Міжнародний проект – перші кроки
Місцева інтеграція біженців
Нещодавно відбулася зустріч заступника директора Одеського обласного центру зайнятості Степана Степановича Будзаря з представниками Регіонального Представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців. Метою зустрічі стало обговорення етапів реалізації в Одеському регіоні проекту «Місцева інтеграція біженців у Білорусі, Молдові та Україні», який фінансується Європейським Союзом. Метою проекту є удосконалення нормативно-правової бази та впровадження організаційно-методичних заходів щодо інтеграції осіб, яким надано статус біженця, в українське суспільство на період до 2012 року. Для виконання цього проекту в березні поточного року були обрані три області України, в числі яких Одеса визначена пілотним регіоном.
Восьмого вересня до Одеського обласного центру зайнятості завітали заступник Регіонального представника УВКБ ООН в Республіці Білорусь, Молдові та Україні Фуріо Де Анжелі, Радник з питань програми «Проект місцевої інтеграції біженців» Сергій Лаврухін, Старший регіональний радник з питань програми «Проект місцевої інтеграції біженців» Меліса Хаджиабдім, заступник Директора Департаменту у справах біженців та притулку Державного комітету з питань національностей та релігій Наталія Науменко, директор Благодійного фонду допомоги біженцям та переселенцям «Співчуття» Вікторія Тимофєєва. Заступник директора Одеського ОЦЗ та гості центру зайнятості розглянули питання щодо спонукання біженців до легального працевлаштування, шляхів мінімізації їх тіньової зайнятості, підвищення рівня професійної підготовки. Необхідними умовами для цього є координація зусиль органів влади, міжнародних та громадських організацій.
Першими кроками на шляху реалізації проекту «Місцева інтеграція біженців у Білорусі, Молдові та Україні» мають стати вирішення питань щодо подолання мовних бар’єрів, набуття біженцями основ правових та культурних знань, надання їм можливостей підтвердження професійних навичок та кваліфікації. Адже саме ці моменти, здебільшого, заважають особам, які отримали статус біженця, жити повноцінним життям в країні, яка надала їм притулок: працевлаштуватися й робити свій внесок в економічний розвиток приймаючої країни, брати активну участь в її житті та будувати власне майбутнє. Також під час зустрічі гості Обласного центру зайнятості та С.С. Будзарь обмінялись думками щодо внесення доповнень до чинної трьохсторонньої угоди з урахуванням Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2009 року за № 853-р «Про затвердження плану заходів щодо інтеграції осіб, яким надано статус біженців, в українське суспільство на період до 2012 року», з метою ефективнішої реалізації пілотного проекту на теренах Одещини.
Діана ШУМЕЙКО, заступник начальника оргвідділу Одеського ОЦЗ
Це потрібно знати
Подбайте про своє майбутнє сьогодні
Робота без документального оформлення трудових відносин робітника з роботодавцем – одна з характерних прикмет нашого часу.
«Тіньова» зайнятість спрямована проти людини, позбавляє її легального працевлаштування, оплати й охорони праці та здоров’я, соціального, пенсійного та медичного забезпечення, які здійснюються через Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Деякі недобросовісні роботодавці вдаються до найвишуканіших хитрощів. І що особливо прикро, щодо вчорашніх випускників навчальних закладів. Один з типових методів: приватний підприємець обіцяє прийняти на роботу юнака чи дівчину і пропонує пройти «випробувальний термін», зазвичай упродовж двох-трьох місяців. Контролює роботу, спонукає до старання, але нічого не платить, а потім говорить: «Ви нам не підходите!». І набирає інших простаків на таке «випробування», що фактично є протиправним використанням дармової праці своїх співвітчизників. Молоді й недосвідчені на власній шкірі відчувають «переваги» «тіньового» сектору праці, коли нехтують їхніми трудовими та громадянськими правами.
Частина найманих працівників нерідко вважає для себе прийнятним працювати в «тіні». Відтак, одних у «тіні» приваблює вища зарплата в «конверті», неоподатковувані заробітки, несплата внесків до соціальних фондів. Іншим подобається менша регламентованість робочого дня та спрощений порядок приймання на роботу: ні конкурсного відбору, ні податкових декларацій, навіть трудової книжки не вимагають. Лише потім багато хто з них зрозуміє свою необачність та шкодуватиме, що дав себе ошукати. Але, ніде правди діти, у працівника нерідко немає альтернативи, він ніби на роздоріжжі – або погоджуватись на працю та одержувати засоби до існування, або залишитися без роботи.
