Тема нещодавнього виїзного засідання в Савранському районі Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, як кажуть, була продиктована часом. Відкриваючи це засідання в Дубинівському сільському Будинку культури, голова Одеської обласної ради Микола Скорик зауважив, що у недавньому звіті про свою діяльність, називаючи проблеми, які ще до кінця не вдалося вирішити, він не згадав про екологічну складову нашого життя. Проте останні події, пов’язані з появою в обласному центрі різкого запаху сірководню (походження якого до речі досі не встановлено) та інші випадки, оголили цілу низку складних питань. Чи не найгострішими з них є на сьогодні проблеми утилізації виробничих, побутових та токсичних відходів на території Одеського регіону і шляхи, а також і механізми їх вирішення.
Члени Координаційної ради, до якої входять голова обласної ради, його заступники, голови районних рад та міські голови міст обласного підпорядкування отримали повну картину негативних екологічних явищ, які, за словами начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталія Примака, істотно впливають не тільки на соціально-економічний стан суспільства, але й національну безпеку. І хоча цифри, які прозвучали у доповідях Віталія Олександровича та інших компетентних з даного питання посадовців – начальника Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації Олега Куракова, заступника Головного державного санітарного лікаря області Анатолія Приказюка та першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області Юрія Демченка, мали між собою певні розбіжності, загальна статистика виглядає досить невтішною.
За різними підрахунками в області розташовано від 613 до 760 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ, або сміттєзвалищ), більшість з них (74%) у незадовільному стані та експлуатується з порушенням природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства. Крім того, поблизу населених пунктів області щорічно виявляються близько тисячі незаконних сміттєзвалищ в зелених зонах, лісосмугах, прибережних водоохоронних зонах, уздовж доріг, в зонах рекреації. Як зазначали доповідачі, районні та сільські ради (саме вони згідно з законодавством є власниками основної частини полігонів), у своїй більшості даними проблемами не опікуються. Зокрема, основними недоліками при розміщенні та експлуатації сміттєзвалищ є відсутність технічної документації (актів вибору земельної ділянки, рішень сесій сільрад про виділення земельної ділянки та проектів землевідведення), недотримання правил експлуатації полігонів та порушення правил складування відходів, відсутність комунальних служб, які повинні займатись цією проблемою, необґрунтоване встановлення завчасно низьких тарифів на вивезення твердих побутових відходів тощо. За даними санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області, особливо тривожне становище із узаконенням місць видалення побутових відходів та ліквідацією стихійних сміттєзвалищ склалося в Біляївському, Овідіопольському, Комінтернівському, Білгород-Дністровському, Болградському, Ізмаїльському районах, що обумовлено значною площею так званих безгоспних територій між містами та сільськими населеними пунктами. Багато нарікань викликає стан рекреаційних територій в районах області та Одесі. Сьогодні лише для двох полігонів ТПВ розроблено проектну документацію: на полігон-звалище ТПВ-1, розташований у Дальницьких кар’єрах, де захоронюються відходи з м. Одеси та Овідіопольського району та на полігон Білгорода-Дністровського у с. Абрикосовому.
– Я хочу, щоб ми зрозуміли, про що йдеться. Чи не єдине сертифіковане звалище, яке діє в Овідіопольському районі не відповідає жодним санітарним і технічним вимогам. Про це всі добре знають. Проблема в тому, що якщо його закриємо, то елементарно буде нікуди вивозити сміття з м. Одеси. Ситуація в ввірених вам районах, в містах обласного підпорядкування ще гірша. Ми є дорадчим органом, і не в нашій компетенції давати офіційну оцінку своїй роботі, однак думаю, Ви погодитесь, що ми можемо визнати нашу спільну роботу в екологічній сфері, на жаль, незадовільною, – звернувся до своїх колег Микола Скорик. – Вважаю, що для виправлення цієї ситуації, з одного боку, контролюючим органам слід посилити роботу щодо застосування всіх необхідних штрафних санкцій до порушників законодавства. А з другого боку, я хотів би, щоб ми зрозуміли, що в такому режимі, як ми до сьогодні живемо, далі жити не можна. Тому що через кілька років ми просто потонемо у цьому смітті і дійдемо до такого життя, коли будемо не в змозі вирішити екологічні проблеми, які весь цей час накопичувалися в регіоні. Потрібно зрозуміти, що від середовища, в якому ми з вами живемо, залежимо ми і наші діти, життя і здоров’я майбутніх поколінь.
Слід зауважити, що обласною радою була затверджена «Програма поводження з побутовими відходами в Одеській області до 2011 року», згідно з якою в Одесі та області передбачалося будівництво сміттєпереробних заводів. Однак через відсутність фінансування далі розмов справа не йде. На думку голови обласної ради, будувати ці об’єкти за рахунок бюджетних коштів нераціонально, оскільки у всьому світі переробка сміття є прибутковим бізнесом, за який іде колосальна боротьба на офіційних і неофіційних рівнях, а на шляху розвитку цього бізнесу в Україні стоять певні законодавчі перешкоди.
