ШАНОВНІ АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ!
Від щирого серця вітаю вас з професійним святом!
Сільське господарство завжди було однією з найважливіших галузей економіки Одещини, тому праця кожного з вас має особливе значення для розвитку регіону.
Для аграрної галузі цей рік виявився одним з найбільш вдалих. Незважаючи на труднощі, ви зібрали добрий врожай і забезпечили продовольчу стабільність регіону.
Ваша самовіддана праця, досвід і професіоналізм гідні глибокої вдячності та поваги. І я впевнений, що сільгоспвиробники нашого краю і надалі будуть прикладом для всіх регіонів України в досягненні високих показників.
Від імені депутатів обласної ради та від себе особисто висловлюю вам подяку за відданість сільськогосподарській праці, любов до землі та прагнення зробити свій особистий внесок у добробут регіону.
Бажаю вам оптимізму, міцного здоров’я, родинного затишку та процвітання вашим господарствам.
З повагою,
голова Одеської обласної ради М. СКОРИК
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ОДЕЩИНИ!
Щиро вітаю вас із професійним святом!
Це особливе свято для нас, українців, які споконвіку ставляться до землі як до матері-годувальниці, котрі плекають хліборобство ще від Трипільської культури.
Краса, гордість і багатство нашого краю традиційно пов’язуються із селом. Одеська область справедливо вважається житницею України. У 2008 році робота агропромислового комплексу Одещини була спрямована на утвердження конкурентоспроможного аграрного сектора економіки та подолання негативних наслідків минулорічної посухи.
Обсяги виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень – вересень 2008 року збільшились на 66,4% у порівнянні з відповідним періодом минулого року, в тому числі обсяг виробництва рослинницької продукції збільшився у 2,4 раза.
Від імені Одеської обласної державної адміністрації дякую вам за відданість і любов до рідної землі, за терпіння й витримку, за впевненість, що тільки наполеглива праця зробить державу сильною, а нас – заможними.
Доземний уклін усім, хто трудиться на ланах і фермах, присадибних ділянках, забезпечуючи жителів Одещини найнеобхіднішими продуктами. Ми віддаємо заслужену шану механізаторам і тваринникам, керівникам та спеціалістам, представникам аграрної науки, які своєю самовідданою працею досягли найкращих показників у сільськогосподарському виробництві.
Обласна державна адміністрація завжди приділяла увагу питанням розвитку агропромислового комплексу, щороку з обласного бюджету виділяються відповідні кошти. Така підтримка буде надаватися й надалі. Сподіваюсь, що взаємовідносини влади та виробників сільгосппродукції будуть розвиватися в дусі партнерства і розуміння проблем.
Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров'я, достатку й щастя. Нехай у хліборобських оселях завжди буде достаток, а серця сповнюються надіями на краще майбутнє, яке залежить від кожного з нас. Зі святом!
Голова Одеської обласної державної адміністрації М. СЕРДЮК
ЛЮБІ КОЛЕГИ!
Обласна організація профспілки працівників агропромислового комплексу України щиро вітає із Днем працівників сільського господарства України!
Вітаємо усіх працівників сільського господарства Одеської області. Нехай ваша нелегка праця буде служити процвітанню України. Ви проявили доблесть та наполегливість у нинішніх жнивах і намолотили понад 3 млн тонн зернових!
Бажаю вам не зупинятися на досягнутому, міцного здоров’я та миру, спокою та творчих підходів до роботи!
З повагою,
голова Одеської обласної організації профспілки працівників АПК України І. МАКЕДОНСЬКИЙ
ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩИРО ВІТАЄ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ІЗ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ
Цей сільськогосподарський рік значний тим, що хлібороби Одещини зібрали рекордний урожай зерна.
Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції перевершили найсміливіші прогнози. А за цим, безсумнівно, стоїть напружена, самовіддана праця сільських трудівників, їхня самовіддача, почуття високої відповідальності за долю сільськогосподарського комплексу.
Бажаємо вам, любі друзі, значних врожаїв, надоїв молока та приростів ваги у тваринництві. Здоров’я, добробуту, добра та достатку у кожній оселі.
Голова Федерації профспілок Одеської області В. БУРАТИНСЬКИЙ
РІК, НА ВРОЖАЙ ЩЕДРИЙ
За сталою вже традицією, кожної третьої неділі листопада відзначається День працівників сільського господарства. Нинішнього року він припав на 16-те число.
Напередодні ми зустрілися із заступником голови облдержадміністрації М.Г. КІСЕОЛАРЕМ і попросили його розповісти, як аграрії області зустрічають своє свято.
– Миколо Георгійовичу, цей рік, напевно, не знає аналогів за багатьма позиціями?
