У матеріалі «На святах у Карпатах не всидиш на місці...» («ОВ» № 6 від 22.01.09 р.) ми вже розповідали про Міжнародний фестиваль мистецтв «Різдво в Карпатах», що проходив з 13 по 16 січня на Івано-Франківщині. Однак побачене і почуте в цьому мальовничому краї знову і знову нагадує про себе. Насамперед тому, що це не чужа для нас територія. І все, що відбувається тут, так чи інакше стосується кожного з нас. Підтвердженням може служити хоча б той факт, що одесити були серед тих, хто надав посильну допомогу жителям Івано-Франківської області в ліквідації наслідків повені минулого літа. Тому хотілося б, щоб нашим читачам Прикарпаття стало ще ближчим і ріднішим.
Почнемо з обласного центру. Як свідчать історичні джерела, місто засноване у 1662 році. До 1962 року мало назву Станіслав. Перейменоване на честь відомого поета-демократа Івана Франка.
Нинішній Івано-Франківськ – це один з найбільших промислових і культурних центрів Західної України. Знайомлячись з його визначними місцями, архітектурою і пам'ятками, можна сказати, що місто, особливо його центральна частина, має цілком західноєвропейський вигляд. І це закономірно, з огляду на те, що тривалий час цим краєм володіла Польща, потім Австро-Угорщина, а з початку двадцятих років ХХ століття – знову Польща. Хоча із часів Київської Русі відомо, що Прикарпаття – це споконвіку українські землі. На цих землях процвітало потужне Галицько-Волинське князівство. На території області розташована і колишня столиця князівства – древнє місто Галич.
Важливо також відзначити, що в області налічується понад три з половиною тисячі пам'яток історії і культури, зокрема, костьоли, церкви, близько ста державних, громадських і приватних музеїв, в експозиціях яких відображена вся самобутність цього краю.
Але, говорячи про Галичину, насамперед слід пам'ятати, що головними її визначними місцями були і залишаються Карпати. А безцінним багатством – ліси. Лише на Івано-Франківщині вони займають площу близько 600 тисяч гектарів. А це, за словами голови обласної ради Ігоря Олійника, десять відсотків всіх лісів України.
Саме поєднання гір, лісів із санаторно-курортним лікуванням дає неповторний оздоровчий ефект. Унікальним також є тутешнє біорозмаїття. Досить сказати, що в регіоні ростуть такі види рослин, які не зустрічаються більше ніде у світі. Карпати також залишаються єдиним місцем у Європі, де водяться бурий ведмідь і рись.
Туристичним центром цього краю справедливо вважається місто Яремча, яке і стало місцем проведення міжнародного фестивалю «Різдво в Карпатах». Місто розташоване на висоті 665 метрів над рівнем моря і відноситься до зони бальнеологічних курортів з неповторними лісовими пейзажами і найчистішим гірським повітрям. Тут протікає річка Прут. Вона бере свій початок на північних схилах Говерли. Серед примітних місць слід також відзначити водоспад Пробой з ажурним мостом над ним. А ще цей район привабливий храмами ХVІ-ХІХ століть, побудованими у традиційному стилі народного церковного зодчества.
Поруч із Яремчею, усього за 30 кілометрів від неї, у селищі Поляниця розташований знаменитий гірськолижний курорт «Буковель». До речі, кататися на гірських лижах можна також у Яблуниці, Вишковому, Косові і Верховині.
Усім гарний відпочинок взимку в Карпатах. Але, на мій погляд, він набагато цікавіший і різноманітніший у весняні і літні місяці. У цей час, за словами заступника начальника управління туризму Івано-Франківської облдержадміністрації Григорія Мельника, до послуг відпочивальників різноманітні кінні, велосипедні і пішохідні туристичні маршрути, які прокладені фахівцями по мальовничих місцях Карпат, зокрема, на найвищу гору України Говерлу, що піднімається на 2061 метр над рівнем моря, на гору Піп-Іван висотою 2028 метрів, по заповіднику «Скелі Довбуша».
Ті, хто не любить велосипедних, кінних або піших переходів, можуть скористатися «Карпатським трамваєм». Вузькоколійна Мізенська лінія – це своєрідний раритет ХІХ століття. Призначена вона була для вивезення заготовленого в горах лісу, а зараз справно обслуговує один з місцевих туристичних маршрутів.
Крім того, навесні і влітку у Прикарпатті проходить безліч етнографічних фестивалів і змагань, зокрема, з таких екстремальних видів спорту, як дельтапланеризм і скелелазіння. Великі можливості відкриваються в Карпатах для любителів водного туризму. До їхніх послуг пропонується ціла низка маршрутів, зокрема, сплав на каяках, байдарках, катамаранах або плотах по стрімких гірських річках Біла, Черемош або Прут.
Досить привабливий, на мій погляд, сплав на плотах-рафтах по Дністру. Цей водний маршрут проходить по дуже гарному Дністровському каньйону. Його довжина – близько ста кілометрів. Він підходить більше для людей, одержимих романтикою, які полюбляють готувати їжу на багаттях і ночівлі в наметах.
Важливою цінністю даного маршруту є і те, що, прибувши до устя Збруча і висадившись на берег, можна автобусом протягом години-півтори доїхати до древнього міста-фортеці Кам'янця-Подільського. Протягом дня ознайомитися з його визначними пам'ятками, а увечері поїздом виїхати до Одеси або Києва. Зробивши, таким чином, своєрідну «кругосвітню» подорож.
Звичайно, нинішня фінансово-економічна криза – не кращий час для відпочинку і розваг. Однак для тих, у кого знайдуться на це кошти, врешті-решт буде чудова можливість ближче познайомитися з рідною країною, самим переконатися в тому, що ми одна з найдавніших європейських націй з дуже багатими традиціями, що йдуть своїми коренями в сиву давнину. Крім того, вирішивши провести відпустку на території України, зокрема, у Прикарпатті, ми не лише збережемо свої валютні нагромадження, але і будемо сприяти розвитку вітчизняної туристичної інфраструктури, що, погодьтеся, теж важливо.
