ЕКОНОМІКА НАПІВПАРАЛІЗОВАНА, АЛЕ ВИБОРИ ОДНАКОВО БУДУТЬ
Найголовніша новина тижня: 7 грудня як дата позачергових парламентських виборів уже не розглядається навіть на офіційному рівні. Президент Віктор Ющенко у понеділок видав указ про перенесення дня голосування. Втім, Блок Юлії Тимошенко «...пустить у хід всі можливі законні способи, аби цей виборчий процес не почався й 14 грудня, – заявив заступник голови парламентської фракції «білосердечних» Андрій Портнов. – Наша політична сила має у своєму розпорядженні достатні можливості, щоб заблокувати цей антиконституційний процес шляхом оскарження президентських рішень у судах».
Підтвердження факту «достатніх можливостей» не змусило на себе довго чекати. Верховна Рада України, тимчасово «реанімована» вищезгаданим указом Ющенка задля затвердження антикризових заходів і внесення змін у бюджет поточного року, даний законопроект через солідарне голосування депутатів від БЮТ і Компартії завалила без особливих зусиль. Він не був навіть внесений до порядку денного. Хоча передбачав наповнення стабілізаційного фонду (кошти якого повинні використовуватися урядом за погодженням із РНБО) за рахунок надходжень від приватизації. Держава зобов’язалася, відповідно до цього плану, підтримувати матеріально банки-банкрути й «непід’ємні» підприємства, у тому числі шляхом їхньої купівлі.
Крім цього, законопроект передбачав збільшення фонду гарантування внесків фізичних осіб. Якщо зараз клієнт «прогорілого» банку може гарантовано одержати 50 тисяч гривень, за новим законом йому належатиме втричі більше.
Чому Юлія Тимошенко «не сприйняла» пропоновані Ющенком заходи щодо попередження краху вітчизняної економіки?
Можливо, Прем’єр-міністр оперує куди більш ефективним планом протидії неминучій фінансовій кризі (згідно із прогнозами провідних економістів, вона вибухне влітку майбутнього року). Деякі його деталі Юлія Володимирівна оприлюднила в ході позавчорашньої наради із представниками економічної й фінансової еліт України. Як з’ясувалося, Кабмін із урахуванням нестабільної ситуації у Верховній Раді відмовився від підготовлених раніше 49 законопроектів, розроблених у рамках протидії світовій фінансовій кризі. «Ми вирішили все це звести в один законопроект, що вносить зміни в низку законів одномоментно. І окремо – тільки зміни й доповнення до бюджету», – сказала Прем’єр-міністр.
Ю. Тимошенко повідомила, що законопроект про протидію фінансовій кризі передбачає надання права Кабінету міністрів за рахунок залучених коштів міжнародних фінансових організацій капіталізувати банки, спрощення процедур збільшення капіталізації банку, а також ряд заходів, спрямованих на запобігання можливого недоодержання доходів у бюджет. Крім того, законодавчі ініціативи уряду передбачають надання державних гарантій на збереження депозитних вкладів.
Активна протидія Тимошенко нав’язуваним Віктором Андрійовичем позачерговим парламентським виборам продиктована, у тому числі, бажанням зберегти для стабілізації економіки як мінімум півтора мільярда доларів. Приблизно така сума й піде на підготовку й проведення зовсім непотрібного Україні «свята демократії».
– Я хочу наголосити, що стабілізація фінансового, економічного життя в країні і дострокові вибори – це взаємовиключні речі, – сказала Прем’єр-міністр під час згадуваної вище наради. – Саме тому я хотіла б побачити обличчя того посадовця, який запропонував практично зробити пиріжок із законопроекту, який необхідний країні, з отруєною начинкою, з витрачанням півмільярда гривень на вибори, тоді як ці гроші потрібні на стабілізацію банківської системи і підтримку її життєдіяльності.
Перед тим як охарактеризувати теперішній передкризовий стан української економіки, варто нагадати: досить схожа ситуація не вельми давно вже спостерігалася, – у 2004 році. Спровокував її ...політтандем «Ющенко-Тимошенко». Обидва за найменшої можливості нагадували про свій твердий намір змусити багатих ділитися з бідними й пересадити по в’язницях всіх бандитів. Олігархи, що не належали до «помаранчевого» табору, прийнялися в масовому порядку вивозити свої капітали за кордон. У країні виник гострий дефіцит валюти й Нацбанк, піддавшись загальній паніці, був змушений увести низку обмежень, що поширилися на всю фінансову сферу України.
Втім, чотири роки тому банківська система в країні була набагато здоровішою, ніж нині.
В 2008 році на неї, крім недавнього викачування одними лише фізичними особами понад $6 млрд (протягом двох тижнів!), обрушилися й інші потужні удари. Перший, під назвою «інфляція», датується березнем-травнем. Юлія Тимошенко, у своєму звичному стилі, «записала» її на уряд Віктора Януковича й Миколи Азарова. Пообіцявши приборкати «пожирательку економіки» протягом лічених тижнів. Обіцянка була виконана, хоча з неабияким запізненням. Що коштувало Тимошенко втрати жаданої влади в головному місті країни. Її вірний соратник Олександр Турчинов тоді «пролетів» на виборах мера Києва; а Блок Тимошенко, що вважався у столиці найулюбленішим серед всіх верств населення, вперше відчув гіркоту поразки.
