ШАНОВНІ ДРУЗІ!
Вітаю всіх працівників телебачення, радіомовлення та зв’язку з професійним святом.
Сьогодні засоби масової інформації та комунікації відіграють вирішальну роль у забезпеченні відкритості і прозорості діяльності влади.
Завдяки вашій роботі жителі області мають можливість оперативно отримувати точну, повну та якісну інформацію про всі події, що відбуваються на Одещині, в Україні та в усьому світі. Ваш високий професійний рівень, творчий підхід та усвідомлення власної відповідальності користуються незмінною повагою наших громадян.
Від депутатського корпусу обласної ради і від себе особисто щиро дякую вам за можливість спілкуватися з широкою аудиторією жителів регіону з найбільш актуальних та злободенних питань. Зі свого боку, ми завжди докладали і будемо докладати максимум зусиль для того, щоб забезпечити подальший розвиток засобів масової комунікації та інформації на Одещині, покращення інформування населення, а також поглиблення нашої з вами взаємодії. Адже всебічна інформованість кожної людини про дії влади – невід’ємна складова демократичного та громадянського суспільства.
Від щирого серця бажаю вам міцного здоров’я, добра, натхнення, впевненості у завтрашньому дні та здійснення ваших планів і задумів на благо незалежної України та рідної Одещини!
Голова Одеської обласної ради М. СКОРИК
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ РАДІО, ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА ЗВ’ЯЗКУ ОДЕЩИНИ!
Щиро вітаю вас із професійним святом!
Сьогодні на вас покладено надзвичайно важливе завдання – задовольнити зростаючі потреби суспільства в об’єктивній та неупередженій інформації, надійному та якісному зв’язку. Задоволення цих потреб є важливою передумовою подальшого розвитку нашого регіону та держави в цілому, її інтеграції у світовий інформаційний простір.
Продовжуючи кращі традиції, працюючи натхненно й самовіддано, працівники радіо й телебачення, зв’язківці завжди перебувають на передових позиціях розбудови вітчизняного інформаційного простору. Найголовнішими показниками вашої роботи є відповідальне й творче ставлення до справи, стабільність і динамічність. Ви щоденно приходите в кожну оселю, розповідаючи про перебіг подій у світі. Саме ви допомагаєте людям відчути причетність до процесів сьогодення, відкриваючи широкі можливості для людських контактів та спілкування.
Бурхливий розвиток засобів комунікації та інформаційних технологій, телебачення та радіо – невід’ємна складова сучасності. Нині у житті держави, у житті кожної людини роль електронних засобів масової інформації та зв’язку стрімко зростає. Без них неможливий суспільний прогрес, економічне зростання, просування до європейських та світових стандартів демократії.
Вкрай необхідною є творча праця теле- та радіожурналістів, а також тих, хто працює разом із ними, залишаючись поза кадром чи радіоефіром. Впевнений, що й надалі працівники радіо, телебачення та зв’язку докладатимуть усіх зусиль для забезпечення об’єктивного інформування наших громадян про суспільно-політичні, економічні та культурні події, для побудови в Україні інформаційного суспільства.
Бажаю вам успіхів у професійній діяльності, втілення нових цікавих ідей, невтомного творчого пошуку, вірних друзів, надійних партнерів та колег. Щастя, радості, міцного здоров’я вам і вашим родинам!
Голова Одеської обласної державної адміністрації М. СЕРДЮК
ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩИРО ВІТАЄ ПРАЦІВНИКІВ РАДІО, ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ
Телебачення та радіомовлення тісно пов’язані із усіма культурними, духовними, політичними аспектами життя суспільства. І профспілки розуміють їхнє призначення для досягнення ідеалів соціального врегульованого, високоосвіченого суспільства. Невід’ємною частиною нашого життя стали засоби зв’язку, що дозволяють встановити спілкування не лише у будь-якому куточку планети, але навіть і з космосом.
Бажаємо вам, любі друзі, активної життєвої позиції, невичерпного натхнення, творчих досягнень. Щастя, здоров’я, усіх життєвих гараздів вам та вашим сім’ям.
Голова Федерації профспілок Одеської області В. БУРАТИНСЬКИЙ
НА «ГОРИЗОНТІ» НЕБО БУЛО БЕЗХМАРНИМ
Одеське обласне державне радіо є одним з найдавніших електронних засобів масової інформації України. Наступного року воно відзначатиме своє вісімдесятиріччя. Історія його становлення і утвердження помережена багатьма подіями й іменами. У студіях на Ришельєвській, Старопортофранківській, Жуковського, Троїцькій, де в різні часи розміщувалася головна редакція радіомовлення, бували видатний лікар-офтальмолог Володимир Філатов і його найталановитіша учениця Надія Пучковська, легендарні актори й театральні діячі Василь Василько, Поліна Нятко, Іван Твердохліб, Михайло Водяний, учасники героїчної оборони Одеси у серпні – жовтні 1941 року (тоді радіо не припиняло свою роботу) Лев Шестаков, Яків Осипов, Людмила Павлюченко, на той час військові кореспонденти і вже відомі на всю країну письменники Костянтин Симонов, Леонід Соболєв, Костянтин Паустовський, Василь Кучер. У повоєнний час героями різножанрових радіорозповідей, підготовлених журналістами, були трудівники, що піднімали Одещину з руїн, моряки торговельного флоту, рибалки, китобої, портовики, вчені, видатні спортсмени. Серед них – Макар Посмітний, Павло Ведута, Марія Шолар, Василь Тур, Віктор Чербаєв, Борис Шевченко, Дмитро Потей, Микола Тимунь, Анатолій Барановський та багато інших людей, що уславили Причорномор’я, а також гості Одещини.