Якщо громадянин працює в «тіні», то він швидко відчує, що перебуває на «пташиних правах» і втрачає стабільність, упевненість у завтрашньому дні. Насамперед втрачає свій фіксований трудовий та страховий стаж, що особливо відчутно позначиться на розмірі майбутньої пенсії, який буде, очевидно, мінімальним, оскільки передбачених внесків до Пенсійного фонду роботодавець за працівника і нелегальний працівник за себе не сплачують.
При настанні пенсійного віку, незафіксований трудовий стаж ніяк не позначиться на розмірі пенсії, а можливо, і взагалі не дасть право громадянину на її отримання.
Для призначення пенсії обов’язковою умовою є наявність страхового стажу не менше 5 років. А у випадку настання інвалідності обов’язковою умовою є наявність страхового стажу для громадян:
l віком до 23 років включно – 2 роки;
l віком від 24 до 26 років включно – 3 роки;
l віком від 27 до 31 року включно – 4 роки;
l віком 32 роки і старше – 5 років.
Якщо зареєструватися як безробітному, виплата допомоги по безробіттю також буде мінімальною, оскільки тільки офіційно оформлена робота на страхових засадах є гарантією різних допомог. Крім цього, особа без оформлення трудових відносин з роботодавцем нерідко втрачає виплати «лікарняних», «декретних», компенсацій за період перебування на екзаменаційній сесії, а той, хто працює легально, але одержує за відомістю мінімальну зарплату, а решту – в «конверті», також потерпає від обмеження соціальних виплат, адже у разі настання страхового випадку всі виплати будуть нараховуватися з мінімального розміру.
Виведення з «тіні» роботи та заробітної плати, легалізація трудових відносин і найманих працівників та сплата податків і відрахувань до соціальних Фондів – це в першу чергу соціальні гарантії працівників сьогодні та гарантоване їх майбутнє завтра.
Використання нелегальної робочої сили, неукладення чи несвоєчасна реєстрація трудових договорів між підприємцями – фізичними особами та найманими працівниками є порушенням законодавства про працю. А це тягне за собою адміністративну відповідальність. Лише додержання працедавцем трудового законодавства та законодавства про зайнятість гарантує стабільний прибутковий бізнес і дасть змогу уникнути непорозумінь із найманим працівником та контролюючими органами.
Для забезпечення матеріального статку своїх дітей і своєї старості, кожен повинен подбати про це замолоду.
Запрошуємо до обговорення теми офіційного працевлаштування на web-сторінці:www.dcz.gov.ua/ode/control,де можна відповісти на питання: «Яку роботу ви вважаєте гідною для себе?».
ПОДБАЙте ПРО СВОЄ МАЙБУТНЄ СЬОГОДНІ!
Надія ГЄРБЄЙ, начальник оргвідділу Одеського ОЦЗ
Нам пишуть
«Щиро вдячний спеціалістам Державної служби зайнятості»
«Добрий день! Пише вам зі словами подяки колишній безробітний, що перебував на обліку у вашому центрі зайнятості, – Володимир Дмитрович Умаров. Так сталося, я залишився без роботи, і мені довелося звернутися за сприянням у працевлаштуванні до Кілійського районного центру зайнятості. Поки тебе ця проблема не стосується, ти не знаєш і не розумієш, наскільки добре, що існує така форма підтримки безробітних у кризовій ситуації, як Державна служба зайнятості. За час перебування на обліку мене приємно вразили уважність та чуйне відношення спеціалістів до шукачів роботи. І фахівці відділу організації працевлаштування, і фахівці відділу активної підтримки безробітних під час надання індивідуальних та групових послуг були толерантними, коректними, професійно компетентними, за що велике спасибі їм та їх керівнику, що вже багато років очолює колектив Кілійської служби зайнятості, – Марині Борисівні Сіраш.
Хочу відмітити, що в центрі зайнятості створені всі умови для отримання безробітними соціальних послуг у повному обсязі, що передбачено законодавством про зайнятість. Відвідувавши службу зайнятості, я щоразу отримував багато корисної інформації в секторі самопошуку вакансій та в профінформаційному секторі, де постійно оновлюється інформація і про наявні вільні вакансії, і в паспортах підприємств, і в папках професій. А головне, що тут існують умови для підвищення свого рівня: я маю на увазі наявність комп’ютеру вільного доступу для безробітних, де я мав можливість щоденно працювати. За плечима у мене 24 роки стажу, і так сталось, що в свої 56 років, я почав вчитися комп’ютерній грамоті. Працюючи інженером з охорони праці в ТОВ «Лад», я стикнувся з сучасними технологіями, однак оволодіти комп’ютерною майстерністю в мене не було можливості. Ви ж розумієте, що ті курси, які є в містах, – платні і не завжди по кишені. А ось в центрі зайнятості, я щодня безплатно мав можливість вчитися працювати на ПК. Результат – цей лист, який пишу вам самостійно на комп’ютері.
