Ізмаїльці попрощалися з моряком, який загинув на «Марафоні»

15 липня ізмаїльці попрощалися зі своїм земляком, Сергієм Вартенковим, який загинув при захопленні сомалійськими піратами судна «Марафон». У Сергія залишилося троє дітей – неповнолітні донька і сини. Спокійно дивитися на них, розгублених і збентежених, було неможливо...

Нагадаємо, 7 травня суховантаж «Марафон» був захоплений сомалійськими піратами, які, одержавши за нього викуп у розмірі мільйона трьохсот тисяч доларів США, відпустили судно з екіпажем, у якому було вісім ізмаїльців, на волю 23 червня. Того ж дня стало відомо, що ще при захопленні судна загинув зварник Сергій Вартенков, а кок Георгій Гусаков був поранений у ногу.

Як повідомила в.о. міського голови Ізмаїла Ірина Рудніченко, всі витрати на похорони моряка, який загинув на «Марафоні», а йдеться орієнтовно про 10 тисяч гривень, взяла на себе Ізмаїльська міська рада.

За наявною інформацією, Сергій Вартенков – перший український моряк, який загинув у полоні у піратів.

– Але давайте не будемо відкривати сумного рахунку, – сказав присутній на похоронах радник Уповноваженого Верховної Ради щодо прав людини Ніни Карпачової Валерій Аблазов. – Будемо сподіватися, що це перша і остання жертва морських піратів.

На запитання про виплати компенсацій Валерій Аблазов відповів, що вирішення цього питання буде цілком залежати від порядності судновласника, оскільки у моряків "Марафону" не було договору Міжнародної транспортної федерації.

– На наш погляд, – сказав він, – згідно з відповідним українським законодавством, дітям повинна бути призначена пенсія за втратою годувальника.

– Принципова позиція Ніни Карпачової полягає в тому, що держава повинна боротися з морським тероризмом превентивно, а не після фактів захоплень суден, – далі сказав керівник прес-служби Уповноваженого щодо прав людини Геннадій Кириндясов. – Тобто, потрібно залучати міжнародні профспілки, роз'яснювати морякам їхні права, домагатися можливостей руху суден безпечними маршрутами або із суднами супроводу. Тут велике поле діяльності як для Міністерства закордонних справ країни, так і для громадських організацій. До цієї роботи повинні долучатися і профспілки нашої країни. У той же час, як вважає омбудсмен, відповідні силові дії повинні бути виключені, бо це може значно погіршити ситуацію.

За словами представників омбудсмена, вона також висуває пропозиції про створення на міждержавному рівні відповідного об'єднання щодо боротьби з піратством.

– На жаль, доводиться чути у відповідь на владних поверхах, що в України сьогодні фактично немає свого потужного морського флоту, – поскаржився Валерій Аблазов. – Так, ситуація ускладнюється тим, що на сьогодні Україна, як держава, здебільшого втратила свій флот: по суті зникло Чорноморське пароплавство, що базувалося в Одесі, у вкрай тяжких умовах сьогодні працює ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», розташоване в Ізмаїлі, у чому ми могли переконатися навіч, побувавши в ньому після похорону загиблого моряка. Але ж йдеться насамперед про людей. Ніхто не закривав українські вищі навчальні заклади, що далі готують фахівців флоту. Нікуди не виїхали з країни наші моряки, які змушені сьогодні іти на іноземні судна під чужі прапори. І ситуація ускладнюється тим, що власником судна може бути один підприємець, власником вантажу – другий, команда на таких суднах інтернаціональна. Тим більше, у такій ситуації треба поєднуватися із сусідніми морськими державами для боротьби з піратством. Воно, як ми всі розуміємо, починається не в сомалійських сільцях, а, цілком можливо, у зовсім інших, цілком цивілізованих, місцях, де злочинні синдикати, незважаючи на життя людей, планують піратські вояжі, і поки що їм вдається одержувати мільйонні прибутки.

…І нам, ізмаїльцям, залишається сподіватися, що голос розуму візьме гору, і морському бандитизму буде покладено край. Але тут, справді, необхідні зусилля всього світового співтовариства. І голос України повинен бути чутний. Оскільки волею долі або зі спланованих причин найчастіше потрапляють у полон українські моряки, зокрема жителі нашого міста. Не можна допустити, щоб множилася кількість дітей, які залишилися без батьків...