Той, хто хоча б раз намагався розводити кролів, знає, що головним недоліком кролівництва є велика сприйнятливість цих тварин до хвороб. Не встигаєш вчасно зробити щеплення, вважай, що залишився без поголів’я. Саме це, переважно, і відбиває бажання у людей утримувати в своєму домашньому господарстві вухатих. Проте, виявляється, що не один рік існує метод, за яким кролі взагалі не хворіють, не отримуючи при цьому щеплень, за короткі терміни набирають кондиційну вагу і швидко розмножуються. Понад рік застосовує цей метод житель Саврані Сергій Чумаченко.
Захоплення кролівництвом у Сергія виникло давно. З цього питання він перечитав чимало спеціальної літератури. Якось в одному сільськогосподарському журналі натрапив на рекламне оголошення луцької фірми, яка займається екокролівництвом на основі методу Ігоря Михайлова. Зацікавився і налагодив контакт. З Луцька йому прислали диск з відеофільмом та комплект ксерокопій креслень клітки. Оскільки копії були дуже неякісними, над виготовленням клітки С. Чумаченко працював майже всю зиму. Далі постало питання про маточне поголів’я. Не знайшовши самок і самців, які б відповідали його запитам, Сергій вирішив придбати їх в головній фірмі І. Михайлова, що розташована у Санкт-Петербурзі. З цією метою він разом з товаришем на його автомобілі вирушив до Північної Пальміри. Разом з двома кролицями та двома кролями придбав і пакет документів, який дозволяє на законних підставах розводити кролів за даним методом.
В чому ж полягає цей метод? Розробив його житель Санкт-Петербурга І.М. Михайлов, який помер кілька років тому. За професією він був актором, але на дозвіллі займався кролівництвом. Проштудіювавши чи не усю вітчизняну та зарубіжну наукову літературу, присвячену питанням кролівництва, та використавши власний досвід, він з’ясував причини підвищеної сприйнятливості кролів до хвороб. Першою з них є те, що ці тварини мешкають у тісних клітках, де дихають випарами власних відходів, особливо сечі. Тому Михайлов розробив конструкцію такої клітки, де кролі дихають чистим повітрям. Цього було досягнуто за рахунок підлоги з рейок, прилаштованих не суцільно, та стічного бункера, по якому відходи стікають у спеціальний вузький резервуар. Наступна причина полягає у способі годівлі кролів.
Побутує думка, що годувати кролів необхідно тричі на день. І . Михайлов підрахував, що ці тварини у середньому за добу підходять до годівниці 80 разів, а отже, корм в ній повинен бути постійно. При чому витрата кормів не є більшою, ніж за триразової годівлі. Також має значення і те, чим годувати тварин. За методом Михайлова, кролів годують лише сіном і гранульованим комбікормом. Овочі та замішані на різних рідинах корми виключають, бо вони приваблюють мух, які, як відомо, є рознощиками інфекцій. Вода в поїлках влітку повинна бути охолодженою, а взимку – підігрітою до температури тіла кролів. Годівниці і поїлка розраховані таким чином, що в них закладаються корми і вода в обсязі, необхідному на тиждень. На стільки ж вистачає і резервуара для відходів. Як вважає С. Чумаченко, це дуже зручно як для людей, зайнятих на роботі, так і для пенсіонерів.
Кролі, вирощені за методом Михайлова, дуже швидко ростуть і розвиваються. У віці чотирьох з половиною місяців і самки, і самці досягають статевої зрілості і можуть вступати в злучку. А у п’ятимісячному віці набирають кондиційної ваги 4 – 6 кг. Тому таких кролів називають акселератами. За даним методом можна розводити кролів будь-якої породи.
В перевагах методу Михайлова Сергій Чумаченко переконався на власному досвіді. Завдяки швидкому розвиткові кролі розмножуються у геометричній прогресії. Їхнє м’ясо є екологічно чистим, майже без жиру. Хутро за якістю не поступається шиншилі. А оскільки кролі-акселерати взагалі не сприйнятливі до хвороб, то не потрібно витрачати кошти на щеплення та ліки.
Перелічувати всі нюанси даного методу немає сенсу, головне, що він діє. Як сказав Сергій у розмові з нами, він готовий до співпраці з іншими кролівниками району. Усім, хто побажає розводити кролів за методом Михайлова, С. Чумаченко надасть консультації, поділиться з ними своїм досвідом. Гадаємо, що завдяки цьому кролі-акселерати в подальшому майбутньому стануть складовою частиною не лише домашніх господарств багатьох жителів району, а, можливо, й деяких агроформувань.