– Так, він був досить щедрим на врожай. Вперше за багато років і навіть десятиріч сільські трудівники одержали за попередніми підрахунками 3 млн 810 тисяч тонн зерна. Найвагоміший внесок до цього рекордного хлібного короваю внесли хлібороби Білгород-Дністровського району. На їхньому рахунку – 254 тисячі тонн зерна. Більш ніж по 200 тисяч тонн зібрали Болградський, Саратський, Тарутинський та Татарбунарський райони.
Якщо говорити про врожайність, то вона склала 34,8 центнера озимої пшениці, 33,2 центнера – озимого ячменю, 27,4 центнера – ярого. Можу відзначити, що доброю підмогою у зерновому балансі стала й кукурудза, кожен гектар якої дав у середньому 30,7 центнера, а валовий збір склав 334 тисячі тонн.
На перше місце за врожайністю зернових вийшов Кодимський район, де з кожного гектара отримано у середньому 44,5 центнера зерна. За ним йдуть Кілійський із результатом 37,5 центнера, Котовський – 36,9, Красноокнянський – 36,6, Овідіопольський – 34,7.
Як бачимо, серед лідерів перебуває і Красноокнянський район, який до того входив до складу відстаючих. Тим значиміше досягнення, яке довело великі можливості місцевих хліборобів та підтвердило ще раз істину: хто дружить із агротехнікою, той завжди у виграші.
Ці слова я адресую насамперед керівникам таких районів як Фрунзівський, Ренійський, Роздільнянський та Любашівський, які цього року спрацювали явно нижче за свої можливості.
Хочу акцентувати увагу на головній продовольчій культурі – озимій пшениці. Її цього року отримано майже 2 млн тонн. А ось стан якості нас задовольнити не може. Справді, зерна третього класу отримано всього 10 – 12 відсотків, а в деяких районах і того менше. Це ще раз підтверджує непорушне правило хлібороба: за будь-яких природних умов, навіть таких сприятливих, як нинішнього року, треба все ж таки суворо дотримуватися вимог агротехніки. А вони полягають не лише у використанні мінеральних і, особливо, органічних добрив, але й у обов'язковому застосуванні гербіцидів, захисних засобів від шкідників та хвороб.
Останньою вимогою, на жаль, знехтували чимало господарств, у результаті чого зерно ще у молочно-восковій стиглості було на багатьох масивах пошкоджено клопом-черепашкою. У результаті – зниження якості зерна, 60 відсотків якого віднесено до 5-6 класу.
– Чи робляться з цього якісь висновки? Зокрема, на осінній сівбі?
– Нинішня осінь вже піднесла хліборобам чимало сюрпризів. Посівну довелося провадити із запізненням на кілька днів. Але озиме поле зайняло, як і в середньому за багато років, майже 700 тисяч гектарів. Можна було б мати й більше, але вирішили не ризикувати, коли пройшли оптимальні терміни. Тому розширилося поле під озимий ячмінь, що, до речі, користується зростаючим попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Якщо вже зайшлося про польові роботи, то хочу також відзначити, що успішно проведено не лише посівну, але й завершено переважно збирання усіх пізніх культур, піднято зяб або проведено поверхневе розпушування ґрунту.
А що стосується використання захисних засобів від хвороб та шкідників, то питання поставлено значно ширше, ґрунтовніше: впроваджувати сучасні технології виробництва зерна.
Зокрема, багато в цьому напрямі робить агрофірма "Свобода" Ізмаїльського району, яку очолює Герой України Володимир Видобора. У нього є послідовники у Кілійському, Кодимському, Овідіопольському та інших районах. І що характерно, багато фермерських господарств починають свій бізнес на землі саме з набору сучасної техніки та необхідних засобів.
Ось ці зміни й дозволяють мені прогнозувати, що наша область здатна провести солідне збільшення врожаю й довести валовий збір зерна до 4 – 4,5 млн тонн. Це наше головне завдання, і ми над ним наполегливо працюємо.
– І що для цього потрібно насамперед?
– Результати тут, насамперед, залежать, на жаль, від фінансування. Сьогодні важко уявити, як наступного року почне здійснюватися кредитування сільських товаровиробників і за якими відсотковими ставками. А без обігових коштів наші аграрії залишаються безпомічними. Старт майбутнього врожаю закладено, а далі багато залежить саме від грошової підтримки села.
Друга проблема – це спорудження нових зернових сховищ або терміналів на території області. Початок цьому вже покладено. Сучасний елеватор будується у Арцизькому районі на 50 тисяч тонн продукції. Такі нові місткості потрібні особливо на півдні області, де багато районів вже виробляють понад 200 тисяч тонн зерна, а інші наближаються до такого результату. Зберігати ж зерно практично ніде.
