Говорячи про шляхи виходу із кризи, фахівці дедалі частіше звертаються до пошуку нових форм організації праці – ефективніших і раціональніших, у порівнянні з наявними, бачачи саме в цьому резерв додаткових, раніше невикористаних можливостей.
Одним з варіантів організації успішної роботи в сучасних умовах може стати створення кластерів – структур, що поєднують схожі або різні за сферами діяльності підприємства, які працюють спільно, маючи єдину, наприклад, юридичну, транспортну службу, єдину бухгалтерію. Таке співтовариство дозволяє значно знизити ступінь ризиків невиконання взятих зобов'язань, оскільки якщо виникають труднощі у одного підприємства, його оперативно підтримує інший член кластера (фінансово, наданням виробничих площ, транспорту, пошуком ринку збуту). Ця обставина, до речі, є дуже важливою для іноземних інвесторів. Провадячи переговори про реалізацію довгострокових проектів, вони воліють мати справу не з поодинокими фірмами, а з кластерами.
В Одеській національній академії харчових технологій, з ініціативи ДП «Агентство регіонального розвитку» Одеської обласної організації роботодавців, відбулося засідання робочої групи щодо створення і впровадження кластерних моделей ведення господарства в Одеській області.
Керівництво академії на чолі з ректором Богданом Єгоровим зацікавлене у створенні кластера щодо переробки зерна. Це продиктовано двома обставинами. По-перше, на базі ОНАХТ створено інститут зерна. По-друге, питання забезпечення великих обсягів імпорту зерна державою названі серед стратегічних завдань. Однак подібний масштабний проект потребує на початковому етапі серйозної підтримки з боку облдержадміністрації та обласної ради. Зокрема, у питаннях підготовки інвестиційного паспорта території.
Президент транспортної інвестиційної групи «Тигр» Володимир Одинцов розповів про можливості залучення інвестицій по лінії Фонду ООН (ПРООН) «Україна-ХАБІТАТ». Його основна місія – розвиток регіонів через розвиток малого і середнього бізнесу шляхом реалізації місцевих інвестиційних програм під гарантії місцевих органів влади. Тобто, кошти (і чималі) виділяються фондом лише після того, як інвестори одержують докази важливості реалізації запропонованого проекту з погляду випуску конкурентоспроможної і безпечної продукції, підвищення рівня зайнятості населення, перспектив виходу проекту на самоокупну, а потім і на прибуткову роботу. А також за умови позитивного ставлення й посильної участі в його реалізації місцевої влади. Все це відображується в інвестиційному паспорті території.
Думку про те, що спочатку треба розробити нормативні документи (положення про кластер, договір, інвестиційний паспорт території), щоб конкретизувати поставлене завдання, підтримали і голова правління Одеської обласної організації роботодавців Леонід Шемякін, і генеральний директор регіонального фонду підтримки підприємництва в Одеській області Олексій Сороковський, і ректор ОНАХТ Богдан Єгоров.
На цьому шляху, щоправда, виникає кілька перешкод.
Насамперед, за роки незалежності людям так наполегливо доводили, що успішною може бути лише індивідуальна робота на себе, що швидко переорієнтовуватися на інший світогляд у підходах до ділової співпраці, звичайно, не вдасться. Адже одним із принципів діяльності кластера є принцип підтримки інших учасників заради інтересів спільної, а, отже, і власної справи. Саме про ці труднощі говорив на засіданні комерційний директор ТОВ НПФ «Екофарм» В. Ковтун. Ця фірма є лідером першого кластера, що формується в Болградському районі.
Крім того, спільна робота не знижує, а, навпаки, підвищує ступінь відповідальності всіх учасників процесу за остаточний результат. Готовність відповідати підвищеним вимогам – теж одна з важливих умов успішної реалізації кластерної моделі. І далеко не всіх, хто хотів би стати учасником кластера, така перспектива потішить.
Депутат Одеської міської ради Сергій Черненко запропонував спробувати організувати кластери там, де вже існують різні форми кооперації між підприємствами, наприклад, у виноробній галузі. На його думку, знання людьми одне одного і можливостей своїх підприємств дозволить швидше оформити кластер і залучити для його розвитку (від вирощування сировини до репрезентації виноробної продукції на вітчизняному і закордонному ринках) серйозне зовнішнє інвестування.
На завершення обговорення учасники зустрічі дійшли висновку, що треба постаратися підготувати документи, у яких чітко будуть прописані всі взаємини, які виникатимуть між учасниками кластера. А також звернутися до підприємців у районах області із проханням висловити свої ідеї з приводу того, які підприємства і заради досягнення якої мети могли б об'єднати свої зусилля. Крім того, це питання заслуговує серйозного обговорення на сесії обласної ради. Адже, якщо пошукати, практично в кожному районі можна знайти можливість створення кластерної структури на основі підприємств, що займаються вирощуванням або переробкою сільгосппродукції. І розгляд цього питання, як антикризового заходу, спроможного забезпечити стійкішу і прибутковішу роботу сільгоспвиробників, у вищому органі місцевої законодавчої влади треба готувати вже сьогодні.
Із цією метою для обговорення були запропоновані проекти звернень на адресу голови Одеської облради і голови облдержадміністрації. Після внесення відповідних доповнень і уточнень всіма учасниками робочої зустрічі вони будуть направлені Миколі Леонідовичу Скорику і Миколі Дмитровичу Сердюку.
