Виїзні колегії управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації в районах області часто нагадують мені репортажі з поля бою: проблем у системі охорони здоров'я стає дедалі більше, люди, на жаль, хворіють частіше. А ось держава усе менше простягає руку допомоги, намагаючись максимально перекласти тягар фінансової відповідальності за утримання лікувальних установ на місцеві ради. Що із цього виходить, красномовно показала і колегія, що пройшла в Біляївській ЦРЛ. У її роботі взяли участь заступник голови Біляївської РДА Світлана Гой, голова райради Олександр Семенов, Біляївський міський голова Микола Бухтіяров.
Першим з обговорюваних було питання про стан надання медичної допомоги населенню району у 2008 році. З доповіддю із цього приводу виступила заступник начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Ганна Луньова. Як підкреслила Ганна Петрівна, Біляївський – це найгустонаселеніший район області. Щоправда, демографічна ситуація залишається тривожною. За п'ять останніх років чисельність населення району скоротилася на п'ять тисяч чоловік. Смертність пацієнтів у 1,4 раза перевищує показники інших районів області.
Центральна районна лікарня має 330 ліжок, але при цьому не вистачає ліжок хірургічного, інфекційного та гінекологічного профілю. Три відділення ЦРЛ потребують капітального ремонта, а кошти з цією метою, хоча і були передбачені у сумі 848 тисяч гривень, не виділялися. Обсяги фінансування закупівель лікарських засобів становлять 36,6% від потреби, а на харчування пацієнтів стаціонару – 43,5%. На харчування за день виділяється 4 гривні 26 копійок. Уявити собі, що на ці гроші можна нормально нагодувати хвору людину (а харчування у цьому випадку виступає як рівноправний компонент програми лікування), не зможе навіть найстійкіший оптиміст. 1 мільйон 79 тисяч гривень було виділено на придбання обладнання, що дозволило ЦРЛ купити реанімаційний монітор, апарат штучної вентиляції легенів, лапароскопічне та ендоскопічне устаткування.
У сільських дільничних лікарнях та лікарських амбулаторіях району не вистачає лікарів-фтізіатрів, педіатрів, акушерок. Наприклад, у селі Мирному працює лише стоматолог. На жаль, через невисоку заробітну плату та відсутність житла молоді фахівці не хочуть залишатися працювати у сільській місцевості. Із двадцяти випускників, направлених до району, працювати залишилися всього четверо.
Служба "Швидкої" у районі представлена п'ятьма бригадами – однією лікарською та чотирма фельдшерськими. Оскільки по території району проходять три жваві автомагістралі, трапляється багато дорожньо-транспортних пригод, у яких люди одержують складні травми. І тому оперативна робота "Швидкої" виходить на перший план.
У районі зареєстровано 386 випадків ВІЛ-інфікування, 2080 хворих на цукровий діабет.
Четверо дітей та вісім підлітків захворіли на відкриту форму туберкульозу. Значно ускладнює роботу щодо профілактики та лікування цього захворювання відсутність у районі лікаря-фтизіатра. Низьким залишається рівень санітарно-просвітницької роботи, особливо у плані профілактики онкозахворювань, туберкульозу, ВІЛ-інфекції та СНІДу.
Завідувачка епідвідділу облСЕС Людмила Красницька відзначила, що показники щодо кишкових інфекцій, зокрема й щодо гепатиту А, у Біляївському районі перевищують середньообласні. Особливу стурбованість Людмили Василівни викликає те, що в Біляївці не заплановані до проведення щеплень 37% дітей, по селу Нерубайському – 23%. На її думку, тут недопрацьовують лікарі-педіатри, які повинні провадити роботу з кожною сім’єю, пояснюючи, яку небезпеку на майбутнє приховує для дитини відмова від вакцинації.
Людмила Василівна нагадала, що для дезінфекції приміщень, зокрема, у відділеннях реанімації та дитячому, заборонено використовувати хлоромісткі речовини.
Головний лікар ЦРЛ Віталій Маковецький почав свій виступ із констатації тривожної статистики: у районі вакантні шістдесят посад медичних працівників. Двадцять два відсотки працюючих медиків – це пенсіонери. Тому треба якомога швидше створювати умови, які дозволять утримати в сільській охороні здоров'я молодь. Як один із можливих шляхів розв’язання проблеми Віталій Семенович навів приклад по Кам’янці. За рахунок коштів районного та місцевого бюджетів там було придбано колишню контору колгоспу. Її переобладнали під лікарську амбулаторію, а на другому поверсі надали житло молодому медикові, який і живе там, і працює. Аналогічні плани є і щодо Ільїнки.
Головний фахівець обласного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Світлана Галич проаналізувала причини материнської смертності. За півроку померло троє жінок-породіль. Одна – вдома, друга – у ЦРЛ, третя – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології в Києві. Як підкреслила Світлана Родіонівна, у жодному з випадків смерть жінки не можна пов'язувати із відсутністю будь-яких приладів або ліків. Один випадок був визнаний невідворотним, в інших – йшлося про відсутність результатів спостережень, які передували пологам, про недооцінку тяжкості стану жінки та невиконання клінічних протоколів надання необхідної допомоги. Особливо вразила розповідь Світлани Родіонівни про ситуацію, коли жінці, яка знаходилася у важкому стані, не дозволили надати необхідну допомогу родичі та близькі. Із урахуванням зростання кількості патологічних пологів та абортів у районі буде розширено систему телемедичного консультування і проведення різних навчальних семінарів для лікарів-гінекологів. Головний лікар обласного онкологічного диспансеру Микола Добровольський повідомив, що з початку року лікувальна установа не одержувала хіміопрепарати. Тобто пацієнти, які потребують їх за життєвими показниками, залишаються зовсім безпомічними.
Стурбованість головних лікарів районів викликають і плани наступного року лише частково (38%) фінансувати закупівлю за кошти Держбюджету інсуліну для хворих на цукровий діабет. Решту коштів, на думку законодавців, повинні виділяти місцеві бюджети. Але вже сьогодні зрозуміло, що цей додатковий (і чималий) фінансовий тягар для більшості районних бюджетів виявиться зовсім непід'ємним. Голова профільної комісії обласної ради Людмила Будяк підкреслила, що ці та інші питання, які стосуються першочергового фінансування, планується підготувати та розглянути на сесії обласної ради.
Голова обкому профспілки медиків Галина Кокшарова розповіла про плани проведення звітно-виборчих профспілкових зборів у трудових колективах лікувальних установ. "Обирайте людей зважених, які уболівають за справу і будуть обстоювати ваші інтереси, а не піарити самих себе", – справедливо порадила Галина Василівна.
На завершення колегії відбулася презентація продукції фірми, що займається виробництвом ємкостей для утилізації голок від шприців та дезінфекції медичних інструментів.