– Якщо ми говоримо про фінанси, то як не згадати висловлювання наших відомих аграріїв: найнадійніший банк – це тваринництво.
– Так, тваринницькі ферми завжди давали можливість мати у господарстві "свіжу копійку" і вести закупівлю того ж пального, добрив, доброго насіння. Але нинішні умови призвели до того, що так і не вдалося призупинити процес скорочення поголів'я. Хоча нестачі кормів не відчувалося. Тут знову позначається політика цін на реалізовану продукцію.
Зауважу, однак, що позитивні зміни приходять і до цієї галузі. Взято курс на створення дуже потужних комплексів щодо відгодівлі свиней. Один з них на 24 тисячі голів у Болградському районі буде здано в експлуатацію вже наступного року. Відома агрофірма "Дністровська" Арцизького району, де керівником І.В. Кістол, уже довела поголів'я свиней до 8 тисяч голів. З'являться такі комплекси також у Саратському, Балтському, Ананьївському, Котовському та інших районах.
Відновлюється вівчарство, провадиться, незважаючи на тимчасові негаразди спорудження птахофабрики "Одеські курчата".
Що стосується великої рогатої худоби, то тут ми робимо ставку на наших фермерів. Це на час, щоб утримати поголів'я, а потім поступово його нарощувати й будувати приміщення із сучасним устаткуванням для тих же доїльних залів. Такий крок зробити завимагають і умови торгівлі у системі СОТ.
– Що б Вам хотілося сказати трудівникам села напередодні професійного свята?
– Звичайно, хочу усіх привітати і зі святом, і з небувалими досягненнями, особливо у виробництві зерна. І одночасно запевнити, що облдержадміністрація та обласна рада постійно будуть піклуватися про хліборобів. Одне з підтверджень цього – регіональні довгострокові програми з сільського господарства, які справно фінансуються.
Ми повинні пишатися, що наша продукція визнана екологічно чистою і користується попитом на світовому ринку. Отже, треба примножувати ці багатства. А згодом, гадаю, прийде й довгоочікуваний достаток. До кожного села, до кожної сім’ї.
Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»
БАТЬКІВСЬКИМ ШЛЯХОМ
До асоціації «Сатурн», якою керує Сергій Анатолійович Богоміл, входять чотири фермерські господарства. І розмова з головою одразу починається про справи насущні:
– Наша справа – виростити і зібрати сільгосппродукцію. Що ж стосується ігор із продажем і цінами... Зібрали добрий урожай, раділи, а тепер що? У порту пропонують усього шістсот гривень за тонну пшениці! Хотіли купити новий трактор, потужніший ніж ті, що є, але тепер бачу – не вийде. Та і ціна тонни добрива до трьох тисяч наближається.
Сушити голову С. Богомілу доводиться багато над чим. Позаторік взяли в кредит новий німецький комбайн. Є в господарства ще одна зернозбиральна машина, плюс два трактори, але фермер впевнений – потрібно йти в ногу з часом і оновлювати парк. На жаль, доводиться обирати між технікою і комплексними добривами. Відразу все закупити не по кишені.
Труднощі труднощами, але посівну провели успішно. Взагалі ж через проблеми «Сатурна» можна простежити стан усього АПК. Сергій Анатолійович без натяків говорить, що дрібному товаровиробнику легше уникнути обліку і контролю. В асоціації є своя вагарня, зерно «наліво» не йде. Отже, що більше господарство, то більше податкове навантаження. А державі, вважає С. Богоміл, слід мати більш тверду позицію щодо реалізації зерна. І тим самим підтримати товаровиробника, а не давати все на відкуп трейдерам. Не секрет: важко зараз аграріям, але...
– Але кидати справу не збираюся. Я виріс у селі, у мого батька за плечима десятки років виробничого стажу. Правда, він відмовляв мене, та і сам я бачив: нелегка доля хлібороба. Не знаю, ким стануть мої діти, але вони і зараз усе помічають. Моя робота – це нервування без вихідних.
За всіх складнощів, великі і середні господарства – опора місцевої влади. Яснопільський сільський голова Діна Гошта розповіла мені, що на «Сатурн» можна покластися: С. Богоміл допомагає сільраді, чим може, по паях і зарплаті розраховується із селянами вчасно. Налагоджений у нього контакт і з Заводівкою, де під опікою фермерів перебуває місцева школа.
Як всі люди праці, Сергій Богоміл небагатослівний і обережний в оцінках. Успіхів Вам, Сергію Анатолійовичу, добрих сходів і щедрого врожаю!
Євген БЛІНОВ, «Одеські вісті», Березівський район
