Ветеранові Збройних Сил підполковникові у відставці Івану Юхимовичу Козявкіну виповнилося 80 років, з яких в армії він прослужив 37 календарних і вже 24 трудиться службовцем у військовій частині.
Закінчивши у 1950 році Іркутське військове авіаційно-технічне училище, лейтенант Козявкін чотири роки служив техніком літака, якісно готуючи – вдень і вночі, у спеку та холоднечу – крилаті реактивні машини МиГ-15 і МиГ-17 до польотів. Як одного із кращих офіцерів полкове начальство направило його навчатися до Ленінградської військової академії ім. Можайського на метеорологічному факультеті.
Через п'ять років капітан Козявкін із академічним ромбом на грудях та дипломом інженера-синоптика прибув до Тирасполя, де протягом чотирьох років виконував обов'язки щодо метеорологічного забезпечення безпеки польотів у винищувальній авіадивізії.
Ось уже цілих 42 роки Іван Юхимович серцем і душею прикипів до авіаторів півдня України: з березня 1967-го служив старшим інженером-синоптиком у 5-й Червонопрапорній повітряній армії, потім дев'ять років був начальником, головним інженером-синоптиком метеобюро повітряної армії, останні два роки служби був заступником начальника метеобюро ВПС Одеського військового округу.
Звільнившись у запас у 1985 році, І.Ю. Козявкін донині працює службовцем Збройних Сил. Йому не довелося змінювати вектор своєї діяльності, де він досяг досконалості. Його робочий стаж нині перевалив за 60.
Після звільнення з лав Збройних Сил долучився до роботи ветеранської організації. Його обрали секретарем ради ветеранів 5-ї повітряної армії та 5-го авіакорпусу. Він зустрічається з учнями та викладачами Одеської 82-ї ЗОШ, де організуються заходи з військово-патріотичного виховання молоді.
У І.Ю. Козявкіна чудова сім’я. З дружиною Марією Никифорівною, яка викладала в середній школі 27 років хімію та біологію, вони прожили у мирі, злагоді та любові 58 років. У них дві доньки – Ніна Іванівна та Олена Іванівна, три чудові онучки: Ганна, Таня та Олександра. Цього року молодша онучка Олександра Чиаурелі стала студенткою Одеського державного медуніверситету, чим несказанно потішила як своїх працьовитих батьків, так і бабусю, дідуся. Ветеран завжди в гущі людей. Він затятий супротивник егоїстичного принципу: моя хата скраю. Його девізом служать слова поета: "Времена не выбирают – в них живут и умирают".
У зв'язку зі знаменним ювілеєм у житті І.Ю. Козявкіна командир Повітряного командування "Південь" генерал-майор П.П. Зуєв від імені військової ради Повітряного командування "Південь" вручив ветеранові пам'ятну адресу.