Крім побутових та промислових відходів, на території Одеської області нараховується 124 склади з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР), які накопичувалися з часів Радянського Союзу за ці роки стали непридатними. Більшість отрутохімікатів на складах відносяться до групи «В» (невідомі, суміші). Серед інших хімікатів: ДДТ, хлорат магнію, фосфід цинку, препарати сірки, ціаніди. Основні накопичення зосереджені в отрутомогильнику Одеського морського торговельного порту біля с. Алтестове, на складі у с. Саф’яни Ізмаїльського району та на складі біля селище Затишшя Фрунзівського району. Знешкодження заборонених або непридатних для подальшого використання засобів захисту рослин потребує значних фінансових витрат, тому не може бути вирішене лише зусиллями місцевої влади. В цьому питанні значна роль повинна належати державі.
Координаційна рада рекомендувала органам місцевого самоврядування та районним державним адміністраціям вжити низку невідкладних заходів для покращення ситуації щодо поводження з виробничими токсичними та побутовими відходами. За пропозицією голови обласної ради до рішення включено пункт про виділення з місцевих бюджетів коштів щодо цієї проблеми. Микола Скорик також запропонував розглянути питання з утилізації відходів на колегії облдержадміністрації.
* * *
Другим у порядку денному виїзного засідання Координаційної ради розглянуто питання про роботу органів місцевого самоврядування щодо збереження об’єктів соціальної інфраструктури, їх розвитку та підвищення ефективності функціонування. При цьому у першу чергу порушувалися питання нормативного розмежування повноважень державних адміністрацій та районних рад, законодавче забезпечення представницької влади в частині роботи зі спільною власністю територіальних громад району та питання співфінансування з обласного, районних та сільських бюджетів важливих об’єктів соціальної сфери. Своїм досвідом роботи у цьому напрямку поділилися голови районних рад : Микола Бадюл (Савранської), Святослав Огінський (Кодимської) та Микола Балан (Ананьївської.) У своїх виступах вони говорили про необхідність пристосування об’єктів соціальної сфери до сучасних соціально-економічних умов. Якщо у середині 90-х років ці об’єкти практично були кинуті напризволяще, то сьогодні стоїть питання про приведення їх до робочого стану та відновлення функціонування.
– Певний час ми намагалися зберегти приміщення, які в нас є, щоб вони не завалилися і ніхто їх не розтягнув. Охочих їх приватизувати було багато, але ми тримали ці об’єкти, як майно КСП чи при сільських радах. Хоча в районі є і позитивні випадки приватизації, такі як місцевий готель та кінотеатр «Буревісник» у районному центрі, які після приватизації зберегли свій профіль роботи і стали окрасою селища. На сьогоднішній день ми оформили все комунальне майно відповідно до чинного законодавства при сільських радах і допомагаємо його облаштувати. Наприклад, у цьому році нам вдалося виділити кошти на ремонт відливів в Будинках культури. Тепер будемо нарощувати темпи, щоб робити якісь маленькі ремонти всередині приміщень. Я поставив завдання перед сільськими головами, розмістити сільради в Будинках культури. Вважаю, що коли сільрада буде жити в БК, то він і працюватиме, і набиратиме обертів саме як Будинок культури. Більше уваги намагаємося приділяти фельдшерсько-акушерським пунктам, адже туди звертаються по допомогу хворі люди. Школи у нас в непоганому стані, однак існує проблема із заміною вікон. Таких коштів у нас, на жаль, немає, тому ми звернулися з цим питанням до обласної ради. І сьогодні трьом школам уже надається допомога з обласного бюджету, – розповів голова Савранської районної ради Микола Бадюл.
Голова обласної ради Микола Скорик зізнався, що він в цілому задоволений роботою органів місцевої влади з підтримки об’єктів соціальної інфраструктури:
– Виходячи з місцевих бюджетів, особливо північних районів, які є дотаційними цю роботу можна оцінювати позитивно, – зазначив він.
Районні ради потребують певної освітньої та консультаційної допомоги в питаннях поводження з майном спільної власності територіальних громад. Про певні моменти цієї роботи розповідав перший заступних начальника управління обласної ради з майнових відносин Анатолій Дорошенко. Він, зокрема, підказав всім районним радам, які ще цього не зробили, ухвалити рішення «Про майно», затвердити типовий Статут (положення) комунальних підприємств, установ та організацій та типовий Контракт для укладання з їх керівниками, а також переглянути і привести у відповідність з чинним законодавством договори оренди на комунальне майно. Це дасть змогу значно підвищити ефективність його використання. Наприклад, прийняття депутатами обласної ради поточного скликання такого рішення і відповідні заходи дали змогу всього за рік удвічі підвищити надходження до обласного бюджету від оренди майна спільної власності громад області – з 6 млн грн до 12 млн грн.
* * *
Під час перебування у Саврані члени Координаційної ради відвідали Дубинівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, де Микола Скорик вручив її керівництву сертифікат на придбання підручників та наочних посібників, та Савранський дитячий садочок «Веселка», якому голова обласної ради подарував комп’ютер. Крім того, гості району ознайомились з діяльністю ДЮСШ «Олімп» та роботою державного підприємства «Савранське лісове господарство».
А оскільки виїзне засідання проходило напередодні великого свята – Дня партизанської слави (нагадаємо, в роки Великої Вітчизняної війни в савранських лісах діяв один з найбільших на території України партизанських загонів «Буревісник»), для членів Координаційної ради поблизу пам’ятки природи «Віковий дуб» була розіграна театралізована вистава.
