Нещодавно на ренійському ринку я зустріла знайому, яка одразу швидко глянула на мою авоську. «Слухай, а вам у редакції прибиральниця не потрібна?» Розговорилися. Три місяці тому Зоя втратила непогане місце (а платив їй підприємець у конверті) і, скільки не б'ється, не може знайти роботу. Куди не піде – скрізь у Рені скорочення. Щоб нагодувати дитину, Зоя вже продала свою обручку ...
Світова фінансова криза змусила вітчизняних роботодавців переглянути штати і почати процес скорочення. Уже наприкінці 2008 року перед центрами зайнятості з'явилися великі черги.
Стало очевидно: Фонд загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття от-от затріщить по швах. А, отже, неминучі зміни.
І от 13 січня 2009 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення". Цим законом передбачається внесення змін у закони "Про зайнятість населення", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування".
Твоя ділянка землі – твоє робоче місце...
Найвідчутніші зміни стосуються процедури звільнення і взяття на облік у Центр зайнятості. Так, з 13 січня всі власники особистих селянських господарств (ОСГ) не мають змоги у разі втрати роботи звернутися на біржу праці і одержати відповідну допомогу. На перший погляд, логічно: той, хто має землю, не може бути безробітним. Твоя ділянка землі – це твоє робоче місце.
Але давайте вникнемо: що таке ОСГ? Це господарська діяльність на ділянці землі не більше 2 гектарів, яка здійснюється без утворення юридичної особи.
На півдні Одеської області, де села, за чисельністю населення великі, земельні наділи досить скромні.
Розповідає сільський голова села Городнього Болградського району Микола Дмитрович Богоєв:
– У 2001 році, відповідно до чинного законодавства, всі землі запасу, близько 1200 гектарів, ми роздали людям. Відповідно до рішення сільської ради, по 1 гектару одержали 1100 чоловік, і ще близько 600 мешканців, зокрема, і діти, – по 10 соток. Власниками ОСГ стали практично всі мешканці нашого села. І ось тепер, у разі втрати робочого місця, жоден з городненців не може претендувати на допомогу щодо безробіття. І такий стан справ – не тільки у селах нашого, Болградського району. Дуже важко пояснювати людям, що сталося.
– Наше село Червоноармійське дуже велике, 6 тисяч чоловік, – розповідає секретар сільради Парасковія Петрівна Фучеджи. – Коли ділили землю, намагалися чинити справедливо: кожному дали по 10 соток, більше – не виходило. Тепер техніки для обробітку наділів не вистачає. Приватникові, у якого є трактор або комбайн, не вигідно орати, сіяти і збирати по 20-30 соток то там, то тут. Особливо важко нашим пенсіонерам, вони не мають сил обробляти свої ділянки. Щоб не мучити себе й інших, багато власників ОСГ передали свої наділи на обробіток сільгосппідприємству. Що одержують вони за землю? За сотку – 5 кілограмів зерна. У тебе 10 соток – одержи свої 50 кілограмів пшениці. Це все, що дає ОСГ. Деякі люди, щоб заробити більше, самі обробляють свої ділянки. Я, наприклад, посадила виноградник. Культивація, обрізування – за все платити треба. Проте, коли продавали виноград, прибутків вистачало на оплату комунальних послуг – уже добре. Але у минулому році виноград ніхто не приймав. Довелося робити вино. Але його теж неможливо реалізувати. Земля не принесла нічого, крім проблем.
– Майже кожен мешканець нашого села має ділянку землі, – розповідає сільський голова Залізничного Лілія Маринівна Гордейко. – Якщо у когось був невеликий город біля будинку, соток 15, то ще 10 нарізали десь у полі, оформляючи як ОСГ. Одна справа – 2 гектари, друга – 0,1 гектара. Але у новому законі розмежувань за кількістю земельних наділів немає. Закон явно не продуманий! Хоча, треба сказати, селянинові і двох гектарів не досить, щоб утримувати сім’ю. У нашому селі люди дуже обурюються. Люди, не розібравшись, у всьому звинувачують сільраду. Кожному пояснюємо, що змінилося законодавство. Але людині від цього не легше. Двоє вже написали заяви – відмовляються від своїх земельних ділянок. Боюся, що це буде у масовому порядку. І що ж вийде? Якщо сьогодні власники ОСГ сплачують земельний податок, то завтра перестануть. Чи зможе сільрада здавати "відмовні" ділянки в оренду? А хто захоче працювати на розкиданих по різних полях шматочках? Не знаю, до чого ми дійдемо...
Хотіли як краще, вийшло як завжди. Або ж законодавець не вник у стан справ на місцях. Або ж вник дуже добре і діє з далеким прицілом: спровокувати селян відмовлятися від землі. У сьогоднішній ситуації варто тільки зняти мораторій на продаж землі, люди почнуть віддавати свої ОСГ за копійки. А поки що...
А поки що, якщо до нового закону, про який ми сьогодні розповідаємо, не будуть внесені виправлення, максимум через рік у селах Городнє, Червоноармійське і багатьох інших, де кожен житель – власник ОСГ, безробіття, згідно із статистичними даними, дорівнюватиме… нулю! Yes!!!
