Спільна робоча поїздка голови Одеської обласної ради Миколи Скорика та народного депутата України Леоніда Клімова до Котовського і Красноокнянського районів містила досить багато ділових і цікавих зустрічей. Зокрема були у програмі перебування і урочисті хвилини, такі як нагородження редактора районної газети «Котовські вісті» Почесною відзнакою обласної ради, вручення цінних подарунків керівникам сільгосппідприємств Краснокнянского району – Валерію Сложинському, Віктору Самбурському, Юрію Чабану, Сергію Білому, подарунки навчальним закладам двох районів – сертифікатів на придбання підручників і наочного приладдя, набору робочих інструментів для ПТУ та телевізора для Красноокнянського інтернату. Також народні обранці ознайомилися з ходом робіт щодо газифікації і роботою комунального підприємства «Котовськводоканал», поспілкувалися з трудовим колективом цього підприємства, педагогами, мешканцями сіл і партійно-господарським активом районів.
За словами Миколи Леонідовича Скорика, його політична кар’єра розпочалася саме у північних районах області, де він активно працював ще як помічник кандидата у народні депутати України від 143-го виборчого округу Леоніда Клімова. З березня 2006 року Леонід Клімов і Микола Скорик обрані до Верховної Ради та обласної ради відповідно за списками Партії регіонів. Як відзначив голова обласної ради, нова виборча система дозволила реалізувати принцип командності, завдяки чому депутатам місцевих рад за останні два роки вдалося реалізувати набагато більше передвиборних обіцянок, ніж це було можливо раніше.
Наприклад, лише у 2008 році на роботи з реконструкції та капітального ремонту об’єктів соціальної сфери Красноокнянського району в обласному бюджеті передбачено 915 тис. грн, на будівництво, ремонт і утримання доріг загального користування – 939 тис. грн.
– Більшу частину передвиборних зобов’язань ми виконуємо, насамперед руками депутатів обласної ради і діючих рад безпосередньо у районах області, незважаючи на те, що важелі виконавчої влади перебувають в руках наших опонентів. Ми далі провадитимемо цю роботу у межах можливостей і своїх обіцянок, – сказав голова обласної організації ПР Леонід Клімов.
Важливою ланкою у розвитку північних територій області голова облради вважає початок робіт щодо їх газифікації. Тільки цього року в області у цілому вдалося газифікувати 10 населених пунктів – рекордна для регіону цифра за весь період незалежності країни. На сьогодні ТОВ ПЗРГ «Одесагаз» вже побудовано 25,5 км газопроводу до с. Новосамарки Красноокнянського району, що дасть можливість у перспективі газифікувати населені пункти, які розташовані на відстані 15-20 км від районного центру. Щоправда, не в усіх мешканців є можливість заплатити близько 8 тис. грн за підведення газопроводу до свого будинку. Леонід Клімов і Микола Скорик пообіцяли забезпечити за рахунок коштів бюджету газифікацію об’єктів соціальної сфери – шкіл, лікарень, дитячих садків, а також надати допомогу найбільш незаможним категоріям населення. Однак те, що газифікація прийшла до північних районів області, вже є позитивним фактом для розвитку інфраструктури цих районів.
– На півночі Одеської області дуже багато проблемних питань, і всі вони пов’язані з тим, що бюджети цих районів є дотаційними. Для того, щоб ця ситуація кардинально змінилася, на державному рівні повинно бути вирішене питання у визнанні цих територій депресивними. Такий статус дасть можливість серйозно послабити податковий тягар на підприємництво у цих районах, з тим, щоб сюди можна було залучити інвестиції і таким чином змінити рівень наповнення місцевих бюджетів у кращий бік. До цього часу всі наші дії щодо соціальних об’єктів і т.д., на жаль, поки що залишаються елементом латання дірок. Коли Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко востаннє була в Одеській області, на зустрічі з активом вона обіцяла, що це буде зроблено, але досі конкретних дій у цьому напрямі немає. Ми сподіваємося, що питання у визнанні депресивності північних районів все-таки буде вирішено, – вважає Микола Леонідович.
Під час зустрічей з однопартійцями, мешканцями Котовського та Красноокнянського районів народним обранцям довелося відповідати на багато актуальних на сьогодні запитань, що стосуються таких животрепетних для аграріїв проблем, як ситуація на зерновому ринку, зростання цін на продукти харчування і комунальні послуги, а також можливих варіантів розвитку політичної ситуації в країні. Тим більше, що всі ці питання між собою тісно взаємопов’язані. Чи буде нова коаліція у складі ПР і БЮТ чи нові позачергові парламентські вибори? У якому напрямі далі розвиватиметься економіка і зовнішня політика нашої країни? Чи буде розв’язано питання про статус російської мови тощо?
