Як вже повідомлялося, 18-19 червня в Одесі проходило спільне засідання президії Української академії аграрних наук (УААН), Ради з питань організації діяльності центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва регіонів і колегії Головного управління промислового виробництва обласної державної адміністрації.
А починалася робота вчених і фахівців з відвідування базового господарства ТОВ «Авангард-Д». Це агропідприємство широко відоме в області, і, здавалося б, сьогодні нічим новим здивувати не може. Але варто побувати на території автогаража, де в лінійку вишикувалися нові комбайни, імпортні трактори, сівалки і культиватори, і ця думка докорінно змінилася.
Директор базового господарства В.Л. Добрянський був перед гостями не дуже багатослівним і говорив не про успіхи (вони в наявності), а про ті труднощі, які є сьогодні у сільському господарстві країни в цілому, і «Авангарді-Д» зокрема. Наприклад, довідалися, що за підсумками минулого року господарство вийшло з мінусовою рентабельністю.
Справа в тому, що всі кошти були «кинуті» на порятунок після неврожаю племінних ферм. З великими труднощами, але це вдалося зробити. Хоча довелося вдвічі зменшити поголів'я свиней і залишити до 300 голів дійного стада. Того самого, що в благополучний рік дає понад 5 тисяч літрів молока на корову.
Чим же сьогодні багато базове господарство? Насамперед, цього року внесені до реєстру дві нові породи свиней і одна – великої рогатої худоби.
Детальніше про пошуки і результати роботи вчених-селекціонерів і практиків розповіла гостям доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Одеського інституту агропромислового виробництва Є.М. Агапова. Зокрема, мова йшла про нову червоно-білопоясну м'ясну породу свиней і українську червону молочну породу великої рогатої худоби.
Після уважно огляду тварин, приміщень, літніх загонів, президент УААН, народний депутат України Михайло Васильович Зубець дав досить високу оцінку роботі фахівців господарства.
– В області, та і у цілому в Україні, мало знайдеться таких агропідприємств, які після дуже складного неврожайного року змогли не тільки зберегти тваринницькі ферми, але і продовжити досить копітку роботу з виведення нових порід свиней і великої рогатої худоби.
Висловлені вченими зауваження, безсумнівно, будуть враховані при подальшій роботі щодо закріплення нових якісних характеристик у наступних поколіннях тварин. Звичайно, для цього необхідні великі кошти. Але високий урожай, що визріває, дає надії, що в «Авангарді-Д» буде все гаразд.
Потім вчені ознайомилися з демонстраційним полігоном сортової агротехніки вирощування озимої пшениці Одеського інституту агропромислового виробництва. Побували на ділянці, де йде вивчення залежності врожайності від термінів сівби в умовах Степу. Провадяться тут і інші наукові досліди, результати яких потім будуть рекомендовані хліборобам-практикам.
А на другий день відбулося спільне засідання. Тут розглядалося питання про виконання Програми наукового забезпечення агропромислового виробництва, по якому виступив М.О. Цандур. Проведена робота була високо оцінена вченими.
Учасники засідання також затвердили нову Програму інноваційного розвитку агропромислового виробництва Одеської області на 2008 – 2015 роки.
У численних інтерв'ю, які давав «на ходу» президент УААН М.В. Зубець, були і відповіді на запитання кореспондента «Одеських вістей».
Перше з них пов'язано зі стрімким збільшенням посівів ріпаку як в Україні, так і в Одеській області.
– «Нашестя ріпаку», – підкреслив М.В. Зубець, – це чисто економічний чинник. В Україні ця культура посідає площу до 1,3 млн гектарів. Ця цифра не повинна вас приводити в жах. Вона ще в дозволених межах: до 10 відсотків ріллі, хоча у 2-3 областях далеко переступили цю межу.
Чому я ратую за ріпак? Тому, що ця культура сьогодні затребувана, за її насіння на світовому ринку дають великі гроші. Її збирання закінчується в червні, а отже, селяни незабаром одержать суттєву фінансову добавку, що допоможе успішно вирішити питання із завершенням всіх польових робіт, зокрема і нової сівби озимих якісним насінням.
– А як же бути із системою сівозмін, підвищенням родючості ґрунту?
– Так, це одна з головних проблем у землеробстві. Їй зараз приділяється особлива увага при створенні нових програм. Зокрема, вже обговорено, що доплату за посіяний гектар зернових агропідприємства будуть одержувати лише при дотриманні системи сівозмін і проведенні заходів щодо поліпшення родючості ґрунту.
А поки що доводиться констатувати, що хлібороби країни виносять з ґрунту разом із урожаєм у два-три рази більше поживних речовин, ніж вносять після збирання.
Додамо до цього, що у нас найбільш розорані землі. Так, у минулі часи ганялися за високим валовим збором зерна. Не пожаліли навіть береги річок і озер, круті схили, заплавні луги. При сильних зливах і пилових бурях цінний гумус спливав у річки, яри. Тому переглядається і нова система обробітку ґрунту. Чисті пари замінять зайнятими, де будуть висіватися сидерельні культури, які забезпечують нагромадження органічних добрив.
– «Одеські вісті» ведуть рубрику «Захистимо і збережемо землю», де ці проблеми порушують багато авторів.
– Я знайомий з публікаціями «Одеських вістей». Скажу відразу: ви робите велику і дуже потрібну справу. Адже, щоб розв’язати проблему, її треба спочатку чітко позначити, сформувати громадську думку і цим наштовхнути реальних виконавців на те, щоб зайнятися всерйоз відновленням родючості землі.
До нас, у Академію, на мою адресу надійшла стаття у вашій газеті Героя України, голови агрофірми «Свобода» Ізмаїльського району Володимира Видобори. Її уважно вивчають вчені, і гадаю, що незабаром редакція одержить офіційну відповідь щодо порушених у цій публікації питань.
