Не так давно у багатьох ЗМІ пройшла інформація щодо зменшення чисельності трудового колективу Одеського ВАТ «Стальканат» на 800 чоловік. Але в розмові із заступником директора підприємства Анатолієм Безбахом з’ясувалося, що сенсаційне число перебільшено рівно у 10 разів. Насправді скорочено близько 80 чоловік. Причому це кадрове коригування було заплановано майже за рік до початку кризи.
– Його здійснення не має нічого спільного із сьогоднішньою тенденцією скорочення персоналу, – говорить Анатолій Дмитрович. – Таке рішення пов’язано із придбанням сучасного волочильного устаткування, а також встановленням нових печей відпалу, де функції людини бере на себе автоматика. Але ми, як завжди, цінуємо робітників основних професій, які становлять виробничий кістяк.
Перегляду з метою оптимізації підлягає склад працівників із системи управління. Ущільнюються також обов’язки працівників у секторі обслуговування, для чого багатьом з них пропонується опанувати суміжні професії. Сьогодні облікова чисельність заводчан 1200 чоловік, і зайнятість їм забезпечена.
Шкода, що дирекція «Стальканату» утримується від прогнозів на лютий. Все ж таки спадає й кількість замовлень, і їхні обсяги. Тому задіяти увесь штат «канатників» за повною програмою завантаження не дозволяють економічні та фінансові реалії. Скасований кризою і прогресивний ривок, передбачуваний у другому кварталі.
Як говорить А. Безбах, доводиться вдаватися до такого заходу як скорочення для деяких категорій працівників тривалості трудового дня: поки що на одну-дві години, – залежно від ступеня затребуваності їхніх спеціальностей.
Ситуація також змусила відправляти деяких людей у відпустки без утримання. Закон допускає таку міру у форс-мажорних обставинах за умови, що відпустка не більша 15 днів на рік. Ходили по черзі на 3 – 5 днів близько 300 чоловік.
Однак сьогодні «Стальканат» – підприємство, на якому зарплата видається усім у повному обсязі і в належний термін без затримання.
Необхідність у виробах підприємства, що насичує ринок вже понад 200 років, не відпала. Але продукція випускається лише за замовленнями, оплаченими попередньо. Європейські споживачі приймають ці умови, але наприкінці минулого року їх купівельні можливості підрізала фінансово-економічна криза. А зараз ще й затримки у постачаннях газу. Наприклад, такі постійні клієнти як чеські машинобудівники, які брали продукцію заводу великими партіями, нещодавно відмовилися від замовлення 100 тис. тонн дроту. Точно так само й інші споживачі, не маючи можливості оплачувати продукцію, тим більше – наперед, відкладають підписання контрактів про постачання до кращих часів.
Проте формується портфель замовлень на лютий. Приблизно він може «розпухнути» удвічі: за попередніми даними, це складе майже 3 тис. тонн металевої продукції. Серед замовників є й українські підприємства. Стосовно них витримується не така сувора політика передоплати. І з метою підтримки вітчизняного виробника робляться поступки у вигляді відстрочки платежів.
«Стальканат» не накопичує продукцію на складі. За своїм індустріальним профілем він пов’язаний із такими споживачами як підприємства гірничорудної, металургійної промисловості, шахти, порти. Дріт для пружин закуповують виготівельники меблів. Тепер ці види виробництва скоротили обсяги замовлень. Зовсім припинено співпрацю із оборонною промисловістю, сільськогосподарською галуззю, заводами гумотехнічних виробів з підприємствами, які випускали рукава високого тиску, і з багатьма іншими господарськими сегментами, де погано переноситься «газова дієта».
Самі «канатники» певною мірою теж залежать від постачань газу. Причому технологія виробництва товару така, що перехід на альтернативні джерела енергії вкрай проблематичний. Зараз блакитне паливо подається. Але газову проблему не розв’язано, тому що немає офіційних даних щодо величини розцінок на газ. Очевидно, що їхнє підвищення спричинить подорожчання продукції, а, отже, перегляд договорів зі споживачами. Але поки що робота в цехах не припиняється. І касир відраховує зарплату.
