Це та інші запитання стали темою прес-конференції, яку провела начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Л.О. Швирєва.
Як відомо, 2008-й Указом Президента України оголошено Роком підтримки національного усиновлення. Та й в цілому у країні взято курс на сімейні форми виховання. При цьому є навіть плани: в Одеській області, наприклад, заплановано створити 46 прийомних сімей, куди влаштувати 80 дітей-сиріт. Здавалося б, при чому тут план, якщо йдеться про такий тонкий і делікатний організм, як сім’я? На думку Людмили Олександрівни Швирєвої, статистика допомагає чітко організувати роботу в районах області, вести банк даних, контролювати цей процес. Лише за 8 місяців поточного року створено 32 прийомні сім’ї і один дитячий будинок сімейного типу, що становить 87,5% від запланованих показників.
Як бачимо, область спрацювала непогано, та й держава не стоїть осторонь, виділяючи чималі кошти для підтримки сімейних форм виховання. Але потрібно йти далі. Все-таки ідеальний варіант – це усиновлення дитини. Зараз розпочалася активна пропаганда саме національного усиновлення, адже не секрет, цим не перший рік займаються іноземці. Ось і в 2008-му з 144 дітей, 76 поїхали за кордон. Як і раніше, наша країна виступає тут у ролі донора. Чи правильно це? Тим більше, що докладну інформацію про подальшу долю цих дітей одержати практично неможливо. Найчастіше дітей вивозять до Італії, Іспанії, США, Швейцарії, Бельгії.
Людмила Олександрівна докладно розповіла про складну і тривалу процедуру усиновлення, зокрема і для наших громадян. Зрозуміло, що будь-кому в руки дитину не дають, за цим суворо слідкують районні органи опікування та піклування.
Але всього не можна передбачити, звідси і нашумілі жахливі історії про російських дітей, які загинули у США від рук усиновителів. Це курс на національні сім’ї. Складено банк даних як на майбутніх батьків, так і на дітей, які мріють стати рідними. Лише у цьому році на регіональному обліку стояло 2358 дітей. Цифра чимала, але вона значно більша за кількість усиновителів, яких 144.
Причому іноземців більше, ніж наших? – прозвучало і таке запитання. За словами Л.О.Швирєвої позначається менталітет: за рубежем заведено брати у сім’ї навіть хворих і скалічених дітей. Додамо до цього матеріальні можливості, вони набагато вищі, ніж у нас. Цим пояснюється, що останнім часом держава ухвалює чимало рішень на користь дітей. Так, з 1 січня 2009 року набирає чинності закон про підтримку тих, хто перебуває під опікою або піклуванням (дітям виділяють суми у розмірі двох прожиткових мінімумів). Підготовлено і проект про виділення коштів сім’ям-усиновителям – він перебуває на розгляді у Верховній Раді.
Безперечно, все це позначиться на національній програмі. Багато дітей одержать те, про що мріють – любов, турботу та сімейний затишок!