Про творчу історію колективу, її окремі епізоди чимало розповідалося в ЗМІ, зокрема, і в нашому часописі. Сьогодні ж хотілося б осібно зупинитися на такому яскравому явищі в житті радіо кінця шістдесятих – початку дев’яностих років минулого століття, як молодіжна програма «Горизонт». Започаткована у 1966 – 1968 роках радіожурналістами і талановитими письменниками Володимиром Яворівським, Валентином Морозом та Володимиром Рутківським, вона стала наслідком так званої хрущовської відлиги. Її «батьки» намагалися уникати при підготовці сюжетів ідеологічної зашореності, гасловості і галасливості, притаманних усій тодішній пресі, заштампованих словесних конструкцій і таких же заштампованих образів «молотобойців», «капітанів степових кораблів», «неперевершених майстрів машинного і ручного доїння», що присвячували свої трудові здобутки черговим та позачерговим пленумам і з’їздам Компартії та Ленінського комсомолу. Журналісти, йдучи до своїх героїв, розмовляли з ними про життя-буття без прикрас, про інтереси молоді і її насущні проблеми. Головною вимогою стала та, щоб кожен, про кого йшла мова у нарисі, репортажі чи інтерв’ю, говорив у мікрофон без традиційного у ті часи папірця з набором казенних фраз, у котрих превалювали понадпланові центнери, гектари, тонни…
Олюдненість програм, довірливий тон їх ведучих (саме ведучих, а не професійних дикторів), зі смаком підібрана музика – все це привернуло увагу радіослухачів і, зокрема, молоді з села та міста. Робітники, аграрії, студенти вузів і технікумів, учні шкіл і профтехучилищ стали активними дописувачами «Горизонту». У листах (пошта радіопрограми – щодня до 5-6 надходжень – значно перевищувала загальноредакційний показник) молоді люди ділилися своїми думками, пропонували теми й адреси, шляхи вдосконалення самої передачі, на 45-хвилинний вихід якої в ефір вони чекали щонеділі о 8-й годині 15 хвилин. З’ясувалося, що, окрім виробництва чи там навчання, аудиторію, навіть з найвіддаленішої глибинки, цікавили тодішня поезія і проза, музика (здебільшого популярна), інші аспекти культурного життя. Дописувачі, зокрема, просили детальніше розповідати про творчість одеських і загалом вітчизняних письменників, композиторів, співаків, художників. Їх співрозмовниками стали письменники Борис Нечерда, Олекса Шеренговий, Анатолій Колісниченко, Володимир Домрін, Ігор Нєверов, Тарас Федюк, Микола Палієнко, композитори Богдан Янівський, Володимир Івасюк, співаки Назарій Яремчук, Софія Ротару, хореограф Анатолій Авдієвський та багато інших відомих митців і початківців.
Ближче до середини сімдесятих молодіжну редакцію Одеського радіо (так офіційно почав зватися «Горизонт») очолив поет і журналіст, чудовий організатор Василь Сагайдак. Саме він, відвідуючи підприємства, навчальні заклади, робітничі і студентські гуртожитки, почав активно долучати до процесу створення програм молодих здібних авторів та ведучих. Завдяки його невтомним пошукам у журналістику загалом і її радіоскладову прийшли автор цих рядків, а ще – Володимир Бехтер, Сергій Комар, Василь Борецький, Вячеслав Кудряшов (на превеликий жаль вони вже пішли до іншого світу, як і сам Василь); Василь Піддубняк – нині власкор національного радіо по Херсонській області, Василь Полтавчук – заступник декана філологічного факультету Одеського національного університету імені Мечникова, Володимир Сподарець – кандидат філологічних наук, доцент Південноукраїнського педагогічного університету імені Ушинського.
