Рівень розвитку та ефективності пенсійної системи в Україні, як у більшості розвинутих країн світу, і надалі визначатиметься переважно економічною моделлю, складовою якої є як рівень організації ринку, так і традиції соціального діалогу в суспільстві, а також наслідки демографічної кризи, тобто співвідношення кількості осіб пенсійного та працездатного віку.
Для громадян Одеської області вже звичним стає факт оприлюднення в засобах масової інформації звіту про роботу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Так, і в поточному році, основним підсумком роботи головного та підвідомчих управлінь Пенсійного фонду України слід визнати забезпечення в повному обсязі фінансування виплати 652,1 тисячі пенсіонерів області пенсій та грошової допомоги з урахуванням проведених перерахунків їх розмірів відповідно до прийнятих законодавчих і нормативно-правових актів.
План на січень – вересень 2008 року в Одеській області складає по доходах 3513661,8 тис. грн, по видатках – 3448896,6 тис. грн. За таких умов зусилля працівників органів Фонду були спрямовані на мобілізацію всіх існуючих резервів по зміцненню власної ресурсної бази та подальшому розвитку пенсійного реформування. Робота підвідомчих управлінь виявилася результативною. За оперативними даними до бюджету Головного управління з усіх джерел фінансування за січень – вересень 2008 року надійшло коштів у сумі 4949247,8 тис. гривень. Власні доходи стабільно зростають, загальна сума їх в порівнянні з плановими показниками більше на 3,4 відсотка, з минулим роком – на 36,7 відсотка. Однак, у загальному обсязі надходжень асигнування Державного бюджету України складають 25,4 відсотка. На фінансування окремих пенсійних програм з Державного бюджету надійшло 1256019,0 тис. грн.
Загальна потреба на виплату пенсій та грошової допомоги збільшилась на 65,9% порівняно з початком року та склала у жовтні 605,8 млн грн.
На фоні безумовного виконання завдань, покладених на Пенсійний фонд, його спеціалісти спостерігають за тенденціями, які не можуть не турбувати суспільство задля стабільного розвитку пенсійного забезпечення громадян сьогодні та в майбутньому.
Так, в Одеському регіоні, як і в цілому в Україні, кошти Пенсійного фонду складаються за рахунок страхових внесків застрахованих осіб, Держбюджету, інших фондів і дотацій. В той же час середній розмір пенсії постійно зростає та перевищує прожитковий рівень, встановлений для непрацездатних громадян, а темпи зростання заробітної плати уповільнюються. Показник співвідношення середнього розміру пенсії к середньому розміру заробітної плати зростає, при цьому власні надходження до Пенсійного фонду підвищуються більш низькими темпами.
В країні зростає демографічне навантаження на активне населення, кількість застрахованих осіб, що сплачували страхові внески, має тенденцію до зменшення. Ці показники в подальшому будуть мати негативні зміни.
На рівень самозабезпечення Пенсійного фонду впливає і втрата частини страхових коштів, що надходять у зв'язку із наявністю пільг зі сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності та функціонуванням спрощеної системи оподаткування, а також невластивих виплат (наприклад, доплати до мінімального розміру пенсій, що не зв'язано зі страховими внесками).
В той же час, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється для усіх категорій громадян, незалежно від мізерності суми сплачених страхових внесків.
Традиційно велика і частка осіб, що отримують пенсію за інвалідністю (5% від загальної кількості пенсіонерів); розмір пенсії по втраті годувальника зріс більше ніж на 57%, хоч виплата таких пенсій теж має форми державної соціальної допомоги і не залежить від страхового стажу.
Виходячи з вищезазначеного, в сучасних умовах структура пенсійного забезпечення в Україні вимушена виконувати і функції одного із напрямів соціального захисту населення, що порушує сам принцип її існування: забезпечення відтворення, розвитку населення, економічне зростання та конкурентоспроможність держави. Збереження розгалуженої системи пенсійних пільг є одним із чинників, що здійснює дестимулюючий вплив на економічну активність населення. Для суспільства було б принципово важливим розділення відповідальності за виконання страхових і державних пенсійних зобов'язань.
Безумовно, на сучасному етапі функціонування солідарної системи пенсійного забезпечення, основним завданням для суспільства залишається забезпечення соціальної справедливості шляхом дотримання страхових принципів.
Усвідомлення факту прямої залежності розміру пенсії від обсягу та своєчасності сплати страхових внесків стимулює розвиток позитивних тенденцій у відносинах з державою щодо пенсійного забезпечення громадян. Хибна практика приховування роботодавцями зарплат своїх працівників, з метою зменшення відрахувань до Пенсійного фонду, шкодить балансу доходів та видатків солідарної системи.
В Одеській області за період 2003 – 2007 року кількість роботодавців, що практикують нарахування зарплат, меншу за мінімальну, знизилось з 17,5 тис. до 15,4 тис. Але і зарплата найманим працівникам оприлюднюється у мінімальному розмірі, що в майбутньому надає право тільки на мінімальний розмір пенсій.
Інший аспект приховування зарплат та несплати страхових внесків – це низький розмір пенсій сьогодні, неможливість довести його до соціальних стандартів.
Працівники Пенсійного фонду мають змогу спостерігати за збільшенням звертань пенсіонерів після чергових змін у пенсійному забезпеченні, коли вони незадоволені розміром підвищення пенсій. Громадяни похилого віку не завжди усвідомлюють той зрозумілий факт, що пенсії або кошти на їх виплати сьогодні заробляють їх діти та онуки, а вони своїм трудовим шляхом лише отримали право на пенсійне забезпечення.
Тобто, від працездатного населення нашої країни, від їх усвідомлення загострення проблем, зазначених в обговоренні цього питання, від стабільності фінансової системи держави в цілому, а також і Пенсійного фонду, подальшого реформування пенсійної системи залежить розмір пенсії завтра.
Тому і висловлювання “страхові внески сьогодні – гідна пенсія завтра” набуває подвійного значення: як для працюючих – майбутніх пенсіонерів, так і для громадян похилого віку, що вже набули право на пенсійне забезпечення.










