Газовий конфлікт між Україною та Росією відходить у минуле. Все рідше чути голоси політиків, які закликають розвивати альтернативні джерела енергії. Ще б пак, адже є нові теми для піару! Після галасу настав час спокійного аналізу і пошуку відповіді на запитання: як нам заощаджувати дорогі енергоносії? За відповіддю ми звернулися до одеських учених.
– На щастя, немає необхідності винаходити велосипед, – говорить завідувач кафедри теоретичної, загальної та нетрадиційної енергетики ОНПУ, доктор технічних наук Володимир Нікульшин. – Є світовий досвід, є вітчизняні напрацювання. З усіх видів нетрадиційної енергії нам найбільш доступна сонячна. Використовуючи випромінювання світила, можна налагодити гаряче водопостачання у весняно- літній період. Це найпростіший і найменш витратний вид геліоенергетики. Йдеться про сонячні колектори (геліопанелі), які перетворять енергію сонця у тепло, яке нагріває воду. Вони вловлюють розсіяну радіацію, навіть коли сонце закрите хмарами.
Ефективна робота таких колекторів залежить від широти, а Одеська область перебуває саме у сприятливій зоні. Учені Одеської державної академії холоду багато років провадять розробки у сфері альтернативної енергетики. Про необхідність активного використання сонячної енергії говорить професор кафедри технічної термодинаміки, доктор технічних наук Олександр Дорошенко. На його думку, цей напрям може успішно розвиватися і у приватному секторі, і за рахунок держави, причому у щадному режимі для держбюджету.
В низці наукових інтересів одеських працівників холодильної галузі – термічні перетворювачі, сонячні холодильні системи та геліосистеми кондиціонування повітря для великих підприємств. З точки зору екології такі установки є безпечнішими, ніж традиційні. При цьому О. Дорошенко застерігає від безмірного захоплення «альтернативізацією»:
– Слід раціонально поєднувати традиційні та альтернативні джерела енергії. Звернімося до світового досвіду: після дуже жорсткої енергетичної кризи 1973 року датчани серйозно взялися за диверсифікацію енергетики. І зараз у цій маленькій країні частка альтернативних джерел енергії у загальному обсязі становить близько 20 відсотків! Інший приклад – впровадження теплонасосних систем у Німеччині. За кожну кіловат-годину отриману таким чином енергії держава доплачує її виробникові. Але потрібно враховувати, що все це – результат багаторічної науково обґрунтованої роботи.
У геліопанелях, розроблюваних фахівцями ОДАХ, кольорові метали поступаються місцем сучасним полімерам. Науковий світ ретельно вивчає питання екологічної безпеки установок. Не можна говорити про повну екочистоту сонячного колектора: для того, щоб його виготовити, потрібно спочатку підняти сировину з надр землі, у процесі виробництва здійснити викиди в атмосферу, а після закінчення терміну експлуатації – утилізувати. Це дуже важливий бік розвитку альтернативної енергетики. На сьогодні одеські і австралійські учені спільно шукають оптимальний варіант поєднання енергоефективності та екологічної чистоти.
На території нашої країни працюють близько півтори сотні сонячних колекторів, спроектованих ученими академії. Зокрема, геліопанелі забезпечують гаряче водопостачання на об’єктах порту «Южний» і у депо «Застава-1» Одеської залізниці. Проте виробництво сонячних колекторів має поки що дослідний характер.
Геліопанель можна установити і на даху житлового будинку. Один квадратний метр колекторного поля, який забезпечує до 100 літрів гарячої води на добу, коштуватиме приблизно сто доларів США. Додайте вартість самої системи, яка складе від 60 до 80 відсотків ціни колекторного поля. На кожного мешканця будинку повинен припадати 1 квадратний метр пристрою, розрахунковий термін експлуатації – дванадцять років. На думку професора Дорошенка, оптимальним є варіант використання такого колектора в одній системі з традиційним джерелом нагрівання води – газовим бойлером, що послужить компенсатором при недостатній кількості сонячної енергії. В умовах Одеси небесне світило у межах року візьме на себе близько 70 відсотків енерговитрат на підігрівання. Перспективні сонячні колектори і у сільській місцевості: мікроклімат тут кращий за міський, отже, можна вловити більше випромінювання. З настанням холодів система підлягає консервації. Але вже існують і варіанти цілорічної експлуатації подібних установок.
Теоретично можна розмістити колекторне поле і на багатоповерховому житловому будинку, використавши великий бак для роздавання води. Але слід враховувати менталітет наших людей: обов’язково виникнуть невдоволення при обліку та оплаті, крім того, колектор можуть просто вкрасти. Тому побутова культура є дуже важливим питанням навіть в альтернативній енергетиці.
А як держава підтримує наукові розробки у сфері геліоенергетики? Два раніше ухвалених закони О. Дорошенко називає пустими деклараціями, тому що вони не мають конкретних механізмів фінансового стимулювання. Ситуацію, коли про нетрадиційні види енергії згадують лише під час газових скандалів, професор вважає образливою для вітчизняної науки. До речі, у зв’язку з убогим фінансуванням, учені академії холоду змушені своїми шляхами одержувати іноземні наукові журнали. Дослідники, чиї розробки викликають велике зацікавлення за рубежем, зазнають серйозних проблем з приладовим та експериментальним обладнанням. Підприємства вітчизняної промисловості, які можна було б використати для випуску відповідних пристроїв, у найкращому разі складають установки іноземного виробництва. Про державний експериментальний завод відповідного профілю залишається лише мріяти. Олександр Вікторович переконаний, що одеській владі потрібно ухвалити муніципальну програму підтримки альтернативної енергетики. Адже можна установити геліопанелі в лікарнях, школах, дитсадках.
І навіть якщо влада на першому етапі не врахує інтереси вітчизняних виробників, нічого страшного. Учені академії холоду не бояться конкуренції з китайськими та італійськими виробниками. Підприємці Одеси і Києва готові налагодити випуск сонячних колекторів, розроблених в ОДАХ. Автори винаходів впевнені: їхні геліопанелі будуть і дешевші, і чистіші за іноземні аналоги. Можливо, і держава зацікавиться...
