СТУДЕНТИ ПРОТИ ХАБАРІВ. АЛЕ ХТО ЇХ ДАЄ?
Це та інші питання обговорювали учасники «круглого столу» «Молодь проти корупції»
Організатори акції – Всеукраїнська громадська молодіжна організація "Українська студентська спілка" та фонд Фрідріха Еберта. Рік тому, побувавши у нашому регіоні, молодіжні активісти переконалися, що корупція давно запустила свої щупальця у вузівське середовище. Багато студентів про це говорили прямо і відверто, але при цьому безпорадно розводили руками, мовляв, хабарі непотоплювані. Так з'явилася антикорупційна молодіжна компанія України (далі АМКУ), мета якої не лише широке обговорення цих проблем, але й пошук, впровадження ефективних методів боротьби зі злом. Провадяться зустрічі, дискусії, моніторинги, вивчається міжнародний досвід. Одним словом, діти налаштовані рішуче, енергійно, і новачками їх у цьому соціальному проекті не назвеш.
Більше того, підтримати молодих антикорупціонерів прийшли представники влади. Відкриваючи форум, голова Одеської облради М.Л. Скорик підкреслив, що безумовно настав час від загальних розмов перейти до конкретики, намітивши чіткі напрями – психологічний, економічний, правовий. Микола Леонідович побажав учасникам акції, які прибули до нашого міста зі Львова та Харкова, Житомира і Херсона, зібрати добрий урожай на антикорупційному полі. Адже сьогодні, за словами заступника голови Одеської облдержадміністрації М.В. Степанова, важко знайти людину, яка б не стикалася із цим лихом. За словами Максима Володимировича, скільки існує наша держава, стільки ми боремося із корупцією. Виходить, боремося не так і не там, де потрібно... Та й борються не ті... Керівники Одеської області, пославшись на свій молодий вік, охоче приєдналися до дискусії: молодим усе під силу, і вони готові підтримати своїх однолітків…
Тим більше, що серед учасників дискусії єдиної думки, а тим більше напрямів у цій діяльності, поки що немає. І це чітко проявилося під час зустрічі. Так, представники Української студентської спілки (далі УСС) вважають, що особливо страждає від корупції наше студентство. За "круглим столом" виступили лідери УСС – голова об'єднання Станіслав Куценко, його заступник Тетяна Гостєва. Неспроста саме УСС ще три роки тому розпочала акцію "Очисти свій університет", під час якої студентів навчали захищати себе і свої права. Скептично налаштовані деякі активісти й до зовнішнього незалежного тестування, мовляв, це не панацея від корупції. Пролунала навіть фраза: якщо раніше платили лише вузу, то тепер потрібно давати і за сертифікат, і за вступ до університету. Одним словом, ставки зростають, апетити теж... Але особливого бажання боротися із мздоїмцями абітурієнти, їхні батьки не мають. Легше, мовляв, заплатити.
Ця ідеологія – "краще відкупитися" – має глибокі корені, про які докладно розповів начальник управління у справах сім’ї та молоді Одеської облдержадміністрації В.І. Кіров. Зробивши несподіваний екскурс до історії, він підкреслив, що й за часів феодалізму усі стосунки будувалися винятково на корупції "ти мені – я тобі". А оскільки історія розвивається за спіраллю, наша країна ніби повторює середньовічний цикл.
Проте, за словами Володимира Ігоровича, зовнішнє тестування – великий крок вперед, який реально оздоровить обставини у вузах. І через декілька років, після усунення усіх недоліків, цей механізм буде працювати як годинник, і ми не будемо відставати від інших цивілізованих країн.
Тема студентських хабарів, як бачимо, домінувала під час обговорення. «Круглий стіл» об'єднав людей різних, і вони не соромилися говорити правду. Наприклад, депутат Одеської облради, голова постійної комісії з питань молодіжної, політики, фізкультури та спорту С.Р. Веселов із службового обов'язку, часто спілкується зі студентами, зокрема й у неформальній обстановці. І не пригадує випадку, щоб йому скаржилися на мздоїмців – професорів-викладачів. Швидше за все, це проблема тих, хто має купу незадовільних оцінок, заборгованостей, оскільки навчається "час від часу ". Ось таким справді потрібна корупційна модель відносин. То ж дають хабара самі студенти, а там, як у відомій приказці: "хто ж їх рахує"...
Особисто мені здалося, що і кияни, і львів'яни були приємно здивовані ходом дискусії. Бойові "галицькі байкери" та стримані київські аспіранти переконалися, що для молодих одеситів антикорупційна кампанія не просто модний слоган, а питання життя, успішної самореалізації, професійної кар'єри. Тим більше, що, на думку Вадима Георгієнка, голови об'єднання "Наші діти", наша область одна із лідерів щодо... корупції в Україні. Так це чи не так, дискусії на цю тему не вийшло.
Важливіше було почути, що молоді одесити не сидять склавши руки. Так, за словами В. Георгієнка, розроблено програму на зниження корупції в органах управління. Адже найчастіше одеські чиновники, працюючи над міськими програмами, звітують про... заходи, а не остаточний результат. У підсумку завжди є можливість "відвести" частину коштів вбік. А скільки лазівок для аматорів поживитися надавала тендерна система? Ведуча "круглого столу", лідерка громадської організації "Молодіжний рух Одеси" Світлана Осауленко змушена була навіть регламентувати промовців: у кожного, як кажуть, наболіло, й хотілося висловитися...
