«Каждому городу нрав и права ...» Услід цій цитаті з Георгія Сковороди хочеться додати: «Кожному місту, району і селу Одещини потрібні свій герб і прапор». Основи створення місцевої символіки обговорювалися на семінарі, що відбувся нещодавно в селі Молодіжному Овідіопольського району.
Овідіопольцям справді є що показати і розповісти в цьому плані. Зразки місцевої символіки тут уже офіційно затверджені в половині населених пунктів, а розроблені – так і взагалі для всіх. І це не просто ігри для дорослих людей. Так, голова Овідіопольської райради Володимир Левчук з усмішкою згадує, як кілька років тому район підписував договір про співпрацю із Тчевським повітом Польщі. На сором нашим землякам з’ясувалося, що у них просто немає своєї символіки, щоб розмістити її на відповідних паперах і сайтах. Ніби прийшов на важливу ділову зустріч, у тебе попросили візитку... а немає. Довелося терміново виправляти ситуацію.
Відверто кажучи, з такою проблемою стикалися не лише українці. Наявність власної символіки у всіх територіальних громад – одна з вимог для вступу в ЄС. Тому тій же Болгарії довелося протягом півтора року провести колосальний обсяг робіт, залучаючи фахівців від України до Франції. Адже справжній герб повинен бути не просто гарною картинкою, а відповідати ще багатьом вимогам – історичним і геральдичним.
– Розумієте, у нас багато стереотипів, і один з них – ставлення до геральдики, – говорить член геральдичної колегії при облраді, голова Південного відділення Українського геральдичного суспільства Петро Бондаренко. – Більшість пострадянського населення переконана, що «герби є лише у дворян, міст і божевільних». Тобто, сама постановка «герб села» – дивує багатьох. І потрібно працювати. Але це не повинно відбуватися примусово, тому що «начальство тисне». А то у нас всі села Одеської області захочуть, наприклад, мати на гербі колосся і виноград. Якщо до цього прислухатися, то можна взагалі зробити одразу один герб для всіх...
Про улюблену справу Петро Вікторович може говорити годинами. Які кольори і їхні поєднання можна використовувати, а які ні, як повинні бути розташовані символічні фігури і ще безліч нюансів. Не менш важливе і питання уніфікації – сама форма щитового герба і його обрамлення вже повинно говорити про те, кому належить герб – місту, селу чи району.
– Це потрібно не лише для міжнародних контактів – це потрібно всім нам, – вважає заступник голови обласної ради, голова геральдичної колегії при Одеській облраді Георгій Арабаджи. – Геральдичні знаки втілюють певну державну культуру, історію, традиції. Це не чиясь примха, а вимога сьогоднішнього дня. І якщо ми хочемо відповідати міжнародним стандартам, нам необхідно цією справою серйозно займатися. Тому облрада вирішила перейти до системної роботи. У нас вже накопичено певний досвід у містах, районах, але все це повинно ґрунтуватися на абсолютно науковій основі.
Обласна геральдична колегія діє вже півтора десятка років (Георгій Іванович очолює її роботу з 1998-го року). За його словами, восени цього року повинен відбутися ще один подібний семінар – але вже розширений, тижневий. Там представники місцевого самоврядування зможуть репрезентувати проекти своєї місцевої символіки і обговорити їх з фахівцями. Вже в наступному році планується проведення обласної краєзнавчої виставки на базі краєзнавчого музею, а в перспективі – видання спеціальної ілюстрованої книжки.
