Одним з найболючіших питань, з якими доводиться стикатися людям, залишається питання боргів щодо заробітної плати. У сільській місцевості воно набуває особливої гостроти, тому що там, на відміну від міста, нижчий рівень доходів населення в цілому, та й можливостей для забезпечення самозайнятості людей теж набагато менше.
У вересні в офіс відділення Національної служби посередництва та примирення (НСПП) в Одеській області надійшла копія заяви 16 співробітників державного комунального підприємства «Красноокнянський водоканал», вона адресована адміністрації підприємства, райдержадміністрації, облдержадміністрації такого змісту: «Просимо у 15-денний термін сплатити заборгованість щодо заробітної плати працівникам ДКП «Красноокнянський водоканал», що виникла на 1 вересня 2008 року (у розмірі 82,1 тисячі гривень – С.К.). У разі невиконання наших вимог, з метою захисту наших економічних і соціальних прав, будемо змушені вдатися до передбаченого і гарантованого статтею 44 Конституції України права на страйк, а також звернутися до органів суду, прокуратури і вищої державної влади».
– Одержавши заяву працівників, ми підготували відповідні документи, які повинні бути обов’язково оформлені, якщо починається колективна трудова суперечка, – пояснює завідувач сектору правового забезпечення відділення НСПП В Одеській області Василь Нікітенко. – Тобто підписний лист з усіма вимогами. Після збирання підписів під ним, на місце виїхав головний спеціаліст нашого сектору Анатолій Савчук. Далі потрібно було всі етапи суперечки реалізовувати суворо у межах закону.
Переговори з керівником підприємства, головою районної ради і головою райдержадміністрації призвели до розуміння того, що вимоги людей цілком обгрунтовані. Адже з обласного і місцевого бюджетів кошти у розмірі 110 тисяч гривень ДКП «Красноокнянський водоканал» виділялися. Але, порушуючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» від 21 жовтня 2004 року, а також постанову Кабінету Міністрів, розпорядження голови облдержадміністрації, вони не були у першочерговому порядку спрямовані на виплату боргів щодо заробітної плати. Закон у цьому плані жорстко визначає: «Оплата праці працівників здійснюється у першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язання щодо оплати праці.
– Мені довелося людям, налаштованим на надзвичайні заходи, аж до відключення постачання води у Красні Окни, пояснювати, що вони повинні діяти за законом, – говорить Анатолій Савчук. – Інакше їхні дії будуть визнані незаконними і призведуть до покарання. А закон, зокрема, передбачає, що на час розгляду колективної трудової суперечки всі акції, зокрема і страйк, не провадяться. Акція протесту або страйк можуть бути розпочаті, якщо всі процедури щодо примирення не призвели до розв’язання колективної трудової суперечки.
Люди довго, години три, сперечалися. Але потім все-таки погодилися діяти відповідно до законодавства. Оперативні дії районної ради і селищної територіальної громади дозволили знайти можливість інвестування коштів у ДКП «Красноокнянський водоканал». І завдяки цьому, на сьогоднішній день, боргів щодо заробітної плати немає.
Розмовляючи із співробітниками служби посередництва і примирення, я не могла не запитати про майбутнє, чи не почне заборгованість накопичуватися знову? І чи не прийдуть працівники ДКП «Красноокнянський водоканал» з наступною колективною суперечкою, наприклад, уже в 2009 році?
– І керівник підприємства Віктор Прачук, і сільський голова Валентин Євтуховський, і голова райдержадміністрації Василь Арнаут запевнили, що висновки щодо цієї ситуації будуть зроблені правильні, – підкреслив Василь Нікітенко. – Я зі свого боку особливо хочу відзначити зусилля голови райради Миколи Лемищука, які дозволили уникнути серйозних соціально-економічних наслідків виниклої ситуації. Адже що таке відключення водопостачання такого населеного пункту, як Красні Окни, про що попереджали співробітники ДКП «Красноокнянський водоканал»? Це, погодьтеся, стало б нехай і локальною, але все-таки катастрофою. Було б зачеплено інтереси багатьох людей, виникли б складнощі на об’єктах соціально-культурної сфери. Тому, на мій погляд, урок Красних Окон цікавий для всього регіону. Для людей, які у випадку виникнення колективної трудової суперечки все-таки повинні діяти суворо в межах закону, не піддаючись емоціям, які найчастіше штовхають на нерозумні вчинки. І для керівників. Тому що їхні зусилля, спрямовані на розв’язання виниклої проблеми, у підсумку стають вирішальними.