Втім, ця зустріч не перша і не остання. Як підкреслив Тарас Михальнюк, представник фонду Фрідріха Еберта, попереду нові проекти, мета яких усім зрозуміла. Молодь проти корупції. Саме вона й має викорінювати зло.
Віра ЯСІНСЬКА, «Одеські вісті»
ПОСЛАНЦІ СОРОКА ВОСЬМИ КРАЇН СВІТУ НАВЧАЮТЬСЯ В ОДЕСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДУНІВЕРСИТЕТІ
Про умови їхнього навчання, дозвілля розповідає керівник міжнародного відділу вузу С.І. Легкий
– Сергію Ігнатовичу, Одеський медуніверситет лідирує серед вузів Південного регіону за кількістю студентів-іноземців. Чим це пояснюється?
– Гадаю, відповідь лежить на поверхні. Якщо до нас їдуть навчатися із 48 країн світу, отже, у нашого вуза надійна репутація. Сьогодні у кожного, хто хоче вивчати медицину, великий вибір, а інформтехнології, наприклад, інтернет, дозволяє визначитися за лічені хвилини. І якщо при цьому їдуть все одно до нас, отже, наш диплом вартий того. Позначаються багаторічні міжнародні наукові зв’язки нашого університету. Очолює і курирує роботу нашого відділу проректор з міжнародних зв’язків Микола Леонідович Аряєв. На наш відділ покладено організаційне і профорієнтаційне навантаження. Налагоджено контакти з навчальними закладами інших країн, наші викладачі, працівники виїжджають за кордон. Адже Україна, як відомо, приєдналася до Болонського процесу. І наш вуз активно долучився до цієї програми. Співпраця із закордонними партнерами, вузами, фірмами – це і розширення наукових контактів, і можливість додаткового фінансування.
– В одеських вузах завжди навчалися студенти-іноземці. Чи змінилася практика їхнього набору?
– Так, змінилася. Після нелегкого періоду (1991 – 1997 рр.), пережитого всіма вузами, ми зміцніли, стали на ноги. І поступово перейшли від «кількості» до «якості». Тобто, триває скрупульозний добір. У наших закордонних абітурієнтів повинна бути добра загальноосвітня база, що саме по собі є гарантією їхнього успішного навчання в нашому університеті. Адже бувають і випадки відрахування, зокрема й у нашому вузі. В основному, ми приймаємо від 900 до 1100 студентів з-за кордону. Повернувшись до себе додому, вони обов'язково підтверджують свій диплом, складають іспити. Тому ми повинні тримати свою марку! І як бачите, престиж нашого університету, його міжнародна репутація міцніють щороку.
– З яких же країн до вас їдуть навчатися сьогодні?
– Переважно, це арабські країни – Сирія, Йорданія, Палестина. На другому місці – Індія. Є також студенти із країн СНД – з Росії, Молдови, Грузії, Вірменії. Як долають мовний бар'єр? Сьогодні це не проблема. У нас є англомовний напрям, студенти з Індії, наприклад, навчаються англійською мовою. Ті, хто закінчив десятимісячні підготовчі курси, навчаються російською мовою. Є ще іноземні громадяни, які вже закінчили вузи (або в Україні, або за кордоном) і проходять у нас післядипломну підготовку, тобто, спеціалізацію в ординатурі або магістратурі.
Прийнявши заявки від іноземців, ми провадимо з ними велику, копітку роботу, щоб переконатися, що основна мета їхнього приїзду – навчання в нашому університеті. Важливо також знати, що у наших студентів на батьківщині не було проблем із правоохоронними органами. Наприклад, в Ізраїлі людина не виїде навчатися до іншої країни без такої довідки.
– Як живеться іноземцям у медуніверситеті, які умови навчання, відпочинку?
– Як правило, наші студенти тісно пов'язані зі своїми діаспорами, що допомагає їм адаптуватися і розв’язувати багато соціально-побутових проблем. Живуть вони переважно в гуртожитках, щоправда, студенти з Ізраїлю і Тунісу зазвичай знімають квартири. Звичайно, на побутовому рівні буває всіляке, не виключена і студентська «дідівщина». Був випадок, коли студенти-четвертокурсники з Індії взялися «виховувати» першокурсників, своїх земляків, і робили це так завзято і грубо, що в результаті були відраховані з університету. Замість дипломів ми видали їм довідки, що вони прослухали чотири курси. Але це, повторюю, одиничний випадок. А в основному, студенти-іноземці успішно навчаються, провадять свої національні, релігійні свята. Всі умови для цього в нас є! Що стосується плати за навчання, то це теж сьогодні ні для кого не секрет. Наприклад, рік навчання лікувальній справі англійською мовою коштує 3500$, а російською – 2500$. Стоматологія англійською – 3500$, російською – 2700$. І так далі. Важливий результат, а він неодмінно буде, оскільки наша медична школа визнана в усьому світі.
Валентин АВЕЛІЧЕВ, член Національної спілки журналістів України
