Про це наша розмова з В.М. КРИВЦОВОЮ, кандидатом історичних наук, професором, заступником директора ОРІДУ Національної академії державного управління при Президентові України.
– Валентино Михайлівно, науковій галузі «Державне управління» торік виповнилося десять років. Багато це чи мало? І чи можна говорити про прогрес, серйозні досягнення, практичні напрацювання?
– Так, порівняно з іншими ця наука справді молода, але не віком визначаються наукові результати. Тут потрібно виходити з цілей і завдань, що стоять перед нами. Сьогодні суспільству, як ніколи, потрібна успішна влада, здатна працювати на благо людей. А це передбачає модернізацію усієї системи управління країною, подальше провадження державних реформ, їхнє наукове забезпечення.
– Тобто, чиновникам потрібно перелаштуватися, працювати по-новому... Вони повинні всім нам посміхатися, оскільки ми платимо їм зарплату. Такі заклики з телеекранів, рекламних білбордів сьогодні – не дивина...
– І такі вимоги можна зрозуміти і навіть виправдати. Будемо відверті, споконвіку всі начальники, суть чиновники, сприймалися як діловоди, зайняті винятково паперовими справами. У таких бюрократів вічно пов’язані руки, їм не до людей... Але від них давно чекають добрих справ, співчуття, допомоги, зокрема, й доброзичливу посмішку. Але це символічний підтекст... Перелік сучасних вимог на цьому не завершується. Кожен керівник повинен розуміти, що його наймає держава, і гроші він одержує з бюджетної кишені. Платять йому за послуги населенню, але вони повинні бути оперативними, якісними. Перебудовуватися на сучасний лад не так просто, та й саме мистецтво управління найскладніше з усіх нам відомих...
Без оновлення влади не можна розраховувати на оновлення життя. Отут і повинна сказати своє слово наука, основна мета якої – підготовка управлінських кадрів нової генерації.
– Зважаючи на все, це передбачає низку нових стратегічних напрямів у діяльності самого вузу?
– Безумовно. Мова йде про трансформацію всієї навчальної діяльності інституту. Ми теж повинні перелаштовуватися з урахуванням демократичних принципів управління, політичної конкуренції, впровадження європейських стандартів і регіональної політики. Тут, як відомо, чимало проблем як теоретичних, так і практичних, особливо, пов’язаних з модернізацією програм професійного навчання держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Вирішується також питання індивідуалізації навчання, тобто, підготовки державного менеджера на конкретне робоче місце. Причому, всі наші наукові дослідження мають прикладний характер, тісно пов’язані із практикою.
– І тут без співпраці з місцевою владою не обійтися. Які ж наукомісткі проблеми доводиться розв’язувати насамперед?
– Сьогодні, і це світова тенденція, місцева влада повинна працювати в режимі самозабезпечення. Самодостатність, демократичність, оперативність – її сучасні якості. Тому створенню систем регіонального управління ми приділяємо особливу увагу. Але як вибудувати таку модель, чий досвід перейняти, від чого відмовитися? Ось завдання, які вирішують наші вчені, співробітники кафедри.
– Оскільки мова зайшла про Європу, розкажіть докладніше про західний досвід...
– Ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями – партнерами і вузами. Але орієнтиром обрано Францію, її ефективно діючу службу, з якою керівництво Держслужби України підписало меморандум про співпрацю. Це передбачає стажування українських слухачів за кордоном, візити експертів і практиків, наукові тренінги, відеоконфереції. Цими днями директор інституту М.М. Іжа повернувся із французького міста Нанта, де вивчав передовий досвід. Беремо участь також у проектах уряду Великої Британії, співпрацюємо з Канадським агентством міжнародного розвитку. Налагоджено контакти з Польщею, Німеччиною, Білоруссю. Нещодавно наукову збірку нашого інституту «Актуальні проблеми державного управління» було занесено до Міжнародного реєстру періодичних видань. Це один із прикладів переходу на західні стандарти.
– А тепер повернемося до себе додому, адже на ваших вчених чекають у найвіддаленіших куточках регіону...
– Вивчення і узагальнення досвіду роботи органів місцевого самоврядування – це завдання номер один. У кожному районі, у кожній сільраді можуть і повинні бути використані наші рекомендації, наукові наробітки. Наприклад, докторант Ю.Б. Молодожен провадить дослідження на замовлення облради і райдержадміністрації області. Одна з її наукових праць так і називається «Удосконалювання територіального устрою в Любашівському, Арцизькому районах». У руслі госпдоговірної тематики успішно працюють і інші вчені. А Петрівський сільський голова Г.А. Мельниченко (Комінтернівський р-н) свою працю державного магістра виконав, використовуючи місцевий матеріал.
Інститут активно співпрацює з органами публічної влади Херсонської, Миколаївської, Одеської і Вінницької областей. На замовлення Одеської міськради група вчених під керівництвом професора С.Є. Саханенка розробила концепцію реформування управлінської системи міста, запропонувавши нову, якісну модель для органів місцевого самоврядування. Наші слухачі і співробітники часто бувають у Котовському, Біляївському, Овідіопольському, Комінтернівському районах, щоб на місці вирішити складні питання, а то й критичні ситуації. Їхні висновки, наукові рекомендації використовуються в різних органах влади, наприклад, на комунальному підприємстві або в управлінні у справах сім’ї та молоді. Провідними напрямами, будь це соціально-політичний, гуманітарний розвиток регіону або електронне управління, керують відомі вчені вузу – директор інституту М.М. Іжа, завідувачі кафедр П.І. Надолішній, В.Г. Логвинов, А.Г. Ахламов, В.П. Марущак, А.П. Якубовський.
– Яка перспектива молодих вчених вузу?
– Підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації – один з основних напрямів нашої діяльності. Ще у 1987 році в інституті відкриті аспірантура і докторантура з наукової спеціальності «Держуправління», а потім створено відділ підготовки таких кадрів. Крім викладацької роботи наші випускники, здобувши вчений ступінь, можуть стати кваліфікованими експертами, працювати в органах держвлади і місцевого самоврядування. Теми наукових досліджень завжди актуальні і пов’язані, наприклад, з розвитком регіонів, з формуванням держсистеми інвестиційних процесів, децентралізацією держуправління в Україні, взаємодією держвлади і органів місцевого самоврядування. До послуг тих, хто вчить і навчається, унікальна бібліотека, їм видається понад 60 тисяч одиниць зберігання. Паралельно із цим багато хто користується електронними носіями інформації. Банк електронних версій статей, підручників і посібників постійно поповнюється, і це заслуга наших чудових високоосвічених бібліотекарів – І.О. Палащенко, Н.І. Кушко, Н.Б. Пашковської, О.А. Бурлач. Створено web-сайт бібліотеки, забезпечено доступ до інтернету.
Цими днями у нас відбувається фестиваль науки, передбачено «круглі столи», виставки наукових видань, «Дні науки» на кафедрах, засідання науково-експертної ради. Відбудеться і телеконференція, присвячена до цих наукових контактів.
– Валентино Михайлівно, прийміть привітання із Днем науки і від нашої редакції.
– Дякую!
