Дивні речі часом відбуваються у навколишньому світі. Люди починають поводитися так, що саме час запитати: куди ж все-таки веде їх пані еволюція? Чи вдається людині стати кращою? Чи загальна примітивізація сучасного світу, коли людина повинна бути чимось на кшталт трансформера, готового за будь-яку ціну вписатися у будь-яку ситуацію, неминуче калічить душу, змушує забути про вічні людські цінності?
Не ведая притворства,
лжи и фальши,
Без жалости, сомнений и стыда
От нас уходят дети много раньше,
Чем из дому уходят навсегда.
Ці слова поета Ігоря Губермана дуже точно відображують складність спілкування батьків з підростаючими дітьми. Світи – дитячий і дорослий – певної миті починають існувати паралельно, практично не перетинаючись. Із взаємин поступово зникають взаєморозуміння, душевність і теплота. Втрата цієї людської близькості аж ніяк не безневинна, як вважається у багатьох напрямах сучасної раціональної психології. Діти втрачають канали, по яких можна засвоювати досвід батьків, і найчастіше вчаться не на чужих, а на своїх помилках. А дорослі залишаються без такої важливої, особливо в похилому віці, підтримки. Коли й чому це відбувається, сказати дуже складно. Але безперечним залишається одне: всі ми родом з дитинства. І саме там слід шукати причини всього, що відбувається в дорослому житті.
Як писав видатний психолог Лев Семенович Виготський, перехідний вік містить у собі два ряди процесів. Натуральний ряд становлять процеси біологічного дозрівання організму (зокрема статевого), соціальний ряд – процеси навчання, виховання, соціалізації в широкому розумінні цього слова.
Процеси ці завжди взаємопов’язані, але не синхронні. По-перше, різні темпи фізичного й психічного розвитку. Один хлопчик або дівчинка у 14-15 років виглядає вже майже дорослим, другі діти – тільки-но починають розставатися з дитинством. Такі ж значні розходження існують і в психічному розвитку, в інтересах, у розумовій зрілості, рівні самостійності дітей. Причому розходження ці – не виняток, а правило. По-друге, існують великі внутрішні диспропорції: окремі біологічні системи організму можуть дозрівати в різний час. Ще більше варіацій у психіці: підліток може бути в чомусь уже дорослим, а в чомусь – ще зовсім дитиною. Пласти дитинства в ньому дивовижно поєднуються із пластами дорослості.По-третє, соціальне змужніння за часом не збігається з фізичним. Фізичне дозрівання підлітків відбувається значно швидше й завершується раніше. Із соціальним же дозріванням справа набагато складніша. Терміни навчання за останні роки помітно подовжилися. Сучасна молодь навчається довше, ніж її однолітки в минулому. Навпаки, середній вік вступу у шлюб (зокрема у цивільний) знизився. Молоді люди раніше заводять власну сім’ю, хоча деякі з них ще якийсь час зберігають матеріальну залежність від батьків.
Підліток часто цікавиться тим, чим цікавляться його друзі або компанія, у яку він хоче увійти. Тобто зміст його інтересів насамперед визначається метою спілкування з однолітками. Відомий феномен «моди на інтереси», тобто, на захоплення, що мають для підлітка (найчастіше 11-12 років) ситуативний, тимчасовий, але безоглядний і найцінніший характер. Подібні захоплення можуть виявитися сумнівними.
Для підлітка характерні надмірні захоплення, які реалізують його потребу в активному, самостійному, творчому пізнанні («оволодінні світом»). Найчастіше вони не пов’язані з навчанням. Це можуть бути комп’ютери, музика, живопис, театр, література, вирощування квітів, вивчення рідкісних іноземних мов, заняття модними або екзотичними видами спорту, утримання незвичайних тварин, колекціонування, добування інформації (клуби фанатів) і обмін нею в компаніях.
У цей важкий для підлітків час вони дуже часто потрапляють у залежність від тютюну, наркотиків, алкоголю, поганої компанії.
У підлітковому віці (сьогодні таким вважається період з 11 до 16 років) дуже важливо вчасно помітити й правильно відреагувати на особливості поведінки дітей, пов’язані із прагненням владарювати, підкоряти собі оточення, із проявами підвищеної, немотивованої жорстокості.
Звірик
Ні, мова йтиме не про тварину. А про дитину, чия поведі
