Шість років минуло з тих пір, як на перевиборах сільського голови мешканці Кислиці віддали перевагу фермеру Михайлу Шевченку. Він, передавши кермо влади фермерським господарством дружині, не побоявся піти на цю посаду, незважаючи на суперечності, які роз'єднували тоді сільську громаду, на питання благоустрою, соціального будівництва, які роками не розв’язувалися, на невіру земляків у те, що в їхньому житті може щось змінитися на краще. Занадто часто їх обманювали!
Судячи з думок самих селян, з якими доводиться спілкуватися, ситуація за ці роки кардинально змінилася.
Про розлад громади у минулому залишилися лише спогади. Послідовно реалізується намічене.
Відремонтовано Будинок культури, побудовано гараж для пожежної машини, і сама пожежна машина виглядає як новенька після капітального ремонту. Майже рік минув, як перейшов на цілорічну роботу повністю відремонтований і забезпечений системою опалення дитячий садок, де сьогодні виховується 76 малят. І настав час думати – а як би відкрити ще одну групу – кількість дітей у селі зростає, на черзі – близько 40 родин.
Постійна турбота про благоустрій вулиць. На громадсько-корисні роботи залучаються безробітні. Кислицю визнано одним з найкращих сіл у районі за благоустроєм і санітарією. Колишніх звалищ і різного мотлоху по вулицях ви не знайдете. Не тому тільки, що є кому дивитися, перевіряти, переконувати людей не смітити (це одне із завдань депутатів місцевої ради), але і з тієї причини, що жителі самі стали прагнути до чистоти. За принципом – якщо у сусіда палісадник підметений, то і поруч господиня буде буквально «вилизувати» не тільки двір, але й вулицю перед ним.
А як багато означає те, що прийшла у їхні двори вода. І прийшла не за допомогою якогось дядька, який усе за них вирішив. Першими підтримали ідею побудувати водопровід за людські гроші депутати сільської ради, які організували зустрічі з односільчанами на своїх виборчих дільницях. У підсумку було зібрано суму, достатню для купівлі труб і прокладання їх по селу – близько 300 тисяч гривень. Донині подібних прикладів у районі більше немає!
Одержавши воду, селяни почали будувати теплиці. А що, хіба вони гірші за утконосівців? Такі ж працьовиті і завзяті. Так що конкуренція сусідам по району забезпечена. От вам і конкретний приклад громадської і депутатської роботи, яка дозволила забезпечити більшу зайнятість і зростання добробуту сільських родин. І перший крок до того, щоб почали повертатися до рідного села ті, хто виїхав. А це сьогодні також спостерігається дедалі активніше. Ось чому, до речі, і до дитячого садка стала утворюватися черга.
Так, не впізнати людей, які населяють село – вони одержали можливість працювати спокійно – наскільки це можливо в межах нашої нестабільної держави. Тут немає єдиного базового господарства, близько ста різних агроформувань. І в іншому селі таке може бути і породжувало б проблеми у взаєминах з аграріями, зі збиранням податків, а в Кислиці численність агроформувань не заважає і бюджетні питання вирішувати. Не тільки сільський голова, але і депутати сільської ради, члени виконкому беруть активну участь у контролі за виконанням бюджетних статей, дуже ретельно аналізують стан справ. Все-таки один одного знають, випадки поденщини і ухиляння від податків дуже швидко «просвічуються». Отож, коли хочеш мати в селі добре ім'я, будь ласка, не хитруй! Питання насамперед ставиться саме так.
Додамо: селяни-фермери, підприємці, не ухиляються від спільних справ, виступають у ролі спонсорів за необхідності проведення тих чи інших робіт, під час різних заходів. Так було під час ремонту Будинку культури, реконструкції опалення дитячого садка, прокладання труб для подачі технічної води. Так і зараз – по можливості постачають для дитячого садка фрукти, овочі, – усе, що на городах і у садах росте.
І на особистому прийомі, який провадив нещодавно в цьому селі голова Ізмаїльської райдержадміністрації – депутат Ізмаїльської райради Сергій Ніколаєв, дуже незвичним було те, що багато відвідувачів, перш ніж викласти свої питання, просили відзначити, як багато зроблено за останні роки депутатським активом, виконкомом, сільським головою.
Підбиваючи підсумок зустрічам з людьми, Сергій Ніколаєв підкреслив: не лише село за останні роки зазнало змін на краще, але й люди тут стали вимогливішими як до себе, так і до тих, від кого залежить вирішення насущних завдань. І не просто вимогливими, а готовими підставити своє плече. Більшість питань вирішується на місці, тому і спостерігається постійний позитив. Звичайно, у тому, що неможливо вирішити на місці – район готовий надати селу допомогу.
