Намагаються замінити татусів і матусь

Кодимський районний притулок «Буслик» було створено у 2001 році. Будівлю, що свого часу належала військовій частині, було передано під притулок. Спочатку вона була зовсім не пристосована для дитячих потреб. Але холодні і вогкі приміщення в перші місяці все ж таки прийняли 30 маленьких мешканців, які залишилися без батьків.

Минуло кілька років, і вогкі кімнати поступово наповнилися теплом і світлом: на стінах з'явилися яскраві шпалери, двері і стелі прикрасили кумедні малюнки. У дитячих кімнатах поставили зручні ліжечка і вазони із квітами, розклали м'які іграшки. Для створення умов у притулку «Буслик» з повною самовіддачею працювали всі члени невеличкого колективу під керівництвом директорки Наталії Василівни Патковcької. Допомагали і районна влада, спонсори, просто жителі району.

Але незавершим залишався зовнішній ремонт будівлі. Старі стіни з облізлою фарбою, прогнилі вікна і розхитані двері потребували заміни.

Тоді, у 2007 році, на допомогу прийшла обласна рада, що виділила кошти на ремонт. Були поставлені нові металопластикові вікна, вхідні двері і зроблено зовнішнє облицювання. Непоказний будинок змінився до невпізнання.

– На сьогоднішній день капітальний ремонт ми практично завершили, – говорить Наталя Патковська. – Навіть встигли частково зробити відмостку по периметру усього будинку. Але це вже на кошти районного бюджету. Взагалі ж, всі гроші на капітальні витрати нам були виділені дуже вчасно, оскільки будинок з кожним роком потребував би усе більших вкладень. А зараз, в умовах кризи, ми навряд чи змогли б розраховувати на таку допомогу.

Через 7 років тут справді вже нічого не нагадує старі військові приміщення. Затишні дитячі спальні з килимами, добре обладнані ігрові кімнати з телевізорами і комп'ютером, відремонтовані санвузли і їдальня відтепер стали другим рідним домом для 30-ти дітей (від 3 до 18 років). А 17 з них – школярі. До речі, у притулку мешкають дітлахи не лише з Кодими, але і з Балтського, Красноокнянського, Котовського і Савранського районів.

– 2008 рік став одним із кращих для притулку, – продовжує Н. Патковська. – На його утримання було виділено 1 мільйон сто тисяч гривень – найбільша сума за всі роки. Відзначу, що всього протягом минулого року у нас побувало близько 189 дітей. Ми постаралися якнайкраще відзначити всі державні і релігійні свята. Так, у серпні у нас був чудовий Спасівський ярмарок. Ми запросили всіх підприємців Кодими, з якими працюємо. Діти виступали на святковому концерті, продемонстрували вироби, зроблені власноруч. Було дуже багато людей, всі залишилися задоволені. А на день святого Миколая ми похрестили 10 дітей, причому хрещеними були представники районної ради.

– Наталю Василівно, розкажіть про ваш трудовий колектив.

– У нас працюють вісім викладачів, штатний психолог, а також обслуговуючий персонал, зокрема медики. З таким дружним колективом мені працюється легко. А як діточки люблять всіх наших вихователів! Вони хоча і позбавлені рідних сімей, але почувають себе в стінах «Буслика» дуже добре. Ми намагаємося їм замінити матусь і татусів, виховуємо справжніми цілеспрямованими людьми. І діти це цінують.

Як говорить Н. Патковська, у притулку вже є і свій транспорт. У травні минулого року губернатор Микола Сердюк подарував мікроавтобус «газель». Тепер діточки зі своїми вихователями їздять скрізь, куди запрошують. Торік діти побували в Одеському дельфінарії, у дитячому центрі «Молода гвардія», а вже в цьому – на губернаторській ялинці і Різдвяному ярмарку.

– Люди приносять нам різні подарунки, в основному, одяг, і навіть якщо він нам не підходить, ми виготовляємо ляльки, – розповідає директорка притулку. – Усі говорять, що у нас бувати дуже приємно, що тут гарні діти і колектив. Тому до нас завжди приходить так багато людей. Ми дуже сподіваємося, що в майбутньому жодні неприємності і кризи нам не перешкодять у вихованні наших дітей.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті