Відкрита студія
Осінні тенденції ринку праці на Одещині
У День знань прямий ефір програми «Відкрита студія» телерадіокомпанії «Глас» був присвячений працевлаштуванню населення. На запитання ведучої Євгенії Ніжинської, а також радіослухачів і телеглядачів щодо стану ринку праці на даний час, тенденцій працевлаштування безробітних в Одеському регіоні в осінній період відповідала перший заступник директора Одеського обласного центру зайнятості Людмила Семенівна Пугачова.
Ведуча:– Почалась осінь, літо позаду, – а значить, і період сезонних робіт. Людмила Семенівно, які відмінні риси сезонних заробітків цього літа?
Л.С. Пугачова:– Що стосується Одещини, то сезонність робіт – природне явище для нашого регіону. Крім того, що наша область – сільськогосподарський регіон, вона ще має і курортну привабливість для туристів. Тому сезонність робіт у нас виражена трохи більше, ніж в інших регіонах. Що ж стосується цього року, хоча він і кризовий, морська привабливість Одеси та Одещини, та й сільськогосподарські роботи, які необхідно виконувати, вплинули на те, що центри зайнятості відчули у травні – на початку червня попит на працівників на ринку праці. В цей період збільшилась кількість вакансій. У сільській місцевості цей процес був дещо тривалішим – весь червень та початок липня. Вільні вакансії були пов’язані з сільськогосподарськими роботами. А ось в Одесі та в інших містах – з курортним напрямом: у сфері торгівлі, обслуговування тощо. Можна говорити про те, що тенденції сезонних робіт були такими ж, як і щороку. Хоча, звичайно, цього літа таких робочих місць було набагато менше. І все одно, літній період, з точки зору зайнятості, був спокійнішим у порівнянні з кінцем минулого року і початком поточного.
Ведуча:– Які категорії населення в основному задіяні в сезонному бізнесі?
Л.С. Пугачова:– Я можу відповісти на це запитання з урахуванням того, які вакансії у нас були. Здебільшого потрібні були представники робітничих професій. А ось професії службовців в цей літній період користувалися меншим попитом.
Ведуча:– Зараз діти пішли до школи, студенти – на навчання, викладачі повернулися на свої робочі місця. Чи був додатковий потік людей, що залишись без роботи?
Л.С. Пугачова:– Ні, поки що не було. І я думаю, що у вересні, як мінімум, ще буде спокійна атмосфера на ринку праці як в сільській місцевості, так і в містах. Наприкінці вересня – на початку жовтня в містах почнеться пожвавлення на ринку праці через закриття сезонних робочих місць. У селах цей процес відтягнеться трохи далі, десь до кінця жовтня – початку листопада.
Ведуча:– Раніше було так, що і професори, і студенти виїжджали в села, де допомагали збирати врожай. Чи є сьогодні така форма роботи? І чи затребувана вона в селах взагалі?
Л.С. Пугачова:– Таких масштабів, про які Ви зараз говорите, вже давно немає. Адже кількість ручної праці в сільськогосподарському виробництві значно зменшилась. Але все одно, ще є такі напрями, де необхідна ручна обробка культур, наприклад, у виноградарстві. Вакансії у нас з’являються регулярно, і ми залучаємо безробітних до цих робіт.
Ведуча:– На які спеціальності сьогодні є попит? І які є пропозиції для безробітних у центрах зайнятості?
Л.С. Пугачова:– Попит є завжди на працівників торгівлі, зокрема продавців продовольчих та непродовольчих товарів. Як не дивно, але у нас багато вакансій бухгалтерів. Хоча, і в центрах зайнятості на обліку перебувають багато бухгалтерів, проте вакансії для них у нас є. Також потрібні електрогазозварники, токарі, тобто на ринку праці користуються попитом робітничі професії. Я не скажу, що таких вакансій сотні. Але десятки в базі даних у нас постійно є. Не користуються попитом менеджери та економісти. Економістів на ринку праці вже давно надлишок, як і юристів. У зв’язку з кризовими явищами на обліку в центрах зайнятості більше стало осіб з освітою менеджерів різної градації, інженерів, адміністраторів…
Ведуча:– Ви кажете, що є попит на бухгалтерів, хоча і багато безробітних з такою професією. Ці особи не знаходять собі місця на тих підприємствах, куди їх направляють на роботу. Чому?
Л.С. Пугачова:– По-перше, область у нас велика, і не завжди співпадає місце проживання безробітного з місцем розташування підприємства, де потрібні фахівці. По-друге, не дивлячись на те, що в нас кризовий момент, роботодавці висувають високі вимоги до кандидатів, яких вони хочуть взяти на роботу. На жаль, можливості претендента не завжди співпадають з вимогами роботодавця. Іноді в зарплаті буває дисонанс: те, що дає роботодавець, не влаштовує безробітного. До речі, це характерно не тільки для бухгалтерської професії.
Ведуча:– Але ні для кого не секрет, що є такі безробітні, які не мають бажання шукати собі роботу і працевлаштовуватись.
Л.С. Пугачова:– У нас в центрі зайнятості є такий девіз: «Робота існує для тих, хто її активно шукає». Інше питання, що з різними цілями звертаються до нас наші клієнти. Ми вважаємо, що вони всі шукають роботу. Але в реалії виявляється зовсім не так. Багато хто хоче просто отримувати допомогу по безробіттю. Таким людям дуже складно знайти роботу. Але ми з ними працюємо і активуємо до пошуку роботи тими методами, які у нас є в арсеналі.
Глядач:– Я – підприємниця. Мешкаю в Одесі, бо тут у мене бізнес. Зареєстрована я в Овідіополі. Щоразу у мене виникає проблема зі здачею звітів: не завжди є можливість поїхати туди, а в Одесі не хочуть брати звіти, говорячи, що треба їхати здавати за місцем реєстрації. Якось можна вирішити цю проблему?
Л.С. Пугачова:– Наразі служба зайнятості запровадила електронну систему звітності. І можна навіть сидячи дома за комп’ютером передати всю звітність по інтернету. Державний центр зайнятості має свій акредитований Центр сертифікації електронних ключів. Всі роботодавці, які бажають скористатися новою формою звітності, можуть звернутися до центрів зайнятості за місцем реєстрації та отримати електронні ключі для своєї організації безкоштовно.
Глядач:– Я зараз працюю неповний робочий день. Чи може центр зайнятості запропонувати мені будь-яку роботу у вільний від основної роботи час?
Л.С. Пугачова:– Звичайно. Ви можете звернутися до найближчого центру зайнятості та скористатися усіма даними, які там є. Або піти на прийом до спеціаліста, який вам порекомендує роботу на неповний робочий день. Такі вакансії у нас є. Їх мало, але вони є. Отже, приходьте до центру зайнятості.
Глядач:– Я стала на облік до центру зайнятості і надала довідку про заробітну плату. Суму роботодавець чомусь написав меншу, ніж я заробляла – це, по-перше. А по-друге, сказали, що довідку будуть якимось чином перевіряти. Поясніть, що це і для чого? І на що буде впливати вказана заробітна плата?
Л.С. Пугачова:– Що стосується недостовірних даних, які вказав роботодавець, то ви маєте право пред’явити претензії роботодавцю та вирішити це питання з ним. Що стосується перевірки достовірності даних довідки, які вказав роботодавець, то практика їх перевірки в службі зайнятості існує вже давно. Це пов’язано з розміром виплати допомоги по безробіттю. В залежності від розміру заробітної плати і страхового стажу пошуковця, нараховується розмір допомоги по безробіттю. Ми відвідуємо роботодавців, дивимося первинні документи і робимо відповідні висновки. Якщо з вини роботодавця були вказані недостовірні дані в бік збільшення суми заробітної плати, а частіше за все, буває саме так, то роботодавець відшкодовує переплачену центром зайнятості суму. Але бувають випадки, правда, дуже рідко, коли роботодавці вказують в довідці занижену заробітну плату. В такому разі ми донараховуємо допомогу.
Глядач:– У мене проблема працевлаштування пов’язана з віком. Чи існує у нас будь-яке законодавство, яке б забороняло віковий ценз? І як взагалі з цим справи? Адже, коли пропонуєш свої послуги роботодавцю, дуже часто і навіть у більшості випадків запитують: «Скільки вам років?». І коли кажеш, що більше 50-ти, то на тебе вже дивляться як на «раритет».
Л.С. Пугачова:– В Конституції закріплено, що при працевлаштуванні не повинно бути дискримінації ні за статевими, ні за віковими критеріями. Юридично у нас такі питання не звучать. Ми при прийомі вакансій від роботодавця обговорюємо це. Але реально, я знаю, така проблема існує. Як можна це прокоментувати? Звичайно, молоді люди – найбільш працездатні, але й одночасно – найменш досвідчені. І ось на цій грані, сам роботодавець вирішує для себе, що йому важливіше. Зазвичай роботодавці висувають вікові вимоги для жінок – до 35 років, для чоловіків – трохи вище. Але в кожному випадку роботодавець висуває свої пріоритети – чи він хоче донавчити недосвідченого працівника, чи перенавчити або скористатися знаннями досвідченого.
Глядач:– Моя донька у 2008 році закінчила державний інститут (не буду називати, який). Вона вчилася на бюджеті. Закінчила з «червоним» дипломом. Для того, щоб отримати його, мала принести довідку з будь-якого місця роботи. Спеціальність доньки пов’язана з будівництвом та комунальним господарством міста. До цього часу вона не може працевлаштуватися. Скрізь потрібні працівники з досвідом роботи.
Л.С. Пугачова:– Кризові явища були відчутні у будівельній сфері, перш за все. Я не знаю, чи зверталася Ваша дочка до центру зайнятості. Якщо ні, то, звичайно, потрібно звернутися. Вакансії, які стосуються міського господарства, у нас є, і не тільки двірників. Ми будемо шукати їй роботу в житлово-комунальному господарстві, оскільки така можливість у нас зараз є. Може, вона захоче пройти курси перепідготовки, якщо має намір хоча б тимчасово працевлаштуватися.
Ведуча:– Як часто ви стикаєтесь з такою проблемою?
Л.С. Пугачова:– Достатньо часто буває так, що випускники, яким видано направлення на те чи інше підприємство, не можуть на ньому працевлаштуватися і приходять до служби зайнятості. Але проблема в тому, що поки особа не принесе відкріплення з підприємства, куди її направили, ми не можемо взяти безробітного на облік. Ця проблема є вже багато років для багатьох випускників.
Наприкінці бесіди перший заступник директора Одеського обласного центру зайнятості звернулась до випускників, які закінчили школу в цьому році: «В пресі була інформація про те, що багато професійно-технічних училищ не набрали студентів. Тому раджу молодим людям, які ще не є студентами, звернутися до цих навчальних закладів аби придбати гарну робітничу спеціальність. Адже це реальні гроші в руках. Тим більше, що до кризи робітничі професії користувалися популярністю на ринку праці. Якщо є шанс за рік-два придбати професію – ним слід скористатися. А здобувати вищу освіту можна і працюючи, якщо є бажання. А з професією ви зможете заробити гроші і для себе, і для своєї родини».
Наостанок Людмила Семенівна Пугачова привітала усіх школярів та студентів з Днем знань і побажала успіхів у придбанні знань не тільки книжкових, а й професійних.