Вже практично вирішено питання мого працевлаштування: я буду працювати викладачем в Кілійському професійно-технічному ліцеї. Тому навички щодо володіння персональним комп’ютером, які я отримав в центрі зайнятості, стали дуже своєчасними та корисними для мене і мого працевлаштування.
Я щиро вдячний спеціалістам Кілійського районного центру зайнятості.
В. УМАРОВ, вже колишній безробітний»
Безробітні – громадськості
Громадські роботи – шлях до краси
Безробіття – проблема непроста, але вирішувати її можна. Завдяки об’єднанню зусиль Котовського міськрайонного центру зайнятості та органів місцевого самоврядування, безробітні отримують роботу.
Котовський район – сільськогосподарський район. Вакантних робочих місць мало. Але водночас з цим, робочі руки потрібні, як повітря: в деяких селах залишилися переважно люди похилого віку, здебільшого самотні, які потребують допомоги, та й порядок в громадських місцях часто навести нікому… Аби покращити становище в районі в цих напрямах, Котовський МРЦЗ та Котовська райдержадміністрація спільно з сільськими радами щорічно організовують оплачувані громадські роботи для пошуковців, що перебувають на обліку в службі зайнятості. Приємно відмітити той факт, що безробітні, які погоджуються на роботу, допомагають не лише собі та людям похилого віку, ще й своїм селам взагалі.
В Котовському районі щорічно проводиться конкурс на кращий санітарний стан села. Звісно, кожний населений пункт мріє про перше місце, тому в кожній сільраді існує попит на громадські роботи. І завдання центру зайнятості – підібрати людей для їх виконання. Хочеться наголосити, що більшість безробітних охоче беруться за роботу, аби докласти і власних зусиль для досягнення мети – стати кращим населеним пунктом. За підсумками цьогорічного конкурсу переможцями визнані Олексіївська, Чапаєвська та Гоноратська сільські ради.
– Завдяки участі безробітних, які не відмовились взяти в руки мітли, граблі та лопати, наше село і насправді стало краще. Результати виконаних робіт можна побачити власними очима: проведено благоустрій села, а наведений порядок на вулицях, кладовищах, уздовж доріг, зробив село охайним, чистим, привабливим та красивим, – говорить голова Чапаївської сільської ради О.Д. Скуртул. – Виконана клієнтами центру зайнятості робота конкурсною комісією була достойно оцінена. Так, за підсумками конкурсу на кращий санітарний стан села, Чапаївська сільська рада зайняла ІІ місце.
Оплачується праця в більшості випадків у розмірі мінімальної заробітної плати. Проте для села це чутлива допомога сімейному бюджету. Важливо і те, що беручи участь у таких роботах, людина не втрачає бажання працювати. Всім відомо, що після тривалої перерви знову приступити до своїх робочих обов’язків дуже важко. А якщо людина взагалі була без роботи рік чи два, вона втрачає впевненість у собі та бажання працювати. Громадські роботи запобігають цьому процесові, бо дисциплінують людину та примушують її бути активною.
– Спеціалісти центру зайнятості постійно повідомляють роботодавців про те, скільки знаходиться у них на обліку безробітних та направляють їх на роботу, – розповідає голова Климентівської сільської ради М.І. Ткачук. – Так, з січня в оплачуваних громадських роботах на території нашого села взяли участь дев’ять громадян. В цьому році ми святкуємо 100-річчя з дня заснування села Климентевого, й безробітні вже внесли свою частку в благоустрій місцевості. Ми вдячні працівникам центру зайнятості за те, що вони активно нам допомагають. З свого ж боку, намагаємось створювати додаткові робочі місця та надаємо пропозиції щодо навчання безробітних новим спеціальностям для подальшого їх працевлаштування в нашій місцевості.
На сьогоднішній день з початку року на оплачувані громадські роботи направлено 305 безробітних. У даний час 42 особи зайняті на тимчасових роботах. Спеціалісти центру зайнятості сподіваються, що ті сотні мешканців Котовського району, які беруть активну участь в громадських роботах, знайдуть собі постійну роботу за спеціальністю та для душі. Адже їхня праця щодо благоустрою рідних сіл вже стала вагомим кроком на шляху більш кращого та впевненого майбуття.
Ольга ГУБЕНКО, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Котовського МРЦЗ