Нинішньою осінню Національний банк України видав «антикризову» постанову, покликану захистити вкладників і інших кредиторів банків, нейтралізувати вплив зовнішньої фінансової кризи й стабілізувати банківську систему. Оскільки НБУ не є «підрозділом» уряду й очолюється Володимиром Стельмахом, «людиною Ющенка», Юлія Тимошенко, крім чергових фраз про правильність його дій, тему фінансової кризи у своїх виступах воліла не згадувати. Тривога за долю злиденної Батьківщини забриніла в голосі Юлії Володимирівни лише після недавнього досить успішного вояжу до Брюсселю, де зусилля Прем’єра по наведенню в Україні порядку були підтримані не лише Верховним комісаром ЄС по зовнішній політиці та безпеці Хав’єром Соланою, а й лідерами Європейської Народної партії. Різка зміна прем’єрської тональності не пройшла непоміченою у середовищі опозиції, зокрема, представників Партії регіонів, які першими зчинили галас через небезпеки, що насуваються на країну.
ПР, що, як відомо, «родом з Донбасу», втрати від фінансової кризи переживає куди більші, ніж «у середньому по країні». У вересні-2008 Україна мала 4-, 5-відсотковий спад виробництва. Оскільки її економіка критично зав’язана на гірничо-металургійному й хімічному комплексах, – саме вони, розташовані переважно «в ареалі» Партії регіонів, першими прийняли на себе нищівний удар. Спад виробництва в металургії й хімічній промисловості експерти оцінюють катастрофічними 50 відсотками! Всі підприємства Сходу й Південного Сходу України зіштовхнулися із проблемою відсутності замовлень. Відповідно, були згорнуті всі інвестиційні проекти по модернізації заводів, побудованих ще в часи Микити Хрущова й Леоніда Брежнєва. Без роботи опинилися будівельники, монтажники, постачальники комплектуючих, підрядники. А зношування основних фондів на цих підприємствах є настільки великим, що майже всі вони опинилися на грані повного закриття. Ті з них, які, попри відомі негаразди, ще якось працюють, зіштовхнулися із проблемою експорту власної продукції. Кон’юнктура, у зв’язку зі світовою кризою, для металургів, машинобудівників і хіміків нині вкрай погана; тим часом 70 відсотків господарських одиниць цих галузей орієнтовані саме на експорт...
Вітчизняні підприємства, відповідно до заборони Нацбанку України, із середини жовтня не мають права проплачувати авансом одержувану сировину. Це паралізувало роботу тих з них, які справді постачаються з-за кордону, а не під виглядом передоплати просто вивозять валюту із країни.
Крім усього цього, у 2009 році Україна зобов’язана вишукати близько $50-55 млрд на покриття дефіциту поточних операцій, боргів і інших обов’язкових платежів. Ніхто не знає, звідки прийдуть такі чималі для країни гроші. Хіба що Міжнародний валютний фонд виділить грошенят для підтримки фінансового сектору. Його рішення щодо України очікувалося учора о 16 годині, коли це число «Одеських вістей» якраз друкувалося.
Прийшовши до банків й кредитних установ, народ був уражений звісткою про введення на найближчі півроку заборони на повернення депозитів, строк яких ще не завершився. При тому, що в багатьох донині не «розморожені» ощадбанківські депозити, «застряглі» ще з 1992 року! Утішає, щоправда, одна-єдина деталь: якщо угода з банком у вкладника «витримала» покладений строк, гроші йому зобов’язані видати. Банки можуть також видавати з «депозитних» коштів суми на проплату «життєво важливих» покупок, ліків, санаторно-курортних путівок і навчання.
На щастя, жоден з українських банків поки що не «луснув». Хіба що «Промінвестбанк», через рейдерську атаку з боку окремих нечесних ділків (СБУ стверджує, що встановила їхні особи – авт.), переживає не найкращі часи. Для ПІБу Нацбанк увів особливі «правила гри», у тому числі блокування його карток. Юлія Тимошенко воліла б цей банк націоналізувати.
– ПІБ повинні повернути державі й держава буде нести відповідальність по всіх зобов’язаннях Промінвестбанку, – сказала Прем’єр-міністр.
Втім, думку Юлії Володимирівни по даному питанню заперечують декілька впливових вітчизняних економістів.
– Якщо ідея Тимошенко про націоналізацію «Промінвестбанку» буде реалізована, це відкриє двері для атак і на інші банки! – заявив «ОВ» Віктор Лисицький, член українського уряду 1999-2001 років. – Після чого з нашої банківської системи підуть всі іноземні інвестори. Юлія Тимошенко не хоче зрозуміти: подібно до «Промінвестбанку», у такий же спосіб може бути атакований і «Ощадбанк» України. І тоді держава, змушена компенсувати втрати від атаки на «Ощадбанк», мимоволі підгодовуватиме з держбюджету всяких негідників.
На думку Лисицького, у нинішній ситуації держава повинна насамперед рятувати виробництво, що, власне, й створює ВВП. Якщо українськими банками ще хтось займається, то промисловістю – ніхто.
…Мабуть, однією з небагатьох позитивних новин України в ці дні можна назвати збільшення народжуваності. У попередні роки народжуваність перевищувала смертність лише в одному-єдиному регіоні – Закарпатській області, де, крім інших народів і народностей, компактно проживають представники ромської національності. У третьому кварталі 2008 року, як повідомили «МУ» у прес-службі Мін’юсту України, крім Закарпаття, перевищення народжуваності над смертністю зафіксоване на Волині (на 122 відсотка), у Прикарпатті (116), у Рівненській області (124), Чернівецькій області (107) і в Києві (на 127 відсотків). Негативна динаміка, тобто перевищення смертності, – у промислово розвинених Донецькій (151 відсоток), Дніпропетровській (133) і Харківській (137) областях. До піка фінансової кризи, тобто до літа наступного року, ці показники навряд чи покращаться...
