Славетні і давно забуті традиції меценатства відроджуються у селі Кричуновому.
Упродовж кількох останніх років місцеві фермери Ігор Біцин, Віктор Білецький, Євген Овчар допомагають Кричунівській ЗОШ І – ІІІ ступенів (директор школи Людмила Олександрівна Грабовська). Чимало підприємців сприяють роботі літнього пришкільного табору, допомагають із завезенням вугілля, закуповують всім учням новорічні подарунки.
Та найбільш урожайним на спонсорську допомогу був 2008 рік. Щедрі врожаї на полях та нивах розчулили хліборобські серця і розкрили їхні гаманці. Тим більше, що сільській школі виповнилося 20 років з дня її відкриття. Такий проміжок часу для людини – невеликий, але для приміщення, де навчаються, граються і, чого гріха таїти, бешкетують діти, – вік немалий. Тож від вхідних дверей залишились тільки назва та декілька рейок. Лінолеум в класах перетворився на лахміття, і часті латання та поточні ремонти проблеми розв’язати не могли. Піклувальна та шкільна ради звернулися по допомогу до місцевих підприємців, і приємно були вражені, коли майже усі з них відгукнулися. Ділову пропозицію подав Євген Овчар: кошти потрібно виділяти відповідно до кількості землі, яка перебуває у фермерському користуванні. І справедливо, і сума у шкільну казну надійде солідна. Якщо перефразувати народну приказку, суто кричунівське висловлювання звучатиме так: «З сотки по гривні – школі ремонт». Результат був вражаючим. Зібраного вистачило на нові двері, покриття підлоги та ремонт шкільних приміщень.
Тому хочеться поіменно назвати усіх благодійників, щоб батьки знали, кому дякувати за тепло і затишок, створений для їхніх дітей. Це товаровиробники Євген Овчар, Олександр Романовський, Олександр Огороднюк, Володимир Грабовський, Леонід Вишневський, Георгій Мартинов, Віктор Білецький, Руслан Лисий, підприємці Артур Саркісян, Валерій Ржепушевський, Світлана Сінчук, Олександр Рум’янцев, Петро Колєснік, Сергій Березянський та Світлана Крушельницька.
Додам, що більшість цих людей мають дорослих дітей, які вже давно вивчилися, дехто з них навіть не живе в нашому селі, а для Артура Саркісяна Україна стала другою батьківщиною. Проте всі вони розуміють, що школа – серце села, і доки вона є, як не сумно про це говорити, доти живе й село.
Звичайно, дбають про красу і добробут рідної школи вчителі, батьки і діти. Щороку батьки власноруч ремонтують класні кімнати, в кожній створюються домашній затишок та індивідуальний колорит. Чудово обладнано класи для навчання учнів початкових класів вчителів Людмили Анатоліївни Ржепушевської, Наталі Василівни Овчар, Лариси Володимирівни Казак. Стильний, сучасний ремонт зроблено також в кабінеті директора, в учительській, кабінеті виховної роботи. На це виділили власні кошти директор школи Людмила Олександрівна Грабовська, заступники директора Галина Анатоліївна Поліщук і Зінаїда Анатоліївна Лиса.
Майстриня-вишивальниця Ірина Георгіївна Кірсанова подарувала школі вишиті портрет Т.Г. Шевченка і «Заповіт», які гармонійно вплелися в загальношкільний інтер’єр.
Святкування першого вересня було вишуканим і урочистим, адже дітвора ювілейний, двадцятий раз переступала поріг рідної школи. Сценарій дбайливо підготували Наталя Федорівна Завала разом з директором сільського БК Володимиром Борисовичем Рум’янцевим. Тож весела музика, пісні, танці зробили свято пам’ятним, вражаючим. І, як заведено, на шкільні іменини сільський фельдшер Василина Ярославівна Віктоняк спекла запашний рум’яний коровай, яким частувала всіх присутніх.
Сьогодні у школі вирує життя, педагогічний колектив не думає про поточний ремонт, а займається суто професійними справами – сіє розумне, добре, вічне.
Милуючись чистими та світлими приміщеннями рідної школи, хочеться побажати, щоб багатилися щедрим урожаєм лани наших хліборобів, добробутом повнилися господарства підприємців. Щоб щедрими були спонсори, а їхня доброчинність винагороджувалася сторицею.