Наш «Горизонт» був командою однодумців-новаторів, де все підпорядковувалося єдиній меті – створити кожну наступну програму кращою, ніж попередня, хоча незмінно цікавою, актуальною, позбавленою штампів і всіляких недоречностей. Вона мала бути легкою, але не безпроблемною; інформаційно-насиченою, але не переобтяженою зайвими цифрами і фактами; багатоголосою, але без пустослів’я і, звичайно ж, завжди вбраною у модний музичний костюм. Таким нам бачився ідеал. До нього прагнули журналісти, прізвища котрих вже називалися, позаштатні автори, наші незмінні помічники – «технарі»: звукооператори Олена Примушенецька і Галина Кудря, радіоінженери Володимир Цлаф, Анатолій Сухаревський, Галина Гуляк, радіотехнік Леонід Вдовиченко, завідувач фонотеки Олег Калайда. Чи досягли ми того ідеалу? Ні. Але вряди-годи зібравшись разом, поіменно згадавши тих, кого вже нема на сім многогрішнім і многостраждальнім світі, завжди з гордістю говоримо:
– Ми з «Горизонту», на якому завжди було безхмарне небо…
Віктор КОЗЮРА, «Одеські вісті»
ДАРУВАТИ ЛЮДЯМ РАДІСТЬ
Звучать традиційні позивні Білгород-Дністровської ТРК «Радіо Придністров’я»... В ефірі чути знайомий дикторський голос. Починається авторська передача радіокореспондента Олександра Квочкіна «Поруч з вами».
Цій передачі, яка традиційно виходить по п'ятницях на радіо Білгорода-Дністровського, виповнилося десять років. Однак інтерес до неї не вичерпується. Судячи з численних відгуків та телефонних дзвінків радіослухачів, вона, виткана з мелодій та пісень популярних виконавців минулих років, що лікує серце й душу, припала до смаку людям усіх поколінь. Для багатьох літніх – це зустріч із минулою молодістю. А молодь одержує заряд душевної чуйності й теплоти, яких так бракує у наш жорсткий, стрімкий час.
Наприкінці 90-х мені пощастило працювати із цією неабиякою людиною в одній команді радіожурналістів протягом трьох років. До радіожурналістики Олександра Миколайовича, людину з вищою технічною освітою, який пропрацював на керівних посадах телерадіотехнічного підприємства багато років, привело його музичне хобі. Збиранням дуже рідкісних музичних записів високого виконавського рівня Олександр Миколайович почав займатися майже півстоліття тому. Більшість білгород-дністровських колекціонерів-меломанів його домашньою музичною колекцією захоплюються. Певний проміжок часу Олександру Миколайовичу довелося прожити в США, де колекційний музичний багаж поповнився ґрунтовніше. Якось, повернувшись до рідного міста, він почув по місцевому Білгород-Дністровському радіо позивні. Звернувся до нового редактора ТРК "Радіо Придністров’я" Тамари Добриніної, яка на той час успішно організувала принципово новий формат роботи радіомовлення:
– Для радіопозивних у мене є дуже благозвучні варіанти. Крім того, багато музичних записів у відмінному звучанні. Можна використати для радіо. Гадаю, людям сподобається.
У відповідь Олександра Квочкіна запросили до співпраці, як виявилося, багаторічної.
Восени цього року при підбитті підсумків багатьох загальноміських конкурсів, присвячених Дню міста, у номінації "Краща журналістська робота" єдиним переможцем став кореспондент Білгород-Дністровського радіо Олександр Миколайович Квочкін. Але це лише мала часточка поваги до творчого та журналістського трудового внеску цієї людини.
Ось вже десять років запропонований звукоряд позивних, як і м'який глибокий голос Квочкіна, звучать на Білгород-Дністровському радіо. Серед багатьох його найбільш успішних авторських програм – передачі рубрики "Тоді була війна". Згодом, як розповідає Олександр Миколайович, виникла ідея "увічнити пам'ять тих, хто не шкодуючи сил, енергії та свого життя обстоював свободу і незалежність нашої Батьківщини". Архівні й нові напрацьовані записи виступів учасників воєнних подій – захисників Батьківщини, фрагменти із важливих історичних документів, пісні та вірші про війну були перенесені на лазерні диски. Ця копітка робота провадилася радіожурналістом Квочкіним протягом п'яти років. Багато із п'ятисот записаних дисків для використання у патріотичному вихованні підростаючого покоління сьогодні подаровані школам та іншим навчальним закладам міста Білгорода-Дністровського і району, музеям бойової слави, ветеранам. Деякі з них, зокрема, про урочистості, присвячені 60-річчю святкування Великої Перемоги у Вітчизняній війні, були передані до Військово-історичного музею ордена Червоного прапора Південного оперативного командування.
– Я дуже щаслива людина, – неодноразово підкреслює Олександр Миколайович. – Завдяки професії радіожурналіста мені пощастило зустрітися із багатьма чудовими та цікавими людьми. На радіо в мене з'явилася унікальна можливість передати численним слухачам музичну красу частини моєї особистої колекції із кращих творів та голосів їхніх улюблених виконавців. Адже для мене головне в житті – це безкорисливо дарувати людям радість, готувати для них свято.
Я знаю, що промені безкорисливості та добра, які йдуть до людей, завжди повернуться до того, хто їх спрямовує іншим.
Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», м. Білгород-Дністровський
