– Наш досить-таки великий критий тік повністю заповнений зерном. Дивлюся на цей щедрий цьогорічний урожай і, чесно кажучи, просто душа радіє. Ще б пак! Адже до цього доклав своїх сил і я, головний агроном ПСП «Світанок», – розповідає Максим Вікторович Маймескул. – Коли всі ниви дозріли, то разом з іншими хліборобами взяв участь у косовиці та обмолоті зернових. Не буду хвалитися, але ось уже одинадцятий сезон підряд сідаю за кермо комбайна, щоб наповнювати його бункер золотавим зерном. Любов до хліборобської праці мені прищепив з дитинства батько. Коли ж підріс, то й самому захотілося долучатися до цієї святої справи.
Після дев’ятого класу мене вперше офіційно взяли на збирання врожаю і дали в наставники одного з кращих механізаторів господарства Віктора Васильовича Москаленка. Отож саме в нього переймав усі премудрощі землеробської праці, вміння управляти степовим велетнем. Працювали ми з ним на комбайнах «Дон», «Кейс», неодноразово ставали лідерами серед жниварів.
Ставши студентом агрономічного факультету Одеського сільськогосподарського інституту, зв’язків з рідним сільгосппідприємством не втратив, а навпаки, зміцнив. Постійно на літні канікули, коли дозрілий колос кликав у поле, сідав за кермо жнивного агрегата. І тепер, уже працюючи головним агрономом, не зраджую своєму покликанню, беру комбайн і разом з іншими, буває, цілодобово, в шалену спеку, коли піт заливає обличчя, в пилюці займаюся косовицею та обмолотом пшениці, ячменю, інших сільгоспкультур.
Приємно усвідомлювати й те, що на хліборобську стезю став і мій молодший брат Олег. Ще школярем бігав за мною, щоб брав його на комбайн. Нині, коли він теж став студентом Одеського аграрного університету, то вже сам хоче теорію пов’язувати з практикою, йде тим шляхом, яким довелося пройти й мені.
Цього літа ми з Олегом удвох працювали на «Кейсі» і вели вперше трудове суперництво зі своїм колишнім вчителем В.В. Москаленком. І все ж таки ненабагато, але його обійшли, намолотвши 2136 тонн збіжжя, а в нього цей показник становив 2008 тонн. Трудився Віктор Васильович разом з своїм сином Віктором, він у цьому році закінчив десять класів. Загалом комбайнерський стаж у В.В. Москаленка вимірюється 26 роками.
На інших двох збиральних агрегатах славно також попрацювали Олександр Мальченко і Сергій Калейников, Юрій Михайленко та Дмитро Чабан.
Можливо, це звучить піднесено, але люди трудилися, як кажуть, в поті чола. Зупиняли сільгоспмашини лише на якісь хвилини, щоб поїсти. А то все безперервна робота й робота. І в окремі дні ми встановлювали рекорди по намолотах. Наприклад, 23 липня ми з Олегом за день намолотили 216 тонн зерна, Мальченко – 194, а Москаленко – 173 тонни.
Повноправними партнерами у цих наших нелегких буднях були й водії, які швидко відвозили зерно від комбайнів. Так, добрих слів похвали за свою роботу заслуговують господарі «КАМАЗів» Іван Мунтян, Юрій Заваленко, «ЗІЛ-130» – Ігор Мойсей, Василь Довбишенко, Олександр Грицюк, Микола Загороднюк.
По-господарськи розпоряджалися ми й січкою. Цим грубим кормом в достатній кількості забезпечили всіх своїх орендодавців. На обмолочених полях з трактором «МТЗ-80» і прес-підбирачем працював Анатолій Лавренюк, який наповнював січкою причепи «ПТС-40», а відвозили її по домівках Іван Прокурор, Іван Сухобородченко.
Радісно говорити сьогодні про результати, яких досягли на вирощуванні ранніх зернових культур, бо вони вагомі. З 1880 гектарів намолотили 7722 тонни зерна, при урожайності 42,9 центнера з гектара. Особливо врожайною видалась основна продовольча культура. Так, з 1300 гектарів отримали 5720 тонн, по 44 центнери з гектара.
Якщо говорити про ріпак, то урожайність з гектара найвища у районі – по 28,8 центнера.
Під цю економічно вигідну культуру ми надалі площі будемо розширювати. Восени нею засіємо близько 2000 гектарів. Для цього площі уже наполовину підготовлені. Посівний матеріал власний. На 20-гектарній насіннєвій ділянці вирощували еліту сорту «чорний велетень». Зібрали з гектара по 48 центнерів. І тепер маємо вдосталь насіння першої репродукції.
Під пшеницею масиви зменшили, відвели для неї 500 гектарів, збільшили під ячмінь – 1000 гектарів. Одне слово, робимо все, як того вимагає зараз кон'юнктура ринку зерна.
