Чудовий розарій прикрашає двір школи-ліцею в селі Новосільському Ренійського району. Вже восьмий рік тут існує традиція: кожен учень, який перейшов в одинадцятий клас, висаджує свій трояндовий кущ.
Діти намагаються знайти дуже незвичайні сорти. Є квіти, які в бутоні несуть один, насичений темний колір, а в міру розцвітання перетворюються у найніжніші відтінки рожевого і кремового – не відвести погляду!
Зазвичай кущі починають розцвітати у травні, до свята останнього шкільного дзвінка. А до випускного балу, що проходить в останніх числах червня, шкільний двір перетворюється в суцільні пахощі. Яких кольорів тільки немає – від найніжніших кипінно-білих до шляхетних чорних троянд.
За словами директора школи-ліцею Надії Вранчану, цього року розарій сільської школи поповнився ще 36 кущами – саме стільки юнаків і дівчат залишають альма-матер.
У цьому ж селі довелося побачити ще одне маленьке диво. Біля Будинку для самотніх старих, на пустирі, де росли бур'яни, з'явився невеличкий фруктовий садок. Посадив його один з постояльців – Олександр Дунав.
Колишній моряк, доля якого на схилі віку склалася не найкращим чином, вирішив «закласти своє майбутнє». Саджанці він шукав по всій окрузі – вишні, сливи, абрикоси. Відрами носив гній, тому що на пустирі – суцільна глина. Поливати сад самотньому пенсіонеру доводилося вручну, відрами. На місці тих саджанців, які ламали місцеві хлопчиська, з дивною наполегливістю саджав нові. І от мрія здійснилася: усі дерева прийнялися, а деякі навіть порадували першими плодами. Засновник саду упевнений, що через два-три роки бабусі, які живуть у Будинку старих, будуть варити на зиму варення і повидло.
Важливо те, що озеленення села проходить не в рамках акції, продиктованої «зверху», а за покликом сердець і мешканців Новосільського.
