Таку заяву спікер парламенту А.П. Яценюк зробив на зустрічі з членами вченої ради
і студентами Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Біля входу до зали учасників зустрічі зустрічала яскрава реклама нової книжки Арсенія Яценюка «Банківська таємниця» часів помаранчевої революції». По суті, зустріч розпочалася з презентації цього видання. Спочатку спікер нагадав, що вдячний долі за те, що нещодавно йому довелося жити і працювати у нашій області, і він познайомився з чудовими людьми. Щодо «Банківської таємниці», – то в ній він описує листопад 2004 року, коли країна була у мороці фінансової кризи, і у повітрі запахло війною… Як вдалося вийти з цієї ситуації, не допустити повного розвалу банківської системи (адже у деяких містах люди вже громили банкомати) – про це сповідь колишнього головного банкіра країни. Автор упевнений, що видання зацікавить як спеціалістів, так і людей, далеких від фінансових справ. Головне, за його словами, вчасно ухвалити рішення! Щоправда, воно може бути і неправильним, але краще виправити помилку, ніж нічого не робити, вичікувати…
Потім Голова Верховної Ради України запросив учасників зустрічі до дискусії, запропонувавши обговорити два важливі питання. Перше – тестування, щодо якого сам спікер не має остаточної думки. Друге – вже давно стало притчею во язицех – адже про Болонський процес не сперечається хіба що ледачий.
Підкресливши, що головне надбання країни – її люди, їх знання і досвід, А.П. Яценюк заявив, що у країні тотально відсутня кадрова політика. Коли потрібні професіонали високого класу – працювати немає з ким. Чому? Стара освітня система, завдяки якій і трималася так довго радянська влада, своє віджила, а нова ще... не створена. Давши таку безсторонню оцінку вищій школі, спікер парламенту підкреслив, що головна проблема випускників наших академій, університетів – їхня практична непідготовленість, слабка орієнтація на конкретні потреби ринку праці. Не применшуючи значимості фундаментальних наук, теоретичних циклів, Арсеній Яценюк закликав студентів останніх курсів опановувати теорію на практиці. При цьому послався на власний досвід – будучи четвертокурсником, він навчався заробляти гроші.
Передбачаючи запитання про мову навчання, спікер знову зробив незвичайний хід, заявивши, що не говоритиме про російську, українську мови, скаже краще про англійську. Тобто, без знання іноземних мов кар'єри не зробиш... При цьому він підкреслив, що був і залишається великим оптимістом, адже життя в нашій країні, нехай і потроху, але змінюється на краще. Головне, що воно йде правильним курсом, адже краще за демократію нічого не придумано.
Першим діалог розпочав ректор університету В.А. Сминтина. За його словами, будь-яка монополізація будь-якої галузі завжди здатна викликати негатив. У цьому випадку йдеться про загальне обов'язкове тестування, яке повністю нівелює як роль шкільних атестатів, так і роль вузів, куди хочуть вступати випускники. Самі тести поза критикою, вони визнані у багатьох країнах світу, але вводити систему зовнішнього оцінювання знань потрібно виважено, обдумано, не заперечуючи ролі шкільних педагогів, вузівських екзаменів. Чи можна дорікнути ОНУ ім. І.І. Мечникова у необ'єктивному доборі студентів, якщо щороку понад сто чоловік стають лауреатами всеукраїнських і міжнародних конкурсів?!
Щодо кадрової політики, то вузи не повинні займатися розподілом за держзамовленням. Процес працевлаштування залежить від вакансій, конкурсного відбору, а не від міфічних цифр, спущених згори. Щодо Болонського процесу, то дипломи наші справді зростуть у ціні, особливо за рубежем, але чи не краще створити такі умови для молодих фахівців, щоб їхали на роботу до нас, щоб раз і назавжди призупинити так званий відтік мозку.
На думку В.І. Подшивалкіної, завідувачки кафедри загальної і соціальної психології, Болонська система активізує діяльність не лише студентів, але й самих викладачів, особливо щодо освоєння новітніх технічних засобів, відпрацьовування практичних навичок.
Щодо тестів, то, за словами самого А.П. Яценюка, він дивився їх, вивчав, намагався впоратися і, маючи дві вищі освіти, на багато запитань одразу так і не відповів...
Він вважає, що не слід зациклюватися на зовнішній оцінці знань, це всього лише один з елементів нашої освітньої системи. Як кажуть, тільки дурні одразу кажуть "так" або "ні"...
Поставивши таким чином крапку на дискусії про тести, і спікер, і учасники зустрічі перейшли до інших насущних проблем. Їх озвучила у своїх запитаннях Олена Власенко, голова студентського профкому. Йшлося про захист прав студентів, про те, що вони давно чекають закон про студентське самоврядування. А.П. Яценюк щиро зізнався, що такий закон найближчим часом обговорюватися не буде, а тим більше ухвалюватися. Відверто висловився спікер і щодо житла для студентів, аспірантів, молодих фахівців, – грошей на це в держскарбниці, звичайно ж, немає. Щоправда, деякі ректори самі знаходять кошти, залучаючи інвесторів за рахунок землі, яка дорожчає з кожним днем... Зате потім потрапляють під пильне око прокурорів. А завершився цей діалог і зовсім непопулярною думкою – Голова Верховної Ради України заявив, що є супротивником стипендій для всіх студентів, її повинні одержувати ті, хто справді її потребує. Йдеться про інвалідів, соціально незахищені категорії. Решта повинні заробляти самі. Інша справа – як поєднати навчання і роботу, і який буде рівень знань, які "головна цінність у нашому суспільстві".
Завершилася зустріч присвоєнням А.П. Яценюку почесного ступеня доктора ОНУ ім. І.І. Мечникова.
– Коли залишуся без роботи, візьмете мене хоча б завідувачем кафедри, – пожартував високий гість і викликав бурхливі оплески.