Зіштовхують лобами робітників і роботодавців
На другому моменті нового закону загострюють увагу депутати Кілійської районної ради. На останній сесії вони навіть ухвалили звернення до Верховної Ради України, у якому говориться: "Мабуть, маючи намір зменшити негативний вплив кризи на громадян і роботодавців, насправді новий закон ускладнив становище цих суб'єктів трудових відносин. Зокрема, для громадян, які втратили роботу, ускладнюється процес одержання допомоги щодо безробіття".
Депутати, серед яких чимало досвідчених керівників підприємств, які зуміли зберегти виробництво, вказують на підводні рифи нового законодавства. Так, при звільненні за згодою сторін (а з таким формулюванням звільняють 80% працівників) громадянин одержить допомогу лише через три місяці. Як же людина весь цей час житиме? На які кошти? Якщо ж роботодавець з гуманних міркувань де-юре збереже трудові відносини з громадянином, який де-факто не працює, підприємство буде змушене зазнавати невиправданих витрат – відрахування до бюджету і цільових фондів.
Так, можна звільняти за формулюванням "через скорочення штатів". Але у цьому випадку процедура досить тривала. По-перше, роботодавець зобов'язаний попередити кандидата на скорочення за 2 місяці. По-друге, виплатити йому місячну допомогу. Інакше кажучи, роботодавець втрачає можливості здійснювати оперативне управління трудовими ресурсами (що для підприємств у період кризи дорівнює смерті) і повинен зазнати додаткових, економічно невиправданих витрат у вигляді виплати допомог.
Депутати Кілійської районної ради у своєму зверненні просять Верховну Раду України переглянути закон, який набрав чинності 13 січня.
Як держава з безробіттям воює
Безперечно, державна політика боротьби з безробіттям не витримувала ніякої критики. Грошові допомоги не стільки допомагали вижити, скільки розбещували потенційних ледарів. Заходи, спрямовані на створення робочих місць (за рахунок Фонду), не давали відчутних результатів. З тієї простої причини, що економіка не розвивалася, а в'янула.
Замість того, щоб "дивитися у корінь", сприяти відродженню і розвитку вітчизняного товаровиробника, а разом з ним – створенню справжніх, а не примарних робочих місць, ухвалювалися рішення для одержання прямо протилежних результатів. Всього один приклад. Ми зазнали величезних витрат на відродження виноградарства (було введено одновідсотковий збір з продажу спиртних напоїв, який цілеспрямовано йшов на розвиток плантацій). Мало того, що розпорядники цього фонду одержали величезні "відкати", зі вступом до СОТ вітчизняне виноградарство і виноробство підрубано під корінь. Скільки били у набат, скільки виступали в пресі: "Наші виноградники – це робочі місця, не губіть!" – марно, ніхто нас не чув.
Всі рапорти останніх років про створення нових робочих місць насправді – блеф і окозамилювання. Показники "робилися" дуже просто, насамперед, за рахунок сіл. Наприклад, восени у сільгосппідприємствах N-ського району скорочують 1500 чоловік, вони ідуть на біржу, всю зиму одержують допомогу, навесні – знову у поле на роботу. І райцентр зайнятості... рапортує про створення на селі 1500 нових робочих місць!
Що-що, а показники "сфабрикувати" у нас завжди вміли. Новий же закон, як ми зазначали вище, дасть можливість взагалі звести рівень безробіття до мінімуму. І під час майбутніх виборів про це досягнення ще будуть розповідати електорату...
Але і народ – у відповідь – не ликом шитий. Люди давно зметикували, як можна "качати" гроші з Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття. Не секрет, що багато громадян, будучи на обліку у Центрі зайнятості, одержуючи допомогу, працювали нелегально. І з цим явищем особливо ніхто не боровся. Послугами Фонду донедавна активно користувалися підприємці: взяв людину на роботу, рік їй платить зарплату служба зайнятості, другий рік – підприємець. По колу робсила виходить дешевшою удвічі – непогано.
За умов кризи, коли всі починають рахувати гроші, ці "лавочки" повинні прикритися. І прикриваються. Відповідно до нового закону, тимчасово припинено виплати одноразової допомоги на організацію підприємницької діяльності і фінансування дотаційних робочих місць. Призупинено громадсько оплачувані роботи... Але чи вжито кардинальних заходів для "зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення"? Де програма дій? Важко назвати програмою збільшення доходів Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття за рахунок діючих підприємств. Якщо до 13 січня підприємства відраховували "на безробіття" 1,3% з фонду оплати праці, то тепер відраховуватимуть 1,6%. Якщо із зарплати кожного працюючого утримувалося 0,5%, то з 13 січня утримуватиметься 0,6%. Донедавна працюючі пенсіонери не ділилися своєю зарплатою з безробітними, тепер же з них теж утримуватиметься 0,6%. Список оподатковуваних соціальним податком можна продовжити. Але що це по суті змінить?
Як показує історія, економічна криза – дуже небезпечне явище. Саме на хвилі економічної кризи у Німеччині прийшов до влади Адольф Гітлер. Ми ходимо по лезу ножа.
...Щоб нагодувати дитину, Зоя вже продала свою обручку . Що далі?
P.S. Коли верстався номер, ми зателефонували директору Болградського центру зайнятості Борисові Федоровичу Кальчеву. Він поділився останньою інформацією: у січні, порівняно з аналогічним місяцем минулого року, кількість безробітних скоротилася.
