На сторінках нашої газети (від 1 березня) з’явилася гостра, проблемна стаття спеціального кореспондента Богдана Сушинського «Чи бути ландшафтному парку «Тузлівські лимани?», в якій розглядалися питання, пов’язані зі збереженням Тузлівських лиманів як важливого біосферного природного заповідника, і зокрема, зі створенням на території цих лиманів ландшафтного парку. Ця стаття викликала жваві відгуки наших читачів, які по телефону і в листах говорять не лише про проблему даного ландшафтного парку, але й про аналогічні проблеми, пов’язані зі станом екології на місцевих річках, озерах, ставках, в унікальних, заповідних куточках довкілля.
Сьогодні ми публікуємо відгук на цю статтю начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталія Примака.
Головному редакторові Одеської обласної газети «Одеські вісті» І.Г. Нєнову.
З приводу статті Б. Сушинського «Чи бути ландшафтному парку «Тузлівські лимани»?»
Діяльність Держуправління щодо розвитку природно-заповідного фонду області провадиться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також на виконання інших законодавчих актів з цього питання, у тому числі загальнодержавних програм та урядових постанов.
Питання створення заповідного об’єкта на Тузлівській групі лиманів справді було порушене ще у 1993 році, коли територію лиманів Шагани, Алібей і Бурнас у Татарбунарському районі, за результатами наукових спостережень, внесено до «Переліку територій, зарезервованих для подальшого заповідання» рішенням обласної ради від 01.10.1993 № 496-ХХІ «Про заходи по збереженню і розвитку природно-заповідного фонду області».
Пізніше, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення», водно-болотні угіддя Тузлівських лиманів внесені до списку угідь, що мають міжнародне значення, а в 2001 році однойменним Законом України від 22 березня затверджено Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, у якій, в окремому розділі «Збереження середовища існування біологічних видів», передбачено забезпечення подальшого збільшення площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду у прибережній частині Чорного моря.
Слід зазначити, що питання заповідання водно-болотних угідь лиманів стримувалось через відсутність належного фінансування для проведення більш детального наукового дослідження території, виготовлення відповідного обгрунтування і підготовки картографічних матеріалів. Воно стало можливим після включення до обласної програми формування екологічної мережі, прийнятої обласною радою у листопаді 2005 року, завдяки заходу зі створення «Регіонального ландшафтного парку «Тузлівські лимани» (далі – РЛП) (рішення від 18.11.2005 № 705-ІV).
У тому ж 2005 році Татарбунарська райдержадміністрація звернулася з клопотанням до облдержадміністрації щодо створення у районі регіонального ландшафтного парку, на основі якого Держуправлінням розпочато відповідну роботу. Так, з обласного бюджету у 2006 році Татарбунарській райдержадміністрації виділено 170 тис. грн на розробку проекту формування території майбутнього ландшафтного парку, а управлінню освіти і науки облдержадміністрації 30,0 тис. грн для організації підготовки наукового обгрунтування. Підготовлені наукове обгрунтування та весь картографічний матеріал з формування території РЛП направлені на розгляд і погодження до райдержадміністрації, сільських рад (які раніше надавали попереднє узгодження) та районної ради, оскільки процедура створення заповідних об’єктів передбачає попереднє узгодження землевласників і користувачів території з наступним прийняттям відповідного рішення обласної ради.
Незважаючи на погодження 2005 року попередньою владою, новий склад районної ради спільно з сільськими радами спрямував свою діяльність у негативному напрямі, в результаті сільськими головами одностайно надано відмову у погодженні створення РЛП (отримано копії рішень сесій сільрад практично однакового змісту). Незважаючи на неодноразові роз’яснення Держуправління, що РЛП створюється без вилучення земельних ділянок у їх власників, окремі депутати районної ради навмисне розповсюджують серед місцевих жителів та сільських депутатів заздалегідь неправдиву інформацію про вилучення ділянок у їх власників і залякують населення негативними наслідками.
Держуправління вбачає у зайнятій позиції районної ради певний навмисний намір. Оскільки територія Тузлівської групи лиманів, і особливо причорноморської коси, приваблива для продажу земель, тому невигідно залишати її для збереження у природному стані.
Слід також зазначити, що Татарбунарський район один з небагатьох в області, де на сьогодні відсутні природно-заповідні об’єкти (за винятком верхів’я озера Сасик, що включено до Дунайського біосферного заповідника). Хоча тут ще збереглися ділянки цінних у природоохоронному відношенні територій для заповідання. Але будь-яка ініціатива місцевих органів влади у цьому напрямі відсутня.
Зміщення акцентів у цій ситуації на проблему озера Сасик вважаємо недоречним, оскільки це зовсім інша проблема, яку також потрібно вирішувати, але іншим шляхом. Якщо ж не прийняти заходи до збереження Тузлівських лиманів сьогодні, їх може очікувати доля озера Сасик, і тоді їх не зберігати прийдеться, а рятувати, що коштуватиме набагато дорожче. На жаль, Татарбунарська районна рада замислюватись над цим не хоче.
Держуправління вдячне газеті за підтримку та об’єктивне висвітлення даної проблеми.
Р.S. Як бачимо, тему ландшафтного парку «Тузлівські лимани» не вичерпано. Проблема залишається. Запрошуємо до цієї розмови всіх зацікавлених і незацікавлених осіб, усіх наших читачів.
