майже тиждень у Москві тривали міжнародні восьмі спортивні ігри серед юнаків 13 міст-героїв Росії, України, Білорусі, присвячені Дню Перемоги.
Одеську делегацію, яка виступала у трьох дисциплінах – настільному тенісі, боксі, баскетболі, – репрезентував Герой Радянського Союзу Валентин Євгенович Соколов.
Як розповів старший тренер ДЮСШ-3 Ігор Єлфімов, напередодні змагань на Поклонній горі відбувся парад учасників, а в Олександрівському парку було покладання квітів біля стел міст-героїв.
Перші нагороди здобули наші тенісисти. Діана Стігар та Дарина Захарова, обігравши своїх суперниць, зустрілися у фінальному двобої за перше місце. У цікавій боротьбі із рахунком – 3:2 перемогу здобула Діана Стігар.
Потім вони у змаганнях пар посіли третє місце. Також бронзових нагород удостоєний одеський тенісний дует Микита Балицький – Андрій Бєлокуров.
Добру боксерську підготовку продемонстрував 15-річний кандидат у майстри спорту Олександр Шевчук (63 кг). Він, перемігши суперників із Новоросійська, Москви, Києва, піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. У ваговій категорії до 52 кг одесит Артур Швиденко посів третє місце. Наші баскетболісти були шостими.
Великий інтерес викликав конкурс «Знавці Олімпіади», який включав 74 запитання. Честь Південної Пальміри захищало тріо: баскетболісти Володимир Кокорєв, Олексій Фурдуй та боксер Віктор Семенюк. Суддівська колегія присудила одеситам третє місце, услід за знавцями Севастополя і Новоросійська.
Усього посланцям Одеси вручено: дві золоті, одна срібна та вісім бронзових нагород і подарунки.
2 липня у Києві відбудеться другий етап Ігор серед команд міст-героїв: з футболу, легкої атлетики, спортивної гімнастики та дзюдо.
Євген ГОРЕЛЮК
ЗАВОЮВАЛИ КУБОК
В селищі Красні Окни відбувся обласний турнір з міні-футболу серед юнаків 1993-1994 років народження на Кубок голови районної державної адміністрації. На змагання були запрошені команди Ананьївської, Любашівської, Котовської ДЮСШ, ДЮСШ «Локомотив» (м. Котовськ) та дві команди господарів турніру Красноокнянської ДЮСШ.
У першій грі футболісти ДЮСШ Красних Окон перемогли з рахунком 4:1 свої однолітків з Ананьєва. Другими суперниками красноокнянців стали котовчани, гра закінчилась внічию 1:1. В третій грі котовський «Локомотив» переграв Ананьївську команду з рахунком 7:0 та поховав сподівання красноокнянців грати у фіналі.
У другій групі команда Котовського району впевнено перемогла Любашівську ДЮСШ з рахунком 6:2 та другу команду Красноокнянської спортивної школи – 7:2. У футбольній дуелі між командами Любашівки та Красних Окон-ІІ перемогли гості з рахунком 4:1.
Отже, перше місце – за ДЮСШ «Локомотив» (м. Котовськ), другими стали футболісти Котовської районної ДЮСШ і третіми – красноокнянці.
Команда-переможниця була нагороджена Кубком, кожен учасник грамотою, медаллю та цінним подарунком. Суддівською колегією, яку очолював Вадим Бучковський, було названо кращих гравців: Дмитра Шаповаленка (Ананьївська ДЮСШ) та Ігоря Жалинського (Красноокнянська ДЮСШ). Кращим воротарем став Микола Топор (ДЮСШ «Локомотив», м. Котовськ), кращим нападником – Микола Палій (Любашівська ДЮСШ), кращим захисником – Андрій Левченко (відділення ДЮСШ при Ставрівській ЗОШ) та кращим бомбардиром – вихованець Котовської районної ДЮСШ Денис Бучак, який забив 12 м’ячів у ворота суперників.
Денис КВАСНИЦЬКИЙ, смт Красні Окни