За словами Леоніда Клімова, фракція ПР у Верховній Раді поки що не веде офіційних переговорів про створення нової коаліції, даючи можливість визначитися нещодавнім союзникам.
– У них є час для можливого відновлення коаліції. Якщо цього не відбудеться, тоді офіційно включається новий етап – 30 днів на можливе формування нової коаліції. Звичайно, ПР обов’язково братиме участь у переговорах з цього питання з усіма політичними силами, що входять до складу ВР. Я впевнений, що саме ПР, як найбільша фракція у парламенті, повинна стати об’єднавчою силою у новій коаліції. Від наших політичних позицій, з якими ми виходили на вибори, ми, звичайно, не відступимо. З другого боку, ми реально розуміємо, що сьогодні між всіма політичними силами у ВР є суперечності. Не можу ручатися за всю фракцію, але припускаю, що, можливо, ми підемо на те, щоб на якийсь період відкласти суперечки щодо ідеологічних установок і взятися за розв’язання економічних проблем. Тому що якщо ми у найближчий місяць-два не наведемо лад в економіці, то потім, можливо, і нікому буде займатися політикою.
За словами Леоніда Михайловича, якщо коаліція ПР-БЮТ відбудеться, то її перші рішення будуть спрямовані на наведення ладу у системі управління. Частково це вже було продемонстровано під час ситуативного голосування 2 вересня щодо декількох законів, покликаних закріпити всю виконавчу владу, зокрема губернаторів і облдержадміністрації, за Кабінетом Міністрів України і усунути подвійне управління економікою (із Секретаріату Президента та з Кабінету Міністрів), що існує сьогодні. Крім того, ПР і БЮТ можуть об’єднати питання про необхідність завершення конституційної реформи, формування виконкомів обласних рад і передачі їм управлінських функцій. Можливій новій коаліції доведеться ухвалити низку законів, які зупинили б інфляційні процеси, захистили інтереси сільгоспвиробника. У цьому випадку тому ж БЮТ у складі нової коаліції доведеться відмовитися від популістських просоціалістичних кроків, які не розв’язують соціальних проблем, а лише сприяють інфляції і в цілому ослабляють економіку країни. Адже у підсумку після збільшення зарплат і виплати компенсацій по внесках «Ощадбанку» люди більше постраждали від стрімкого зростання цін, ніж одержали грошей. Невміння нинішнього уряду «розпорядитися добром», на думку нардепа, стало причиною того, що багатий урожай нинішнього року продається за безцінь (сільгоспвиробники віддані на розтерзання зернотрейдерів, які користуються бідністю селян і тим, що ринок сільгосппродукції не регулюється державою, заробляючи на цьому суперприбутки).
– Мені здавалося, що 2008 рік стане унікальним, коли за рахунок тенденцій на світовому продовольчому ринку за рахунок високих показників у валовому зборі врожаю ми зможемо вийти на хорошу ціну зерна. Для формування нормальної ціни на зерно повинні бути важелі керування у вигляді того ж нормально працюючого фонду Держрезерву, що мав би серйозні фінансові ресурси для вирівнювання ринку. На жаль, політика нашого уряду не дозволила цього зробити, – додав Микола Скорик.
Не залишаються осторонь мешканці районів і від грузинсько-російського конфлікту навколо Південної Осетії й позиції нашої країни у цьому питанні. На думку, Леоніда Клімова, Україні слід було б посісти нейтральну миротворчу позицію в цьому питанні. Ту нішу, що зайняв Президент Франції Ніколя Саркозі, на думку народного депутата, міг би зайняти Президент України Віктор Ющенко.
Микола Скорик вважає, що Україні слід було б більше захищати власні державні інтереси, наприклад, щодо того ж питання о. Зміїного, справа щодо якого перебуває на розгляді в Гаазькому суді, і піклуватися про те, щоб уникнути конфліктів всередині нашої країни.
Щодо мовного питання, то, як відзначив Леонід Клімов, обласною радою нинішнього скликання було ухвалено найбільш зважене і правильне рішення щодо реалізації на території області положень Європейської хартії регіональних мов. Але сьогодні міністр освіти України Іван Вакарчук своїм наказом про викладання основних шкільних дисциплін українською мовою у всіх школах, зокрема і національних, порушує права російськомовних громадян і представників інших національних меншин. Тому регіонали наполягають на скасуванні цього наказу й звільненні міністра.
